Coop (Швейцарія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Coop
нім. Coop Schweiz
фр. Coop Suisse
італ. Coop Svizzera
Типкооператив
Організаційно-правова форма господарюванняGenossenschaftd
Галузьроздрібна та гуртова торгівля
Гаслонім. Taten statt Worte
фр. Des paroles aux actes
італ. Fatti, non parole
(ділом, а не словом)
Попередник(и)VSK (заснований у 1890)
Засновано1969
Засновник(и)Союз швейцарських споживчих кооперативівd
Штаб-квартираБазель, Швейцарія
Територія діяльностіШвейцарія Швейцарія, Ліхтенштейн Ліхтенштейн
Виторг28,3 млрд. CHF (2016)[1]
Операційний прибуток (EBIT)763 млн. CHF (2016)[1]
Чистий прибуток475 млн. CHF (2016)[1]
Співробітники85 001 (31 грудня 2016)[1]
Дочірні компаніїCoop Mineraloel, Bell, Dipl. Ing. Fust, Interdiscount, Toptip, Lumimart, Import Parfumerie, Christ Uhren und Schmuck, The Body Shop Switzerland, Transgourmet Holding, Nettoshop AG, Marché, Update Fitness, Aperto-Shops.
www.coop.ch
CMNS: Coop у Вікісховищі

Coop (МФА: [ˈkoop] ( прослухати)) — одна з найбільших мереж роздрібної та гуртової торгівлі у Швейцарії та Ліхтенштейні. Coop є кооперативним підприємством із 2,5 мільйонами членів. Основним конкурентом є швейцарська мережа Migros.

Мережа Coop у Швейцарії та Ліхтенштейні складається з супермаркетів, універмагів (Coop City), ресторанів, будівельних магазинів (Coop Bau+Hobby), аптек (Coop Vitality), а також містить у собі дочірнє підприємство Coop Mineraloel, яке включає автозаправні станції та невеликі крамниці (Coop Pronto). Інтернет-магазин coop@home пропонує доставку товарів з асортименту Coop додому[2].

До мережі Coop також належать мережа магазинів побутової електроніки Interdiscount та Dipl. Ing. Fust, а також інтернет-магазин microspot.ch; мережа меблевих магазинів Toptip, мережа освітлювальних магазинів Lumimart, мережа Import Parfumerie, мережа ювелірних магазинів Christ Uhren und Schmuck та мережа магазинів косметики The Body Shop Switzerland, товариство Transgourmet Holding, інтернет-магазин Nettoshop AG, мережа придорожніх ресторанів Marché та мережа фітнес-центрів Update Fitness. Щотижня Coop публікує газету Coopzeitung (німецькою), Coopération (французькою) and Cooperazione (італійською). Загальний виторг мережі Coop у 2016 році склав 28,3 млрд швейцарських франків[1].

У червні 2011 року незалежне німецьке рейтингове агентство oekom research AG нагородило Coop титулом «Найстабільніший роздрібний продавець світу»[3].

Послуги

[ред. | ред. код]

Coop прагне зробити найбільш детальну пропозицію, саме тому мережа має широкий асортимент власних товарів. Coop успішно задовольняє потреби покупців у екологічних, висококулінарних та вузьконаправлених продуктах. Інші послуги — рахунки для мобільних телефонів (CoopMobile), туристичні путівки (ITS Coop Travel, Joint Venture разом з Rewe Touristik), паливо (Coop Mineraloel).

Coop пропонує своїм клієнтам картку лояльності Supercard. За кожну покупку на карту нараховуються бонуси Superpunkte. Ці бонуси можна обміняти на подарунок. З літа 2006 року Coop пропонує покупцям Supercard Plus, яка поєднує звичайну кредитну картку та Supercard. Таким чином, при використанні цієї картки поза мережею Coop також нараховуються бонуси.

Історія

[ред. | ред. код]
Логотип Союзу швейцарських споживчих кооперативів

У другій половині XIX сторіччя у багатьох швейцарських містах виникали споживчі кооперативи. У 1853 та 1869 роках були дві невдалі спроби об'єднання споживчих кооперативів Цюриха, Базеля, Гренхена, Біля та Ольтена. 11 січня 1890 року об'єднання відбулося, і був заснований Союз швейцарських споживчих кооперативів (VSK). Якщо на момент заснування об'єднання налічувало 5 членів, то наприкінці 1890 року Союз налічував уже 43 члени. Поряд зі збільшенням чисельності споживчих кооперативів у Швейцарії (407 у 1915 році) Союз почав розширювати власну діяльність та розбудовувати інфраструктуру. У 1902 році вперше вийшла газета «Genossenschaftliche Volksblatt» — попередниця нинішньої «Coopzeitung».

Розширення Союзу припало на першу чверть XX сторіччя, проте значно послабилося через несприятливу державну економічну політику після Першої світової війни. Протягом Другої світової війни Союз усіма потужностями працював на державне економічне забезпечення. Після війни виріс рівень життя швейцарців та ВВП Швейцарії, тому попит в галузі роздрібної торгілі збільшився.

