Очікує на перевірку

26-та артилерійська бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 26-та бригада.
26 артилерійська бригада
Нарукавний знак бригади
Засновано5 липня 2004
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип Ракетні війська та артилерія
У складіОК «Північ»
БазуванняЖитомирська область, м. Бердичів
Оборонецьгенерал-хорунжий Дашкевич Роман Іванович
ГаслоUltima ratio
Війни/битвиРосійська агресія проти України
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Знаки розрізнення
Польовий нарукавний знак
Медіафайли на Вікісховищі

26-та артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича (26 АБр, в/ч А3091, пп В3231) — з'єднання артилерійських військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Базується в місті Бердичів Житомирської області. Входить до складу оперативного командування «Північ».

Бригада носить почесну назву на честь генерал-хорунжого Романа Дашкевича — військового і політичного діяча Української Народної Республіки, одного із засновників української артилерії.

Історія

[ред. | ред. код]

Артилерійська бригада була сформована 5 липня 2004 року на підставі директиви Міністра оборони України № 312/1/014 від 18 червня 2004 року на базі 62-ї окремої механізованої бригади, яка в свою чергу була сформована на базі 119-го навчального центру.

Частина ввібрала в себе традиції та досвід багатьох артилерійських частин 8-го армійського корпусу. Своїх фахівців в частину направили розформовані 961-й реактивний артилерійський полк з Фастова, який сформував реактивний артилерійський дивізіон (в 2008 році переозброєний та переформований в 2-й гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон), 188-ма артилерійська бригада великої потужності з Ємільчиного, яка сформувала 3-й гарматний самохідно-артилерійський дивізіон, 761-й розвідувальний артилерійський полк (місто Сміла), який сформував дивізіон артилерійської розвідки, та бригадна артилерійська група 62-ї окремої механізованої бригади, яка формувала 1-й гаубичний самохідно-артилерійський та протитанковий артилерійський дивізіони.

Враховуючи високі досягнення, показані протягом 2004—2008 років, 26-й артилерійській бригаді Президентом України — Верховним Головнокомандувачем ЗС України Віктором Ющенком присвоєно почесне найменування «Бердичівська».

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Війна на сході України

У кінці лютого 2014 року почалася російська збройна агресія проти України: Росія вторглася до Криму. Від середини березня 2014 року підрозділи бригади перебували в районі Криму.[1][2] В березні-квітні бригада направила на полігон по дивізіону САУ 2С5 «Гіацинт-С» та 2С19 «Мста-С», де вони проходили злагодження разом з іншими бригадами. Через недотримання техніки безпеки, згоріло дві САУ 2С19.[3]

Зовнішні відеофайли
1. 2С19 «Мста-С» і 2С3 «Акація» у Торезі // 21 липня 2014

11 листопада 2014 року бригада отримала відновлені гарматні комплекси «Гіацинт» і «Піон» та розпочала тренувальні стрільби на полігоні.[4] До січня 2015 року 5-й дивізіон бригади, озброєний «Гіацинтами», перейменований на 191-й гарматний самохідно-артилерійський дивізіон, вже у складі новоствореної 43-ї окремої артилерійської бригади[5].

6 травня 2019 року, на перше відзначення Дня піхоти, бригада отримала почесну назву на честь генерал-хорунжого Романа Дашкевича.[6] 6 липня 2019 року вручено стрічку до бойового знамена з почесною назвою.[7]

У серпні 2019 року 732-га артилерійська база озброєння передала у подальше використання бригаді комплекс командирських машин управління вогнем артилерії 1В12.[8]

У жовтні 2022 року стало відомо, що бригада використовує польські гаубиці AHS Krab[9]. Також на озброєння бригади надійшли німецькі САУ PzH 2000[10].

Структура

[ред. | ред. код]
Робота САУ "Краб" 26 артилерійської бригади на Сіверському напрямку, 2022 рік.
  • управління (в т.ч. штаб)
  • 1-й гаубичний самохідний артилерійський дивізіон (три батареї 2С19 «Мста-С»)
  • 2-й гаубичний самохідний артилерійський дивізіон (три батареї 2С19 «Мста-С»)
  • 3-й гарматний самохідний артилерійський дивізіон (три батареї 2С5 «Гіацинт-С»)
  • 4-й гарматний самохідний артилерійський дивізіон (три батареї 2С5 «Гіацинт-С»)
  • протитанковий артилерійський дивізіон (2 батареї МТ-12 «Рапіра», 1 батарея 9П149 «Штурм-С»)
  • дивізіон артилерійської розвідки
  • батальйон охорони (14 окремий мотопіхотний батальйон)
  • ремонтна рота
  • рота матеріального забезпечення
  • взвод БПЛА
  • оркестр бригади
  • медичний пункт[11][відсутнє в джерелі]

Командування

[ред. | ред. код]

Символіка

[ред. | ред. код]
Неофіційний нарукавний знак 11-ї самохідної артилерійської батареї бригади

29 липня 2019 року стало відомо, що начальник Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Руслан Хомчак затвердив низку нарукавних емблем частинам та установам ЗС України, які розробляла спеціальна ініціативна група[14][15].

