Очікує на перевірку

М'ясо з пробірки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Штучне м'ясо)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перший гамбургер з пробірки, готовий до засмаження. 5 серпня 2013 року.

М'ясо з пробірки або культивоване м'ясо або штучне м'ясо — це м'ясо, що вирощується в лабораторних умовах у вигляді культури клітин, яке ніколи не було частиною живого тваринного організму.[1]

М'ясо з пробірки не слід плутати з імітацією м'яса — вегетаріанським продуктом, виробленим із рослинного білка, найчастіше з соєвого, грибного або пшеничного.

Виробництво такого м'яса, окрім вирішення етичних проблем експлуатації та вбивства тварин[2], потенційно, може потребувати на 35% менше енергії та виробляти на 85% менше парникових газів[3], потребувати менше води та землі, які можуть бути використані для інших цілей.[4] Також, потенційно, культивоване мясо може бути "натуральніше" "звичайного" м'яса, у виробництві якого все часто використовуються суперечливі добавки, такі як антибіотики.[5][6]

Страва з пасти з весняних овочів із чотирма смужками GOOD Meat Cultivated Chicken, вирощеного в лабораторії курячого м’яса від Eat Just. (Сінгапур)
Страва з пасти з весняних овочів із чотирма смужками GOOD Meat Cultivated Chicken, вирощеного в лабораторії курячого м’яса від Eat Just. (Huber's Butchery, Сінгапур)

М’ясо переважно містить м’язову та жирову[7] тканини, які можливо виготовити за допомогою різних стратегій тканинної інженерії[8][9][10], включаючи підходи монокультури та спільного культивування[11], в різних каркасах з рослинної сировини[12][13].

Технологія

[ред. | ред. код]

М'ясо — це, здебільшого, м'язи тварин. Процес виробництва культивованого м'яса "в пробірці" включає культивацію[14] та/або 3-д друк[15] культур м'язових та жирових клітин тварин, з контролем параметрів культури клітин, що дозволяє клітинам рости у великі шматки м'яса, схожі на біфштекс[16] (див. також Друк органів). Отримання вихідних клітин від тварин потрібно тільки один раз, надалі вони вже не потрібні — це аналог виробництва йогуртових культур.[17]

Загалом є два підходи для виробництва м'яса в пробірці: або шляхом формування сукупності незв'язаних м'язових клітин, або шляхом формування структурованих м'язів. Другий підхід набагато складніший, ніж перший. М'язи складаються з м'язових волокон — довгих клітин з декількома ядрами. Вони не розмножуються самі по собі, а виникають тоді, коли клітини-попередники зливаються. Клітини-попередники можуть бути ембріональними стовбуровими клітинами або клітинами-супутниками — спеціалізованими стовбуровими клітинами в м'язових тканинах. Теоретично досить просто помістити їх культуру в біореактор і потім постійно перемішувати. Однак, для зростання реальних м'язів клітини повинні рости «за місцем», що вимагає перфузії системи на кшталт кровопостачання для доставки поживних речовин і кисню близько до зростаючих клітин, а також видалення відходів. Крім того, потрібно одночасно вирощувати інші типи клітин, наприклад, адипоцити, що є хімічними посильними для надання зростаючим м'язам відомостей про їх структуру. Нарешті, м'язову тканину необхідно фізично розтягувати або «вправляти», щоб вона правильно розвивалася[18].

Відео від New Harvest / Xprize, що пояснює розвиток м’яса з пробірки та «пост-тваринну біоекономіку, керовану білком, вирощеним у лабораторії (м’ясо, яйця, молоко)».

У 2001 році дерматолог Вієт Вестерхоф з Амстердамського університету, лікар Віллем ван Ейлен та бізнесмен Віллем ван Коотен оголосили, що вони подали всесвітній патент на процес виробництва м'яса в пробірці[19]. У їхній технології, біологічна матриця колагену засівається м'язовими клітинами, які потім заливаються живильним розчином, що змушує їх розмножуватися. Ван Ейлен сказав, що він придумав ідею виробництва м'яса в пробірці досить давно, коли потрапив в японський табір для військовополонених[20]. Вчені з Амстердаму вивчають культури біологічних середовищ, в університеті Утрехту досліджується розмноження м'язових клітин, а в університеті Ейндговена розробляються біореактори[20]. Американець Джон Вейн також отримав патент (U.S. Patent 6,835,390)[21] на виробництво м'яса з вирощених м'язових тканин для споживання людиною, в якому м'язи і жирові клітини вирощуються на комплексній основі, що дозволяє створювати такі продукти харчування, як яловичина, курятина та риба.

