Шлам
Шлам (від нім. Schlamm — мул, твань, англ. slurry) — завис дрібних (до 10–40 мкм) частинок гірської породи (корисної копалини) у рідині (переважно у воді). Утворюється, зокрема, при бурінні гірських порід (з використанням води чи промивного розчину) або подрібненні корисних копалин у водному середовищі (перед збагачуванням їх, при підготовці сировини у цементному і керамічному виробництві)[1]. Крім того, шламом називають вугілля крупністю 0–0,5 мм, одержане в результаті мокрого збагачення. У парових котлах шлам — нерозчинні відкладення на стінках у вигляді мулу або твердого осаду.
- Рудний шлам. Подрібнена руда з цінними металами, що мають бути видобуті. Шлам відрізняється від решти корисних копалин високим ступенем розкриття і відкриття зростків та вкраплень, підвищеною питомою поверхнею, одночасно є більш трудомістким та енергоємним об'єктом для збагачення та зневоднення.
- Вугільний шлам. Вуглевмісні продукти крупністю менше 0,5-1 мм.
- Шлам-осад. Малорозчинні сполуки або дрібні тверді частинки, що випадають в осад при очищенні рідин. Наприклад, малорозчинний осад густої консистенції, що утворюється дрібними твердими частинками, нафтою, водою і сполуками в процесі очищення нафти відстоюванням, фільтруванням і т. ін. Здебільшого осідає на дно резервуарів або очисних систем.
- Металургійний шлам. Порошкоподібна проміжна речовина металургійного виробництва, яка містить домішки металів, зокрема, благородних, що їх потім вилучають.
- Буровий шлам. Уламки розбурюваних гірських порід, які виносяться з свердловини в процесі її буріння на поверхню висхідним потоком промивної рідини, які відбираються для визначення літології розрізів свердловин і їх кореляції.
- Відходи при шліфуванні на металообробних шліфувальних верстатах, що складаються з дрібної (до 1 мкм) стружки металу, абразивного матеріалу шліфувального інструменту та емульсії, якщо така використовується як ЗОР (змащувально-охолоджувальна рідина). Зазвичай потрапляє в дренажну систему ЗОР верстата та потребує періодичного видалення.
- Відходи промислового процесу обробки бокситу називаються червоним шламом.
- Порошкоподібна субстанція, що зазвичай містить благородні метали, що випадають в осад при електролізі міді, цинку та інших металів.
- Нерозчинні відкладення в парових котлах у вигляді мулу і твердого осаду. Для видалення шламу опалювальний котел продувають або проводять термосифонне видалення шламу.
До вугільних шламів, як правило, зараховують вуглевмісні продукти крупністю менше 0,5–1 мм. Розрізняють зернисті (> 50–60 мкм) та тонкі (< 50–60 мкм) шлами. За місцем утворення шлами поділяють на первинні (надходять на фабрику з рядовим вугіллям) та вторинні (утворюються в процесі збагачення). На вуглезбагачувальних фабриках шлам знаходиться в незбагаченому вигляді (рядовий), у збагаченому (концентрат флотації, гідроциклонів, концентраційних столів, шламо-вих відсаджувальних машин, гвинтових сепараторів тощо), у вигляді відходів (флотації, гідроциклонів, концентраційних столів тощо).
Шламом також називають подріблену руду з цінними металами, що мають бути видобуті, та малорозчинні сполуки або дрібні тверді частинки, що випадають в осад при очищенні рідин.
Вугільні шлами мають різноманітний гранулометричний склад і різноманітні мінералогічні і петрографічні характеристики. На вуглезбагачувальних фабриках шлам може бути у вигляді суспензії (суспензії твердих часток у воді) пластичної і сипучої (твердої) маси.
Шлами різко змінюють властивості суспензії та утруднюють процеси збагачення, осадження, згущення, зневоднення. На вітчизняних вуглефабриках збагачення вугільного матеріалу шламової крупності найчастіше здійснюється флотацією. При цьому особливу трудність складає флотація вугільних зерен тонких фракцій (менше 70-50 мкм).
Суспензії поділяють на:
- нестійкі — коли тверда фаза розшаровується внаслідок осадження порівняно великих часток; нижня межа крупності нестійких суспензій 1 мкм;
- стійкі — коли тверда фаза підтримується в зваженому стані молекулярними силами взаємодії часток, що перевищують сили ваги; верхня межа крупності стійких суспензій 0,1 мкм.
Пластична маса складається з твердих часток і води в такому співвідношенні, при якому система вже не є суспензією твердого в рідкому, а є відносно однорідною масою, що містить понад 600 г/л твердого.
Сипуча (тверда) маса являє собою суміш твердого і незначної кількості рідкого, у результаті чого проміжки між частками заповнені повітрям.
За крупністю шлам поділяють на:
- зернистий — розміром більше 45 мкм, котрий відносно добре, вловлюється, збагачується гравітаційними методами й зневоднюється;
- тонкий — розміром менше 45 мкм який дуже важко обробляти. Він значно змінює властивості суспензії й утруднює ведення таких процесів, як відсадка, згущення, зневоднення і фільтрація.
На вуглезбагачувальних фабриках шлам буває в незбагаченому вигляді (рядовий), у збагаченому (концентрат флотації, гідроциклонів), у вигляді відходів (флотації, гідроциклонів). Шлам умовно поділяють на первинний, що надходить на фабрику з рядовим вугіллям, і вторинний, що утворюється в процесі збагачення.
Джерела утворення шламу: пил крупністю 0–0,5 мм у рядовому вугіллі, подрібнення вугілля при транспортуванні внутрішнім фабричним транспортом; стирання вугілля в збагачувальних апаратах (на грохотах, дробарках, млинах, відсаджувальних машинах, сепараторах, центрифугах та ін.); розмокання глинистих частинок у воді.
Шламоутворення — спонтанне (супутнє) подрібнення вугілля, руди та розкисання породних домішок у процесі мокрого збагачення. Супроводжується збільшенням виходу частинок крупності менше 0,5 мм. Наприклад, при переділі вугілля в залежності від марки вугілля, літологічних особливостей порід та схеми збагачення коефіцієнт шламоутворення становить: для фабрик зі збагаченням усіх класів крупності (до глибини 0 мм) вугілля — 1,9–2,5; антрациту — 1,2–1,6. Шламоутворення залежить від фізичних властивостей вугілля і породи, застосовуваних схем збагачення і засобів обробки шламів.
- Вугільний шлам
- Зерно (мінералогія)
- Селективна електролітна коагуляція вугільних шламів
- Збагачення вугільних шламів масляною агрегацією
- Шлам буровий
- Шламовідстійник
- ↑ Шлам / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Сергєєв П. В., Білецький В. С. Селективна флокуляція вугілля. — Донецьк: ДонДТУ, УКЦентр, Східний видавничий дім — 1999, 136 с.
- Нікітін І. М., Сергєєв П. В., Білецький В. С. Селективна флокуляція вугільних шламів латексами. — Донецьк: Східний видавничий дім. — 2001. — 152 с.
- Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Техніка та технологія збагачення корисних копалин. Частина І-ІІІ. — Кривий Ріг: Криворізький національний університет. 2019.
- Шлам // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 215. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- Шлам // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 191.