Юдін Олег Іванович
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Олег Іванович Юдін | |||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 20 серпня 1935 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 19 травня 2005 (69 років) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Калінінград, Росія | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 184 см | |||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 76 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР Росія
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
| «Крила Рад» (С)
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
Олег Іванович Юдін (рос. Олег Иванович Юдин; нар. 20 серпня 1935 — пом. 19 травня 2005[1], Калінінград, Росія) — радянський футболіст, воротар. Футбольний суддя, тренер
Грати розпочав у Куйбишеві в 1949 році. У дорослому футболі дебютував 1960 року в футболці куйбишевських «Крила Рад». З 1961 по 1962 роки був гравцем калінінградської «Балтики». У 1963 році перейшов до мінського «Динамо», в складі якого став бронзовим призером чемпіонату СРСР 1963 року[2][3], у тому ж році Юдина було присвоєно звання майстра спорту. У 1965 році перейшов до одеського «Чорноморця». У складі одеситів дебютував 9 травня 1965 року в нічийному (1:1) виїзному поєдинку 5-о туру 1-ї групи Класу «А» проти СКА (Ростов-на-Дону). Олег вийшов на поле на 88-й хвилині, замінивши Георгія Городенка[4]. Закріпитися в складі «моряків» не зумів й зігравши 2 поєдинки (4 пропущені м'ячі) в чемпіонаті та 1 поєдинок у кубку СРСР, у 1965 році повернувся в «Балтику», кольори якої захищав до 1968 року. Останнім клубом майстрів майстрів у кар'єрі Юдіна був «Німан» (Гродно). По завершенні сезону 1969 року Олег Юдін припинив виступи на професіональному рівні.
Після закінчення ігрової кар'єри тренував виробничі колективи, а також дитячі та юнацькі команди Калінінграда. Судив матчі першості країни. Очолював калінінградську дитячу футбольну школу — СДЮСШОР № 5[5][6], був головою Федерації футболу Калінінграда.
- ↑ Цей день в історії клубу ФК Чорноморець. Стрічка новин Одеси. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
- ↑ Василь Саричев. Бронза 1963 року. // Прессбол. 12 листопада 2003 року. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 12 січня 2018.
- ↑ Василь Саричев . Бронза 1963 року. // Прессбол. 19 листопада 2003 року. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 12 січня 2018.
- ↑ СКА (Ростов-на-Дону) - «Чорноморець» (Одеса). Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.
- ↑ Калінінградській дитячій футбольній школі виповнилося 40 років. // «Новый Калининград». 8 вересня 2007 року. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 12 січня 2018.
- ↑ Історія створення СДЮСШОР-5 на офіційному сайті школи. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 12 січня 2018.
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
- Цей день в історії клубу... [Архівовано 9 серпня 2017 у Wayback Machine.]