У 2021 році дослідження показало зниження споживання енергії на 35% і скорочення викидів парникових газів на 85% при виробництві м’яса з пробірки порівняно зі звичайним фермерством.[3]

У 2023 році дослідники розробили метод створення культивованого філе риби з використанням м’язових волокон і адипоцитів великого жовтого горбаля, зібраного за допомогою 3D-друкованого гелю. Ключем до цього процесу було використання сателітних клітин риб, інгібування сигналів Tgf-β і Notch для сприяння їх диференціації, а також суміш риб’ячого желатину та альгінату натрію в поєднанні з інгібітором р53 та активатором Yap для покращення життєздатності клітин. Це дослідження було мотивоване потребою в альтернативах сталого виробництва морепродуктів, при цьому вироблене рибне філе демонструє потенціал для високоякісного виробництва м’яса в контексті екологічного стресу та надмірного вилову.[22]

Історія і сучасність

[ред. | ред. код]

Сучасні дослідження з отримання м'яса в пробірці виникли з експериментів НАСА, яка намагається знайти більш досконалі способи довгострокового харчування для астронавтів у космосі[23]. Метод був схвалений управлінням з контролю якості продуктів і ліків США (FDA) у 1995 році[24], і НАСА стало з 2001 року проводити експерименти з виробництва м'яса в пробірці з клітин індички[25][26]. Перші їстівні форми були виготовлені прикладним біологічним дослідним консорціумом NSR/Туро у 2000 р.: вирощена з клітин золотої рибки консистенція була схожа на рибне філе[18][27].

Перший журнал, що рецензується, який опублікував статтю на тему вирощування м'яса в лабораторії, з'явився в 2005 по тематиці Створення біологічних тканин[23]. Звичайно, основна концепція сходить до більш раннього часу. Так, Вінстон Черчилль у 1930 році сказав: «Через п'ятдесят років ми не будемо абсурдно вирощувати ціле курча, щоб їсти тільки грудки або крильця, а будемо вирощувати ці частини окремо у відповідному середовищі»[28][25].

У 2008 році PETA оголосила премію в $ 1 млн тій компанії, яка до 2012 року першою принесе вирощене в лабораторії куряче м'ясо для споживачів[29]. Голландський уряд направив 4 млн дол. США на експерименти з вирощування м'яса в пробірці[25]. Консорціум з виробництва м'яса в пробірці — утворилася міжнародна група дослідників, зацікавлених в цій технології, яка провела в квітні 2008 року першу міжнародну конференцію з виробництва м'яса в пробірці спільно з Продовольчим науково-дослідним інститутом Норвегії для обговорення комерційних можливостей[18]. Журнал Time оголосив, що виробництво м'яса в пробірці відноситься до числа 50 проривних ідей 2009 року[30]. У листопаді 2009 року вчені з Нідерландів оголосили, що вони змогли виростити м'ясо в лабораторії з використанням клітин живого поросяти[31].

Презентація першого у світі смаженого гамбургера на прес-конференції в Лондоні 5 серпня 2013 року. М’ясний продукт з пробірки був розроблений командою вчених з Маастрихтського університету під керівництвом Марка Поста за 250 000 євро.
Презентація першого у світі смаженого гамбургера на прес-конференції в Лондоні 5 серпня 2013 року. М’ясний продукт з пробірки був розроблений командою вчених з Маастрихтського університету під керівництвом Марка Поста за 250 000 євро.

5 серпня 2013 року в Лондоні був представлений перший гамбургер, який містить 140 грам м'яса з пробірки, яке було створено групою професора Марка Поста з університету Маастрихта[32]. Кухар Річард Макгоун приготував гамбургер перед телекамерами. Експерти, дієтолог Ханни Рутцер і автор досліджень про майбутнє продуктів харчування Джош Шонвальд порахували, що м'ясо занадто сухе, знежирене. На проект групи Поста співзасновник Google Сергій Брін пожертвував 250 000 євро (331 200 доларів США).

На 2018 рік до промислового виробництва м'яса з пробірки для суспільного споживання справа поки не дійшла, одначе декілька сучасних дослідницьких проектів експериментально намагаються вирощувати невелику кількість м'яса з пробірки. На першому етапі найімовірніше вироблятиметься м'ясний фарш, а довгостроковою метою є вирощування повноцінної м'язової тканини з пробірки. Потенційно м'язову тканину будь-якої тварини можна вирощувати в пробірці.

У червні 2019 року американський стартап Wildtype представив суші з лосося, вирощеного зі стовбурових клітин.[33] На той час їм знадобилося 3,5 тижні, щоб створити 500г лосося, який споживали під час дегустації. Вартість виробництва одного ролу з лосося становила близько 200 доларів.[34] Ціль компанії — знизити ціну продажу лосося з пробірки до 7-8 доларів за фунт і таким чином бути конкурентоспроможною зі справжнім вирощеним атлантичним лососем.