Переломним моментом для спілки став 1969 рік, коли внаслідок нової політики підприємства Союз швейцарських споживчих кооперативів був реорганізований у Coop Schweiz. Одним з найважливіших наслідків нової політики стало злиття 407 сільських та міських кооперативів у 30-40 напіврегіональних спілок. Пізніше сталося ще одне злиття, і у середині 1990-их років кооперативів у складі Coop налічувалося всього 14. Через будівництво великих супермаркетів зменшилася кількість торгових точок, оскільки площа збуту збільшувалася. Крім того, у 1970-их і 1980-их розпочалося відкриття власних універмагів та будівельних магазинів, що посилило позиції Coop у на ринку Non-Food.

У рамках проєкту CoopForte 1 січня 2001 року усі 14 регіональних спілок злилися у єдине підприємство. Також цього дня був введений новий логотип Coop — чотири помаранчеві літери.

У 2002 році Coop викупив мережу універмагів EPA, які незабаром стали універмагами Coop City. У 2003 році до Coop було приєднане підприємство Waro AG. Філіали цієї компанії стали різними магазинами мережі Coop різних категорій збуту. У серпні 2007 року за 470 мільйонів франків Coop викупив другу за величиною мережу супермаркетів Швейцарії — Carrefour Schweiz.

У листопаді 2007 року за рішенням Комісії з питань конкуренції Coop приєднав мережу побутової техніки Dipl. Ing. Fust AG, що раніше належала до Jelmoli Holding[4]. Підприємство стало дочірнім у складі Coop.

Bank Coop був заснований Союзом швейцарських споживчих кооперативів разом з Федерацією швейцарських проспілок 30 жовтня 1927 року під назвою Genossenschaftliche Zentralbank. У 1970 році було вирішено перетворити банк на акціонерне товариство. У 1995 році банк був перейменований на Coop Bank. 20 грудня 1999 року Basler Kantonalbank викупив більшу частину акцій. У 2001 році назва банку біла змінена на Bank Coop. У березні 2017 року Basler Kantonalbank викупив частину акцій Bank Coop, що до цього належала мережі Coop. 20 травня 2017 року Bank Coop був перейменований на Bank Cler.

З 2010 року Coop оперує транспортним підприємством Railcare, що складається з п'ятьох орендованих локомотивів, а також з парку вантажівок і змінних кузовів. Окрім власних перевезень, Railcare також виконує замовлення інших клієнтів[5].

1 січня 2011 року мережа Coop поглинула підприємство Transgourmet Holding, тим самим показавши зацікавленість Coop в області внутрішньої та зовнішньої гуртової торгівлі та торгівлі гастрономією. У березні 2014 року Coop викупила інтернет-магазин побутової техніки Nettoshop AG, що є лідером онлайн-торгівлі у Швейцарії, а також мережу придорожніх ресторанів Marché. У квітні 2016 року Coop викупила мережу фітнес-центрів Update Fitness[6], а на початку 2017 року мережу крамниць Aperto-Shops[7].

У 2017 році Coop першим з європейських супермаркетів розпочав продаж їжі, виготовленої з червів[8].

Структура

[ред. | ред. код]

Coop розділений на чотири регіони збуту, які мають власну логістику та структуру власності: Романдія, Берн, Північний Захід-Центр-Цюрих та Схід-Тічино. У цих чотирьох регіонах, а також додатково у кантоні Тічино створені регіональні ради, що обираються двічі на рік зборами делегатів із центрального офісу Coop.

Критика

[ред. | ред. код]

Критика щодо ставлення до навколишнього середовища

[ред. | ред. код]

У 2007 році швейцарський журнал Beobachter піддав критиці рекламну кампанію Coop, у якій зазначалося гарне ставлення до навколишнього середовища; водночас Coop продавав дешеві авіаквитки[9].

Проблеми з продажем м'яса

[ред. | ред. код]

У 2011 році колишні співробітники магазинів Coop висунули звинувачення до мережі. Їм доводилося регулярно розпаковувати м'ясо зі стійки самообслуговування і продавати його на стійці свіжого м'яса, навіть через декілька днів після дати споживання. Також працівники розповіли, що їм доводилося змішувати м'ясо різного походження і видавати їх за швейцарський продукт.

У 2013 році по ходу м'ясного скандалу у Європі виявилося, що у готових стравах Coop замість яловичого м'яса містилася конина[10][11].

Галерея

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Hans Handschin: Der Verband schweiz. Konsumvereine (VSK) — 1890—1953. VSK, Basel 1954 (= Genossenschaften in aller Welt, Том 2)
  • Werner Kellerhals: Coop in der Schweiz: Materialien zur Entwicklung der Coop Schweiz und der Coop-Genossenschaften seit dem Ende des Zweiten Weltkrieges. Coop Schweiz, Basel 1990.
  • Vinzenz Winkler: COOP und MIGROS. Genossenschaften in Konkurrenz und im Wandel der Zeit. Rüegger, Zürich / Chur 1991, ISBN 3-7253-0385-1.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Dokumentation zur Bilanzmedienkonferenz der Coop-Gruppe (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 лютого 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  2. ↑ coop@home [Архівовано 11 лютий 2011 у Wayback Machine.] Офіційна вебсторінка coop@home
  3. ