Очікує на перевірку

Atari Lynx

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Atari Lynx
ВиробникAtari Corporation
ТипПортативна гральна система
ПоколінняЧетверте
Дата виходуСША жовтень 1989
Європа 1990
Японія 1990
Дата завершення виробництва1996
Центральний процесор65SC02[ru]
НосійКартридж
Онлайн-сервісComlynx
Продано одиниць5 000 000 і 3 000 000
ПопередникAtari XEGSd
НаступникAtari Lynx II

Atari Lynx — портативна ігрова консоль виробництва компанії Atari Corporation[1].

Можливості

[ред. | ред. код]

Atari Lynx — перша портативна система з кольоровим екраном (4096 кольорів), підсвічуванням екрану і можливістю повороту екрану на 180° (для зручності лівшів). Консоль була випущена в тому ж 1989 році, що і Game Boy (з монохромним екраном)[1]. Для спільної гри декількох власників консолі передбачено об'єднання їх у мережу «ComLynx» (до 17 гравців, хоча більшість ігор підтримує тільки 8).

У розробці Atari Lynx взяли участь ЕрДжі Майкл і Дейв Морс (Ніддл) — двоє з розробників першої Amiga (Amiga 1000[ru]), які щойно пішли з Commodore в Atari за пропозицією Джека Треймела. Вони й реалізували весь основний дизайн системи. Так, було використано той самий буферизований екран з блітером[ru], який зробив популярним комп'ютер Amiga. Інші інноваційні можливості — апаратне масштабування і «руйнування» спрайтів, що дозволило реалізувати на консолі ігри в ізометрії. Неперевершені (для того часу) можливості заливки полігонів (реалізовані бліттером) за обмеженого використання процесора — це ще одна риса, успадкована від «великої» Amiga.

Спочатку ігри планувалося завантажувати з магнітофонної стрічки, але від неї відмовилися на користь модулів ПЗП. Однак дані з модуля було необхідно завантажувати в оперативну пам'ять, що зробило ігри повільнішими, ніж вони могли б бути. Система була розроблена компанією Epyx[ru] і придбана Atari в 1987 році[1]. Інженери Atari прибрали вбудований динамік і джойстик під великий палець з корпусу, перед тим як випустити систему через 2 роки після розробки. Спочатку в Америці консоль пропонувалася за 189,95 дол. Особливо керівництво Atari засмутив той факт, що як платформа для розробки ігор під нову систему використовувалася Amiga.

Історія

[ред. | ред. код]

Хоча технологічно Atari Lynx у всьому перевершувала Game Boy, маркетинговий тиск Nintendo, використання «чужих» розробників, затримка з виходом ігор № 1 (в першу чергу, Tetris) призвели до того, що консоль стали вважати другорядним продуктом на ринку. Також вона постраждала від необхідності ставити більшу кількість елементів живлення (шість проти чотирьох у Game Boy), які до того ж витрачалися набагато швидше. Більш потужний процесор і підсвічування розряджали шість елементів AA за 4 години (5-6 годин для Atari Lynx II)[1].

Корпус Atari Lynx був більшим, ніж необхідно. Компанія Atari повірила результатами одного дослідження, в якому споживачі говорили, що хочуть великі корпуси, оскільки це дасть їм більше можливостей за їхні гроші". Більша ж частина корпусу Atari Lynx заповнена повітрям. І нарешті, Atari Lynx коштувала значно дорожче, ніж Game Boy.

SEGA Game Gear слідувала подібній формулі виходу на ринок і відчувала ті ж самі проблеми (висока ціна, великий розмір, недовгий термін служби елементів живлення), але у SEGA був значно якісніший маркетинг і вдала реклама. Завдяки цьому результати були дещо кращими, у той час як Atari Lynx до середини 1990-х вже майже не зустрічалася на прилавках магазинів.

В даний час[коли?] існує невелика група фанатів цієї системи, що створюють і продають для неї ігри.

Atari Lynx II

[ред. | ред. код]
Atari Lynx II

У 1991 році Atari починає продавати Atari Lynx II з новим дизайном корпусу, незначно оновленим чипсетом і екраном. Оновлена консоль мала гумові вкладки на корпусі, більш чітке зображення і стерео-вихід замість монофонічного для навушників.