У грудні 2020 року в сінгапурському ресторані 1880, де продавалося м’ясо з пробірки виробництва американської фірми Eat Just, відбувся «перший у світі комерційний продаж м’яса, вирощеного на клітинах».[35]

У 2021 році дослідження показало зниження споживання енергії на 35% і скорочення викидів парникових газів на 85% при виробництві м’яса з пробірки порівняно зі звичайним фермерством.[3]

Управління з продовольства і медикаментів США (FDA) 16 листопада 2022 року оголосило, що вирощене в лабораторії м'ясо з клітин курчат безпечне для споживання людиною, і що воно [FDA] «не має додаткових запитань» про безпеку продукту.[36] 21 червня США стали другою країною після Сингапуру, де було дозволено продавати штучно вирощене м'ясо.[37]

У 2023 році Міністерство сільського господарства Сполучених Штатів (USDA) схвалило продаж м'яса курки, яке було вирощене в лабораторії за допомогою стовбурових клітин у біореакторі. Це дозволено двом компаніям: Good Meat та Upside Foods.[38]

Відмінності та переваги

[ред. | ред. код]

Етичні міркування

[ред. | ред. код]

Ознаки свідомості були підтверджені в багатьох тварин зокрема у ссавців, птахів, молюсків, та комах.[39][40]

Групи захисту тварин підтримують виробництво м'яса в пробірці, оскільки його виробництво виключає експлуатацію і вбивства тварин.[29][17][41]

Екологія

[ред. | ред. код]

Для виробництва м'яса з пробірки може знадобитися менше ресурсів, і буде виділено менше парникових газів та інших відходів, ніж при виробництві звичайної м'ясної продукції. Цю умову враховують власники патенту на м'ясо з пробірки[20], а також журналіст Брендан Корнер[42].

Маргарет Меллон з Союзу стурбованих вчених, науково-обґрунтованої лобістської групи (Union of Concerned Scientists), присвяченій екологічним і соціальним питанням, має іншу точку зору, і вважає, що для промислового виробництва штучного м'яса буде потрібно набагато більше енергії і викопних видів палива, ніж при традиційному виробництві, зробивши новий метод більш руйнівним для екології[29].

Існує дослідження 2011 року, в якому встановлено, що за умови вирощування м'яса «в пробірці» на субстраті з ціанобактерій, в порівнянні із звичайним м'ясом потрібно приблизно на 7—45 % менше енергії, на 99 % менше землі, на 82-96 % менше води і створюється на 78-96 % менше викидів парникових газів. Розглядалося гіпотетичний процес, адже на момент дослідження не існувало технологій промислового виробництва м'яса з пробірки.[43][44].

Здоров'я

[ред. | ред. код]

Широкомасштабне виробництво м'яса в пробірці може потребувати збільшення добавок штучних гормонів до біологічної культури.[45] При звичайному виробництві м'яса це не є необхідним.

А що штучне м'ясо вирощуване в стерильному оточенні, відпадає необхідність антибіотиків.[46][47] На сьогодні, широко розповсюджене використання антибіотиків у звичайному сільському господарстві це головний рушій стійкості до антибіотиків у людей.[48] Згідно з ВООЗ, протимікробна стійкість представляє «небезпеку глобальному здоров'ю, яка вимагає дій від усіх частин уряду і суспільства»[49], передбачається до 10 мільйонів смертей щорічно до 2050.[50] Окрім антибіотиків, "звичайне" м'ясо містить гормони, стероїди, пестициди, гербіциди та інші токсини і ксенобіотики для людського організма.[6] У 2015 році Центр безпеки харчових продуктів виявив, що тваринам, яких ми їмо, дають загалом 450 різних препаратів.[6] М'ясо з пробірки може бути дієвим рішенням, яке допоможе пом'якшити цей потужний ризик здоров'ю людини.

Оскільки м'ясо з пробірки поки відсутнє на ринку, ризики для здоров'я ще не повністю досліджені. Це питання є одним з головних напрямків роботи вчених, що працюють над м'ясом з пробірки. Метою є виробництво більш здорового м'яса, ніж звичайне, в першу чергу за рахунок зниження вмісту жиру і за рахунок регулювання змісту поживних речовин. Наприклад, велика частина м'яса, виробленого традиційними методами, має високий вміст насичених жирів (бо тварини отримують велику кількість гормонів і кукурудзяного зерна, щоб їх жир нарощувався швидше). Це може викликати у людини підвищення рівня холестерину і інші проблеми зі здоров'ям, наприклад, хвороби серця і ожиріння.

Дослідники припускають, що омега-3 ненасичені жирні кислоти можуть бути додані в штучне м'ясо для збільшення його поживної цінності.[25] Подібним же чином для звичайного м'яса зміст омега-3 ненасичених жирних кислот також може бути збільшено шляхом зміни складу кормів для тварин.[51] Журнал Тайм припустив, що процес отримання м'яса в пробірці може також зменшити вплив на м'ясо бактерій і хвороб.[18]

Управління з продовольства і медикаментів США (FDA) 16 листопада 2022 року оголосило, що вирощене в лабораторії м'ясо з клітин курчат безпечне для споживання людиною, і що вона [FDA] «не має додаткових запитань» про безпеку продукту.[36]

Органолептичні якості

[ред. | ред. код]

Якщо м'ясо з пробірки буде відрізнятися від натурального за зовнішнім виглядом, смаком, запахом і текстурою або іншими факторами, воно не зможе з ним комерційно конкурувати. Відсутність жиру і кісток може теж бути недоліком, бо ці складові частини вносять суттєвий кулінарний внесок. Багато харчових продуктів, наприклад, сурімі використовуються для заміни інших компонентів (з причин від моральних до вартісних) незалежно від їх особистих якостей.[52] Проте, відсутність кісточок може зробити багато традиційних м'ясних страв, наприклад, «буффальські крильця» більш прийнятними для маленьких дітей або для людей, які вважають, що м'яса в типових" буффальських крильцях" занадто мало.