22 травня 2022 року бригада була відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу»[16].

Оснащення

[ред. | ред. код]

Бригада має на озброєнні польські САУ «Краб»[17].

Втрати

[ред. | ред. код]
  • Во́вк Іван Михайлович Загинув 8 січня 2015 р. під час обстрілу Сержант
  • Верещак Віктор Олександрович, 13 травня 2014, сержант.
  • Жабенко Юрій Леонідович, 8 серпня 2014, солдат.
  • 14 серпня 2014; молодщий сержант Дубик Петро Борисович
  • Чеславський Володимир Едвардович, старшина, Трипілля Артемівського району, 26 січня 2015[18]
  • Тащук Віталій Степанович, солдат, 11 липня 2015[19]
  • Борозенець Дмитро Анатолійович, молодший сержант, Никифорівка, 2 вересня 2015
  • Борильченко Євген (Євгеній) Володимирович, сержант, 14 вересня 2015[20]
  • Дементьєв Сергій Валерійович, старший солдат, 2 лютого 2016
  • Рева Олександр Валерійович, солдат, 4 березня 2016
  • Шмирін Сергій Васильович, сержант, 25 серпня 2017, помер від поліорганної недостатності[21].
  • старший солдат Присяжний Олександр Олексійович, 1 липня 2018[22]
  • Сергій Король, старший навідник самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону, помер 10 лютого 2023 року в одній з лікарень міста Дніпро від травм, отриманих напередодні під час виконання бойового завдання поблизу села Званівка Донецької області[23].
  • Роман Жалівців, командир самохідного артилерійського дивізіону. Загинув 11 листопада 2022 року поблизу населеного пункту Чаплине Дніпропетровської області.[23]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ PIDMOGA.INFO – Віктор Бойко. pidmoga.info (укр.). Процитовано 1 лютого 2018.[недоступне посилання]
  2. ↑ Невідкладної допомоги потребує поранений бердичівський артилерист Віктор Бойко | ТРК ВІК | Новини Бердичева. trkvik.tv. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
  3. ↑ Назустріч російському виклику. mil.in.ua. 7 Березня 2020. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
  4. ↑ Українські артилеристи на передовій отримали "Гіацинт" і "Піон". Українські Національні Новини (УНН). (укр.). Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 5 травня 2017.
  5. ↑ «Естет» наводив, «Акула» цілив, і на донецьких териконах розквітали «Піони»… – ЗСУ інфо. zsu-info.com. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 27 червня 2016.
  6. ↑ Три бойові бригади ЗСУ отримали почесні найменування. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 6 травня 2019. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  7. ↑ 26-й бригаді вручили стрічку на прапор з почесним ім'ям. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 6 липня 2019. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 7 липня 2019.
  8. ↑ 26 бригада отримала модернізовані комплекси управління вогнем артилерії. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 23 серпня 2019. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
  9. ↑ 26-ту артбригаду озброїли установками "KRAB". Мілітарний (укр.). Процитовано 20 жовтня 2023.
  10. ↑ 26-та артбригада показала у дії САУ “PzH 2000”. Мілітарний. 26 жовтня 2022.
  11. ↑ Військова частина А3091
  12. ↑ АРТИЛЕРИСТИ ЗСУ ПОВЕРНУЛИСЯ З ПЕРЕДОВОЇ. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 3 листопада 2018.
  13. ↑ Мисливці за російською артою. як САУ "КРАБ" знищують окупантів на фронті| Невигадані історії
  14. ↑ Затверджені нові нарукавні знаки бойових підрозділів ЗСУ. https://armyinform.com.ua/. АрміяInform. 29 липня 2019. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 28 липня 2019.
  15. ↑ Генштаб затвердив нові нарукавні знаки для бойових підрозділів ЗСУ. https://novynarnia.com/. Новинарня. 29 липня 2019. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
  16. ↑ Указ Президента України від 22 травня 2022 року № 356/2022 «Про відзначення почесною відзнакою «За мужність та відвагу»»
  17. ↑ 26-ту артбригаду озброїли установками "KRAB". Мілітарний (укр.). Процитовано 25 вересня 2024.
  18. ↑ Чеславський Володимир Едвардович. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 18 квітня 2017.
  19. ↑ Тащук Віталій Степанович. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.
  20. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 17 січня 2018.
  21. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
  22. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
  23. ↑ а б Своїх героїв пам’ятаємо. Бердичівський фаховий коледж промисловості, економіки та права (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
26-та окрема артилерійська бригада
у соціальних мережах
26-та окрема артилерійська бригада на сайті Facebook
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=26-та_артилерійська_бригада_(Україна)&oldid=43608334