Чіапа рудощока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чіапа рудощока

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Passerellidae
Рід: Чіапа (Melozone)
Вид: Чіапа рудощока
Melozone biarcuata
(Prévost & DesMurs, 1846)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Melozone biarcuatum
Посилання
Вікісховище: Melozone biarcuata
Віківиди: Melozone biarcuata
ITIS: 726196
МСОП: 103776515
NCBI: 587451

Чіа́па рудощока[2] (Melozone biarcuata) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae[3]. Мешкає на півночі Центральної Америки. Коста-риканська чіапа раніше вважалася підвидом рудощокої чіапи.

Довжина птаха становить 15 см, вага 28 г. Верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла переважно біла. Тім'я і потилиця руді, скроні і лоб чорні, решта обличчя біле. Дзьоб короткий, темно-сірий. У молодих птахів верхня частина тіла коричнюватіша, нижня частина тіла жовтувата, візерунок на голові менш чіткий.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Рудощокі чіапи поширені від мексиканського штату Чіапас до західного Гондурасу. Вони живуть в тропічних лісах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті від 100 до 3000 м над рівнем моря.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Рудощокі чіапи живляться насінням, ягодами, комахами і павуками, яких ловлять на землі. Гніздо кулеподібне, сплетене з гілочок і стебел, підвішене на висоті до 2 м на землею і сховане серед чагарників. В кладці 2-3 білих яйця, поцяткованих червонуватими плямками. Інкубаційний період триває 12-14 днів. Самці допомагають у догляді за пташенятами. Рудощокі чіапи іноді стають жертвами гніздового паразитизму з боку червонооких вашерів.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція рудощоких чіап становить від 50 до 500 тисяч птахів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Melozone biarcuata. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). New World sparrows, bush tanagers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 28 жовтня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]