Економічне порівняння

[ред. | ред. код]
Лекція «М’ясна революція» на Всесвітньому економічному форумі Марка Поста з Маастрихтського університету про м’ясо in vitro.

М'ясо з пробірки нині[коли?] дуже дороге. У 2008 році вартість шматка вирощеної в пробірці яловичини масою 250 грамів оцінювалася приблизно в 1 мільйон доларів США[18], але вже тоді передбачалося, що це питання вдосконалення технологій і збільшення масштабів виробництва, так що ціна повинна з часом зменшитися і досягти рівня виробництва курятини звичайним способом[53][54]. За підрахунками Vitro Meat Consortium, зробленим в 2009 році, лабораторне м'ясо може коштувати 3 500 євро за тонну[54], що приблизно в два рази перевищує номінальну вартість несубсидованого європейського виробництва звичайного курячого м'яса[54]. Розробка «гамбургер без корови», представлена громадськості в 2013 році, обійшлася в 250 тисяч фунтів стерлінгів; проте в 2015 році керівник цього проекту Марк Пост стверджував в інтерв'ю австралійській радіопрограмі АМ, що протягом найближчих десяти років стане можливим випускати точно таке ж м'ясо за ціною в 80 австралійських доларів за кілограм[55].

Потенційне застосування

[ред. | ред. код]

Початкові дослідження НАСА з виробництва м'яса в пробірці призначалися для використання його в тривалих космічних польотах, де воно може бути стабільним джерелом живлення поряд з овочами, вирощеними за допомогою гідропоніки або аеропоніки. Воно може також бути корисним і при виживанні в інших екстремальних умовах, де продовольства не вистачає, наприклад в Антарктиді.

Успішні експерименти

[ред. | ред. код]

Стартап Just із Сан-Франциско навчився вирощувати м'ясо з клітин курячого пера. Джош Тетрік, голова компанії, наголошує — м'ясо, отримане у такий спосіб, не варто плутати з вегетаріанськими заводськими гамбургерами та іншими м'ясозамінниками, які зараз можна знайти у супермаркетах. Це справжнє м'ясо, яке має кілька назв: «синтетичне», «лабораторне» або просто «чисте».[56]

5 серпня 2013 року в Лондоні був представлений перший гамбургер, який містить 140 грам м'яса з пробірки, яке було створено групою професора Марка Поста з університету Маастрихта[32]. Кухар Річард Макгоун приготував гамбургер перед телекамерами. Експерти, дієтолог Ханни Рутцер і автор досліджень про майбутнє продуктів харчування Джош Шонвальд порахували, що м'ясо занадто сухе, знежирене.[57] На проект групи Поста співзасновник Google Сергій Брін пожертвував 250 000 євро (331 200 доларів США).

У червні 2019 року американський стартап Wildtype представив суші з лосося, вирощеного зі стовбурових клітин.[33] На той час їм знадобилося 3,5 тижні, щоб створити 500г лосося, який споживали під час дегустації. Вартість виробництва одного ролу з лосося становила близько 200 доларів.[34] Ціль компанії — знизити ціну продажу лосося з пробірки до 7-8 доларів за фунт і таким чином бути конкурентоспроможною зі справжнім вирощеним атлантичним лососем.

У грудні 2020 року в сінгапурському ресторані 1880, де продавалося м’ясо з пробірки виробництва американської фірми Eat Just, відбувся «перший у світі комерційний продаж м’яса, вирощеного на клітинах».[35]

Управління з продовольства і медикаментів США (FDA) 16 листопада 2022 року оголосило, що вирощене в лабораторії м'ясо з клітин курчат безпечне для споживання людиною, і що воно [FDA] «не має додаткових запитань» про безпеку продукту.[36]

Проблеми

[ред. | ред. код]

Науковий напрямок, що займається виробництвом м'яса з пробірки, зріс з галузі біоінженерії, відомої як тканинна інженерія. Технологія розвивається одночасно разом з іншими напрямками, використовуваними в тканинній інженерії, такими як друк людських тканин та органів[25][41]. Проблемами є масштаби виробництва і собівартість[18][25].

