Ямантака
Ямантака (санскр. यमान्तक Yamāntaka/ Ваджрабхайрава[1](тиб. གཤིན་རྗེ་གཤེད་, རྡོ་རྗེ་འཇིགས་བྱེད། (gshin rje gshed; rdo rje 'jigs byed); спрощ.: 大威德金刚; кит. трад.: 大威德金剛; піньїнь: Dà Wēidé Jīngāng; кор. 대위덕명왕 Daewideok-myeongwang; яп. 大威徳明王 Daiitoku-myōō; монг. Эрлэгийн Жаргагчи Erlig-jin Jarghagchi) — ідам і дхармапала, гнівна форма бодгісаттви Манджушрі[1]; божество "руйнівник смерті" буддизму Ваджраяни[2] або ж його сприймають як "переможця володаря смерті"[3]
Один з головних ідамів тибетського буддизму, поряд з Хеваджрою, Гух'ясамаджою, Чакрасамварою і Калачакрою, чия практика найбільш поширена в школі Ґелуг.
На тибетських танках Ямантаку зображують з 16-ма ногами, з 34-ма руками, з 9-ма головами (одна з голів — бичача). Всі голови забезпечені 3-ма очима. Його тіло синього кольору з ерегованим членом[4]. Він одягнений в закривавлений плащ із слонової шкіри[5].
тиб. གཤིན་རྗེ་གཤེད་, རྡོ་རྗེ་འཇིགས་བྱེད,གཤིན་རྗེ་གཤེད་, རྡོ་རྗེ་འཇིགས་བྱེད, Вайлі Gshin-rje-gshed, яп. 大威徳明王, Дайтокумео (скор. Дайтоку); кит. 大威德金剛; піньїнь: Dà wēidé jīngāng; монг. Эрлэгийн Жаргагч
«Ямантака» («Винищувач Ями»[1]), або ж у більш розлогій титулатурі «Бхагаван Шрі Ямантака» (श्री भगवान् यमान्तक; «Славний Блаженний вбивця Ями»)[джерело?] — це більш поширене ім'я Ваджрабхайрави (санскр. «Ваджрнострахітливий»; монг. Очир-Аюулгагч).
- ↑ а б в Ваджрабхайрава, гнівне втілення бодхісатви Мудрості Манчжушрі [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.] Музей Ханенків (20/05/2021)
- ↑ John Whalen-Bridge; Gary Storhoff (2009). Emergence of Buddhist American Literature, The. State University of New York Press. с. 170. ISBN 978-1-4384-2659-4. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
- ↑ Buswell, Robert Jr; Lopez, Donald S. Jr., ред. (2013). Princeton Dictionary of Buddhism (Yamantaka). Princeton, NJ: Princeton University Press. с. 1020. ISBN 9780691157863.
- ↑ Изображения Ваджрабхайравы. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
- ↑ Ямантака или Ваджрабхайрава. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
- Гуцуляк О.Б. Пошуки Заповітного Царства: Міф — Текст — Реальність / Наук. ред. О. М. Пилип’юк. Післямова Г. Бердник. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2007. — 540 с. — (Серія «Золотий ґрифон»). Ел.джерело [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.] ISBN 966-95321-6-6 (С.?)
- Gonsalez, David (2011). The Roar of Thunder: Yamantaka Practice and Commentary. Snow Lion Publications. ISBN 978-1-55939-387-4.
- Ямантака [Архівовано 6 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Великий енциклопедичний словник
- ЗАХИСНИКАМИ БУДДИЗМУ Є ДАРМАПАЛИ [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.] 2021
- Yamantaka, Vajrabhairava Tantric Practice Support [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.]
- 3D-модель із бронзової античної статуї Ямантака [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Ямантака[недоступне посилання з червень 2021]
- Жуковська Н. Л. Ямантака [Архівовано 31 липня 2009 у Wayback Machine.] // Буддизм як культурно-історичний феномен. Словник. / Під ред. Н. Л. Жуковської, В. І. Корнєва. М.: Республіка, 1996.
|
Це незавершена стаття про буддизм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |