Чуприна Петро Якович
| Чуприна Петро Якович | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Основна інформація | ||||||||||||||
| Дата народження | 24 липня 1948 (76 років) | |||||||||||||
| Місце народження | м. Золотоноша | |||||||||||||
| Громадянство |  Україна | |||||||||||||
| Професії | музикант | |||||||||||||
| Освіта | Національна музична академія України імені Петра Чайковського | |||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||
Петро́ Я́кович Чупри́на (нар. 24 липня 1948, Золотоноша) — театральний діяч, визнаний фахівець в галузі сучасного оперно-балетного мистецтва України, незмінний генеральний директор Національної опери з 1999 року[1], народний артист України (2003).
Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2013)[2].
Народився у м. Золотоноша Черкаської області. 1972 року закінчив Київську консерваторію як контрабасист. По закінченні працював контрабасистом у Державному заслуженому академічному симфонічному оркестрі України, з 1977 — на посаді директора цього оркестру[3].
У 1981—1984 працював у Президентському симфонічному оркестрі філармонії м. Мехіко (Мексика). У 1984—1985 — заступник директора Державного дитячого музичного театру. В 1985—1988 — заступник начальника Головного управління культури Київського міськвиконкому (начальник управління театрів, концертних організацій та навчальних закладів). У 1988—1991 — інструктор відділу культури, консультант з питань культури Київського міськкому Компартії України.
Кандидат мистецтвознавства (2005), автор наукових публікацій, керівник творчої групи й автор видавничих проєктів «Національна опера України. Історія і сучасність» (2002), «Балетний театр України» (2004), «Національна опера України. 2001—2011» (2012), організатор і учасник ряду мистецьких науково-теоретичних конференцій[2].
З 1992 працює в Національному академічному театрі опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка, пройшовши шлях від директора-розпорядника до генерального директора театру (1999). Протягом 9 років, з 2002 по 2011 рр., посаду генерального директора поєднував з посадою художнього керівника (у 2011 художнім керівником Національної опери було призначено М. Скорика).
Діяльність П. Чуприни на посаді директора національної опери оцінюється неоднозначно. Так, офіційний сайт національної опери характеризує діяльність свого директора «пошуком щонайвиразніших засобів задля інтеграції флагману оперно-музичного мистецтва України — Національної опери України — у світовий культурний простір», а також наданням «особливої уваги збереженню, примноженню та збагаченню національного надбання і традицій оперно-балетного мистецтва»[4]. Водночас М. Стріха відзначає, що саме Петро Чуприна «остаточно скасував українську мову на сцені Національної опери»[5] — саме за часів його роботи оперний театр відмовився від високохудожніх україномовних перекладів М. Рильського, Б. Тена та інших українських авторів світової оперної класики.[6]
У 2015 році журналісти проєкту «Люстратор 7.62» ТОВ «Гравіс-кіно» в ході журналістського розслідування виявили значні фінансові зловживання в діяльності керівництва Національної опери, за фактом яких прокуратурою Шевченківського району м. Києва було відкрито кримінальне впровадження.[7][8]. Існує також свідчення артистки Оксани Опенько про те, що «у день розстрілів на Майдані проводило виставу „Петрушка“ Стравінського, коли всі столичні театри були закриті, а наш Оперний веселився. У залі максимум було 100 людей, але керівництво все одно вирішило проводити спектакль»[9]
У 2017 році, після набрання чинності змін до законодавства, що передбачали переведення артистів на контрактну форму роботи, небажання П. Чуприни дослухатись до побажань артистів щодо умов праці і звільнення 16 працівників театру, стали причиною безпрецедентних акцій протесту, зокрема звернення до публіки під час антрактів однієї з вистав 22 лютого[10] та пікету під стінами Міністерства культури 28 лютого 2017 року[11].
Проте інциденти не завадили П. Чуприні виграти конкурс на посаду гендиректора театру 2018 року[12].
- Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (22 січня 2022) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, зміцнення міжнародного авторитету України, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[13]
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (27 червня 2018) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[14]
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (21 серпня 2015) — за значний особистий внесок у державне будівництво, консолідацію українського суспільства, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, активну громадську діяльність, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[15]
- Орден «За заслуги» І (2008)[16], ІІ (2006)[17] та III (2001)[18] ступенів
- Народний артист України (2003)
- Заслужений діяч мистецтв України (1994)[19]
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (1998)[20]
- Почесна грамота Верховної Ради України (2001)
- Орден Дружби (Росія, 14 жовтня 2012) — за великий внесок у зміцнення дружби і співпраці з Російською Федерацією, популяризацію і розвиток російської культури за кордоном[21]
- Кавалер (2003) та командор (2009) ордена «Зірка італійської солідарності»
- Орден Честі (Грузія, 2007)
- Золота медаль НАМУ (2009)
- Знак пошани Київського міського голови (2007)
- ↑ Петро Чуприна (До 60-річчя від дня народження) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 вересня 2014. Процитовано 7 березня 2015.
- ↑ а б Сайт Національної академії мистецтв України. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
- ↑ Петро ЧУПРИНА: «Наталка Полтавка» та «Запорожець за Дунаєм» — поза конкуренцією!. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
- ↑ Національна опера України. Чуприна Петро [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ М. Стріха. Петро Чуприна остаточно скасував українську мову на сцені Національної опери // Вечірній Київ. — 2000. — 1 лютого. — С. 6.
- ↑ М. Стріха. Українська мова в класичних операх — чи можливе повернення. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
- ↑ Щодо керівників Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка зареєстровано кримінальне провадження. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
- ↑ Люстратор 7.62:. Фінансові схеми Національної Опери України. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 6 березня 2015.
- ↑ Артисти Національної опери збираються судитися з керівництвом театру [Архівовано 6 березня 2017 у Wayback Machine.]//«Україна молода»
- ↑ Артисти Національної опери чекають масових звільнень через запровадження контрактів (ЗАЯВА). glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
- ↑ Під похоронний марш попрощалися з українською культурою. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017.
- ↑ Петро Чуприна виграв конкурс на посаду гендиректора Національної опери - портал новин LB.ua. ukr.lb.ua. Архів оригіналу за 7 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
- ↑ Указ Президента України від 22 січня 2022 року № 27/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
- ↑ Указ Президента України від 27 червня 2018 року № 188/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2015 року № 491/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- ↑ Указ Президента України від 17 січня 2008 року № 32/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 20 січня 2006 року № 40/2006 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 7 вересня 2001 року № 807/2001 «Про нагородження працівників Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка»
- ↑ Указ Президента України від 13 липня 1994 року № 393/94 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культурно-освітніх закладів»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 1998 року № 1170 «Про нагородження Чуприни П. Я. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України» [Архівовано 30 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 14 октября 2012 года № 1362 «О награждении государственными наградами Российской Федерации иностранных граждан». Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
- Сторінка [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Академії мистецтв
- Народились 24 липня
- Народились 1948
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого III ступеня
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого IV ступеня
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Кавалери ордена Честі (Грузія)
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Народні артисти України
- Заслужені діячі мистецтв України
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Нагороджені почесною грамотою ВРУ
- Уродженці Золотоноші
- Українські контрабасисти
- Радянські контрабасисти
- Випускники Київської консерваторії
- Кандидати мистецтвознавства України
- Нагороджені золотою медаллю академії мистецтв України
- Директори Національної опери України