  • Розмноження м'язових клітин: хоча зараз немає проблем з поділом стовбурових клітин, але для виробництва м'яса необхідно, щоб вони ділилися швидкими темпами, виробляючи незбиране м'ясо[41]. Ця вимога має деякі збіги з медичною галуззю тканинної інженерії.
  • Культура біологічного середовища: проліферуючі клітини необхідні як джерело їжі для росту і розвитку. Середовище повинне являти собою збалансовану суміш інгредієнтів і факторів росту. Вчені вже визначили можливі поживні середовища для клітин індички[58], риби[59], овець[60] та свиней[61]. Залежно від мотивів дослідників, зростання середовища може мати додаткові вимоги.
  • Комерційна привабливість: виробництво біологічного середовища для вирощування має бути недорогим. Рослинне середовище має бути дешевше сироватки ембріона теляти.[41]
  • Екологія: виробництво біологічного середовища не повинне здійснювати негативний вплив на довкілля. Це означає, що виробництво повинно бути енергетично вигідним. Крім того, компоненти повинні створюватися за рахунок повністю поновлюваних джерел енергії. Мінерали з шахтних джерел в даному випадку небажані, так само як і синтетичні живильні речовини, створені з використанням невідновлюваних джерел енергії.
  • Політичний та соціальний аспект: Технологія штучного м'яса зменшить кількість конфліктів, пов'язаних із захопленням земель, необхідних для виробництва фермерського м'яса34.
  • Благополуччя тварин: біологічне середовище повинно функціонувати без участі тварин (за винятком отримання первинних стовбурових клітин).[41]
  • Безалергенність: коли заводи по вирощуванню біологічного середовища стануть «більш реалістичними» і дешевими, а також знизиться ймовірність інфекційних агентів, є також імовірність того, що рослинне живильне середовище може викликати алергічні реакції у деяких споживачів.[62]
  • Біореактори: поживні речовини і кисень повинні доставлятися близько до зростаючої клітини в масштабі міліметрів. У тварин ця робота виконується кровоносними судинами. Біореактор повинен відтворювати цю функцію найефективнішим чином. Традиційний підхід полягає в створенні губкоподібної матриці, яка виконує функцію перфузії, на якій клітини зможуть рости.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]
  • Cultured Meat to Secure Our Future: Hope for Animals, Food Security, and the Environment. Hermes Sanctorum. — Steiner Books. 2022. ISBN 1-59056-654-8.
  • Advances in Cultured Meat Technology. Mark Post, Che Connon, Chris Bryant. — Burleigh Dodds Science PU. 2023. ISBN 1-80146-376-X.