Реакція

[ред. | ред. код]

В огляді гральної системи в журналі Dragon[en] в 1990 році Lynx отримав 5 з 5 зірок. В огляді зазначається, що Lynx "відкидає Gameboy в доісторичну епоху «, і відзначаються вбудовані можливості масштабування об'єктів, багатокористувацькі функції кабелю ComLynx та великий набір ігор.[2]

Рідкі випуски програмного забезпечення Lynx та невеликий маркетинговий бюджет системи були названі основними причинами комерційної невдачі.[3]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
Материнська плата Atari Lynx II. Більший чип — „Мікі“, а менший — „Сюзі“.
Підсвічування в Atari Lynx II. Трубка CCFL має високе енергоспоживання.
  • „Мікі“ (16-бітний користувацький чип CMOS, що працює на 16 МГц)[4]
    • 8-бітний процесор 65SC02 від WDC[en] (на основі MOS 6502) працює на частоті до 4 МГц (в середньому 3,6 МГц)[5]
    • Звукова система
      • 4-канальний звук
      • 8-бітний ЦАП для кожного каналу (4 канали × 8-біт/канал = 32 біти, які зазвичай згадуються). Ці 4 звукові канали також можуть перемикатися в режимі потрійного аналогового звуку, щоб генерувати звукові ефекти, схожі на звук FM та PSG[en]. Atari повідомляє, що діапазон „на 100 Гц вище межі слуху людини“; аналіз спектру показує, що діапазон може досягати 32 Гц.[джерело?]
      • Стерео з панорамуванням (лише Lynx II PAG-0401, оригінал Lynx та ранній Lynx II є монофонічними)
    • Відео DMA драйвер для рідкокристалічного дисплея
    • 8 системних таймерів (2 зарезервовані для керування РК-дисплеєм, один для UART)
    • Контролер переривань
    • UART (для Comlynx) (фіксований формат 8E1, до 62500 Bd)
    • 512 байтів ПЗП для запуску та завантаження ігрової картки
  • „Сюзі“ (16-бітний спеціальний чип CMOS, що працює на 16 MHz)
    • Необмежена кількість блітерних[ru] „спрайтів“ із виявленням зіткнень
    • Ефекти масштабування, спотворення та нахилу апаратного спрайта
    • Апаратне декодування стиснутих даних спрайта
    • Апаратне відсікання та багатостороннє прокручування
    • Математичний рушій
      • Апаратне 16-біт×16-біт → 32-бітне множення з додатковим накопиченням; 32-біт ÷ 16-біт → 16-бітне ділення
      • Паралельна обробка процесором
  • Оперативна пам'ять : 64 КБ 120ns DRAM
  • Картриджі 128, 256, 512KiB і (з перемиканням банків) 1MiB
  • Порти:
    • Порт для навушників (3.5 mm стерео; провідний для моно на оригінальному Lynx)
    • ComLynx (послідовний для з'єднання декількох пристроїв)
  • РК-екран: діагональ 3,5»
  • Відсік для елементів живлення: (шість AA) 4–5 годин (Lynx I) 5–6 годин (Lynx II)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Сергей Мельников. Карманный бильярд // Железо : журнал. — 2011. — № 6 (88). — С. 85.
  2. Lesser, Hartley; Lesser, Patricia; Lesser, Kirk (March 1990). The Role of Computers (155): 95—101.
  3. The Next Generation 1996 Lexicon A to Z: Lynx. Next Generation. № 15. Imagine Media. March 1996. с. 36.
  4. Atari Lynx FAQ. AtariAge. atariage.com. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 24 жовтня 2014.
  5. Jermaine, John (November 1989). Lynx, an interview with the men behind the machine. Electronic Gaming Monthly. United States: Sendai Publications. Архів оригіналу за 16 вересня 2014. Процитовано 17 червня 2014.
  6. Nintendo's island state of a stand at the Consumer Electronics Show in Chicago couldn't stop Atari stealing the limelight with their amazing hand-held video game machine. ACE Magazine. August 1989. с. 26. Процитовано 11 серпня 2018.