Статті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Treich, Nicolas (2021-05). Cultured Meat: Promises and Challenges. Environmental and Resource Economics (англ.). Т. 79, № 1. с. 33—61. doi:10.1007/s10640-021-00551-3. ISSN 0924-6460. PMC 7977488. PMID 33758465. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  2. ↑ Alvaro, Carlo (2022-10). A virtue-ethical approach to cultured meat. Nature Food (англ.). Т. 3, № 10. с. 788—790. doi:10.1038/s43016-022-00601-z. ISSN 2662-1355. Процитовано 23 червня 2023.
  3. ↑ а б в Lynch, John; Pierrehumbert, Raymond (2019). Climate Impacts of Cultured Meat and Beef Cattle. Frontiers in Sustainable Food Systems. Т. 3. doi:10.3389/fsufs.2019.00005. ISSN 2571-581X. PMC 6751088. PMID 31535087. Процитовано 10 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  4. ↑ Saied, AbdulRahman A.; Chandran, Deepak; Chopra, Hitesh; Dey, Abhijit; Emran, Talha B.; Dhama, Kuldeep (2023-02). Cultivated meat could aid in reducing global antimicrobial resistance burden – producing meat without antibiotics as a safer food system for the future. International Journal of Surgery (амер.). Т. 109, № 2. с. 189. doi:10.1097/JS9.0000000000000199. Процитовано 23 червня 2023.
  5. ↑ Martin, Michael J.; Thottathil, Sapna E; Newman, Thomas B. (2015-12). Antibiotics Overuse in Animal Agriculture: A Call to Action for Health Care Providers. American Journal of Public Health (англ.). Т. 105, № 12. с. 2409—2410. doi:10.2105/AJPH.2015.302870. ISSN 0090-0036. PMC 4638249. PMID 26469675. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  6. ↑ а б в jasmin (14 грудня 2020). Lab-Grown Meat Tackles the Looming Threat of Antibiotic Resistance. LabGrownMeat.com (англ.). Процитовано 23 червня 2023.
  7. ↑ Zagury, Yedidya; Ianovici, Iris; Landau, Shira; Lavon, Neta; Levenberg, Shulamit (8 вересня 2022). Engineered marble-like bovine fat tissue for cultured meat. Communications Biology (англ.). Т. 5, № 1. с. 1—12. doi:10.1038/s42003-022-03852-5. ISSN 2399-3642. PMC 9452530. PMID 36071206. Процитовано 13 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  8. ↑ David, Shlomit; Tsukerman, Anna; Safina, Dina; Maor-Shoshani, Ayelet; Lavon, Neta; Levenberg, Shulamit (12 червня 2023). Co-culture approaches for cultivated meat production. Nature Reviews Bioengineering (англ.). doi:10.1038/s44222-023-00077-x. ISSN 2731-6092. Процитовано 26 червня 2023.
  9. ↑ Xu, Enbo; Niu, Ruihao; Lao, Jihui; Zhang, Shengliang; Li, Jie; Zhu, Yiyuan; Shi, Huimin; Zhu, Qingqing; Chen, Yijian (6 травня 2023). Tissue-like cultured fish fillets through a synthetic food pipeline. npj Science of Food (англ.). Т. 7, № 1. с. 17. doi:10.1038/s41538-023-00194-2. ISSN 2396-8370. PMC 10164169. PMID 37149658. Процитовано 13 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  10. ↑ Domigan, Laura J.; Feisst, Vaughan; Ogilvie, Olivia J. (2022-01). Recipes for cultured meat. Nature Food (англ.). Т. 3, № 1. с. 9—10. doi:10.1038/s43016-021-00437-z. ISSN 2662-1355. Процитовано 13 червня 2023.
  11. ↑ David, Shlomit; Tsukerman, Anna; Safina, Dina; Maor-Shoshani, Ayelet; Lavon, Neta; Levenberg, Shulamit (12 червня 2023). Co-culture approaches for cultivated meat production. Nature Reviews Bioengineering (англ.). с. 1—15. doi:10.1038/s44222-023-00077-x. ISSN 2731-6092. Процитовано 13 червня 2023.
  12. ↑ Su, Lingshan; Jing, Linzhi; Zeng, Xianjian; Chen, Tong; Liu, Hang; Kong, Yan; Wang, Xiang; Yang, Xin; Fu, Caili (2023-01). 3D‐Printed Prolamin Scaffolds for Cell‐Based Meat Culture. Advanced Materials (англ.). Т. 35, № 2. с. 2207397. doi:10.1002/adma.202207397. ISSN 0935-9648. Процитовано 23 червня 2023.
  13. ↑ Perreault, Luke R.; Thyden, Richard; Kloster, Jack; Jones, Jordan D.; Nunes, Jordan; Patmanidis, Andriana A.; Reddig, David; Dominko, Tanja; Gaudette, Glenn R. (2023). Repurposing agricultural waste as low-cost cultured meat scaffolds. Frontiers in Food Science and Technology. Т. 3. doi:10.3389/frfst.2023.1208298. ISSN 2674-1121. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  14. ↑ David, Shlomit; Tsukerman, Anna; Safina, Dina; Maor-Shoshani, Ayelet; Lavon, Neta; Levenberg, Shulamit (12 червня 2023). Co-culture approaches for cultivated meat production. Nature Reviews Bioengineering (англ.). doi:10.1038/s44222-023-00077-x. ISSN 2731-6092. Процитовано 26 червня 2023.
  15. ↑ K. Handral, Harish; Hua Tay, Shi; Wan Chan, Weng; Choudhury, Deepak (2 січня 2022). 3D Printing of cultured meat products. Critical Reviews in Food Science and Nutrition (англ.). Т. 62, № 1. с. 272—281. doi:10.1080/10408398.2020.1815172. ISSN 1040-8398. Процитовано 23 червня 2023.
  16. ↑ Kang, Dong-Hee; Louis, Fiona; Liu, Hao; Shimoda, Hiroshi; Nishiyama, Yasutaka; Nozawa, Hajime; Kakitani, Makoto; Takagi, Daisuke; Kasa, Daijiro (24 серпня 2021). Engineered whole cut meat-like tissue by the assembly of cell fibers using tendon-gel integrated bioprinting. Nature Communications (англ.). Т. 12, № 1. doi:10.1038/s41467-021-25236-9. ISSN 2041-1723. PMC 8385070. PMID 34429413. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  17. ↑ а б In Vitro Meat, Raizel Robin — Робин Райзел: Мясо из пробирки // The New York Times, 11.12.2005(англ.)]
  18. ↑ а б в г д е In Search of a Test-Tube Hamburger [Архівовано 2013-08-03 у Wayback Machine.] — Зігельбаум Д. Дж. У пошуках гамбургера з пробірки. // Журнал Time, 23.04.2008(англ.)
  19. ↑ Віллем ван Ейлен, Віллем ван Коотен, Виет Вестерхоф. Індустріальні методи виробництва м'яса з культур клітин в пробірці. Патент WO9931222, 24.06.1999 (англ.)
  20. ↑ а б в /publications.php Patent holder Willem van Eelen: 'In another five years meat will come out of the factory' — Винахідник Віллем ван Ейлен: Через п'ять років м'ясо буде надходити з біофабрик. 12.12.2007 (англ.)
  21. ↑ Джон Вейн. Метод виробництва м'яса з вирощеної м'язової тканини для споживання. Патент США 6835390 (англ.)
  22. ↑ Xu, Enbo; Niu, Ruihao; Lao, Jihui; Zhang, Shengliang; Li, Jie; Zhu, Yiyuan; Shi, Huimin; Zhu, Qingqing; Chen, Yijian (6 травня 2023). Tissue-like cultured fish fillets through a synthetic food pipeline. npj Science of Food (англ.). Т. 7, № 1. с. 17. doi:10.1038/s41538-023-00194-2. ISSN 2396-8370. Процитовано 10 червня 2023.
  23. ↑ а б Їстівне м'ясо можна вирощувати в лабораторії в індустріальних масштабах. Прес-реліз, Університет Меріленда, 06.07.2005 [Архівовано 25.07.2005, у Wayback Machine.] (англ.)
  24. ↑ Catachem, Inc оголошує, що FDA схвалив діагностику продуктів з пробірки. Прес-реліз Catachem, 21.02.1995. Архів оригіналу за 10.12.2008. Процитовано 24.04.2018.
  25. ↑ а б в г д е http://www.theaustralian.news.com.au/story/0,20867,21086167-23289,00.html Test-tube meat science's next leap — Бен Макінтайр, Новий стрибок науки з виробництва м'яса в пробірці. 20.01.2007 (англ.)
  26. ↑ The Year in Science: Technology. Carbon nanotubes, lab-grown meat, humanoid robots, and more. — Сарах Вебб, Інженери розробили план по лабораторному вирощування м'яса (Рік у науці: технології), 08.01.2006 (англ.)
  27. ↑ Морріс Бенджамінсон, Важливі дослідження в Touro: вирощування філе риби поза організмом риби , 10.01.2010 (англ.)
  28. ↑ М'ясо з пробірки. Історія та перспективи вирощування м'яса в лабораторії. nauka.ua.
  29. ↑ а б в Levine, Ketzel (20 травня 2008), Lab-Grown Meat a Reality, But Who Will Eat It?, National Public Radio, процитовано 10 січня 2010
  30. ↑ THE BEST INVENTIONS Meat Farms — 50 кращих винаходів 2009 року. Журнал Time, 12.11.2009 (англ.)
  31. ↑ Луї Роджерс, Вчені виростили свинину в лабораторії, The Sunday Times, 29.11.2009. Архів оригіналу за 6 січня 2010. Процитовано 24 квітня 2018.
  32. ↑ а б Петро своєкоштних. Схоже на м'ясо. Полит.ру. 6 серпня 2013.
  33. ↑ а б Yaffe-Bellany, David (10 липня 2019). The Fish Is Boneless. (Fishless, Too.). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 11 квітня 2023.
  34. ↑ а б Wild Type Debuts New Cultured Salmon in Largest Tasting of Lab-Grown Meat. The Spoon (амер.). 14 червня 2019. Процитовано 11 квітня 2023.
  35. ↑ а б Hello Cultured Meat, Goodbye to the Cruelty of Industrial Animal Farming. National Review (амер.). 17 січня 2021. Процитовано 11 квітня 2023.
  36. ↑ а б в Waltz, Emily (5 грудня 2022). Chicken from cells is safe to eat, says FDA. Nature Biotechnology (англ.). Т. 41, № 1. с. 8—8. doi:10.1038/d41587-022-00018-w. Процитовано 11 квітня 2023.
  37. ↑ У США дозволили продавати м'ясо з пробірки.
  38. ↑ Lab-Grown Chicken Can Now Be Sold in the U.S. But Good Luck Finding Some To Buy. Time (англ.). 21 червня 2023. Процитовано 23 червня 2023.
  39. ↑ Birch, Jonathan; Schnell, Alexandra K.; Clayton, Nicola S. (2020-10). Dimensions of Animal Consciousness. Trends in Cognitive Sciences. Т. 24, № 10. с. 789—801. doi:10.1016/j.tics.2020.07.007. ISSN 1364-6613. PMC 7116194. PMID 32830051. Процитовано 10 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  40. ↑ Barron, Andrew B.; Klein, Colin (3 травня 2016). What insects can tell us about the origins of consciousness. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 113, № 18. с. 4900—4908. doi:10.1073/pnas.1520084113. ISSN 0027-8424. PMC 4983823. PMID 27091981. Процитовано 10 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  41. ↑ а б в г д I'll Have My Burger Petri-Dish Bred, With Extra Omega- 3. How researchers can make meat that's better for you-and better for animals. — Сьюзен Круглінскі, Гамбургер з чашки Петрі, журнал Discover, 22.09.2008 (англ.)
  42. ↑ Will Lab-Grown Meat Save the Planet? Or is it only good for cows and pigs? — Брендан Корнер, допоможе м'ясо з пробірки врятувати планету? Або це торкнеться тільки корів і свиней? Журнал Slate, 20.05.2008 (англ.)
  43. ↑ Tuomisto, Environmental Impacts of Cultured Meat Production (pdf [Архівовано 13 січня 2015 у Wayback Machine.]) // Environmental science & technology 45.14 (2011): 6117-6123. doi:10.1021/es200130u (англ.)
  44. ↑ Tuomisto, Could cultured meat reduce environmental impact of agriculture in Europe? [Архівовано 13 січня 2015 у Wayback Machine.] / 8th International Conference on LCA in the Agri-Food Sector, Rennes, France, 2-4 October 2012 (англ.)
  45. ↑ P.D. Edelman, D.C. McFarland, V.A. Mironov, and J.G. Matheny. «Commentary: In vitro-cultured meat production.» // Tissue Engineering. May / June 2005, 11 (5-6): 659—662. Doi: 10.1089 / ten.2005.11.659 (англ.)
  46. ↑ М’ясо з пробірки: як його роблять, яка його вартість і чому це важливо.
  47. ↑ Could lab-grown meat prevent the next pandemic?. ZME Science (амер.). 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2022.
  48. ↑ Martin, Michael J.; Thottathil, Sapna E; Newman, Thomas B. (December 2015). Antibiotics Overuse in Animal Agriculture: A Call to Action for Health Care Providers. American Journal of Public Health (англ.). 105 (12): 2409—2410. doi:10.2105/AJPH.2015.302870. ISSN 0090-0036. PMC 4638249. PMID 26469675.
  49. ↑ Antibiotic resistance. www.who.int (англ.). Процитовано 12 січня 2022.
  50. ↑ UN, global health agencies sound alarm on drug-resistant infections; new recommendations to reduce 'staggering number' of future deaths. UN News (англ.). 29 квітня 2019. Процитовано 12 січня 2022.
  51. ↑ Дж. Азкона, М. Шенг, П. Гарсіа, С. Галлінджер, Р. Ейержа і В. Коутс. Збагачення бройлерного м'яса омега-3: вплив харчових альфа-ліноленової омега-3 жирних кислот на зростання, продуктивність м'яса і жирнокислотний склад. Канадський журнал науки про тварин 2008, 88: 257—269 (англ.)
  52. ↑ George M. Pigott, Seafood: Effects of Technology on Nutrition (Food Science and Technology), CRC Press, 1990, ISBN 0-8247-7922-3 (англ.)
  53. ↑ The-No-kill-Carnivore The Future of Food: The No-kill Carnivore — Темпл Дж. Майбутнє виробництва їжі: м'ясоїдні, що не вбивають тварин, February 23 2009 (англ.)
  54. ↑ а б в попередня економічна оцінка виробництва культивованих м'яса, eXmoor Pharma Concepts, 2008 [Архівовано 27 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.) [http://new-harvest.org/ img/files/culturedmeatecon.pdf Архівовано 2011-07-27 у Wayback Machine.]
  55. ↑ Post, Mark (26 March 2015). 6352860 Mark Post of Maastricht University in the Netherlands has developed synthetic beef patties. Australian Broadcasting Corporation. Процитовано 14 May 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
  56. ↑ У США змогли виростити повноцінне м’ясо з курячого пера. Tokar.ua (укр.). 9 листопада 2018. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 12 листопада 2018.
  57. ↑ Їжа майбутнього — з пробірки на тарілку. Space mag.
  58. ↑ Д. Макфарланд, М. Доум, Р. Міншаль. Міогенні супутні клітини для індички: оптимізація проліферації і диференціювання в пробірці. Журнал Tissue and Cell, 1988, 20 (6), 899—908 (англ.)
  59. ↑ М. Бенджамінсон, Дж. Гілхріст, М. Лоренц. In vitro edible muscle protein production system (mpps): stage 1, fish // Acta Astronautica, 2002 51 (12), 879—889. (Система виробництва м'язового білка для харчування в пробірці: Стадія 1, риба) (англ.)
  60. ↑ М. Додсон, Б. Матисон. Comparison of ovine and rat muscle-derived satellite cells: response to insulin. / Tissue and Cell, 1988, 20 (6), 909—918 (Порівняння супутніх м'язових клітин овець і щурів: реакція на інсулін) (англ.)
  61. ↑ М. Доум, Д. Кук, Р. Меркель. Fibroblast growth factor, epidermal growth factor, insulin-like growth factors, and platelet-derived growth factor-BB stimulate proliferation of clonally derived porcine myogenic satellite cells / J. Cell. Physiol. +1993, 157 (2), 326—332 (Фактор росту фібробластів, епідермальний фактор росту, інсуліноподібний фактор росту і тромбоцитарний фактор-BB зростання стимулюють розмноження клонів клітин, отриманих з міогенних супутніх клітин свиней) (англ.)
  62. ↑ І. Датар, М. Бетті. Ризики систем виробництва м'яса в пробірці, журнал Innovative Food Science and Emerging Technologies 11 (2010) (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=М%27ясо_з_пробірки&oldid=43595266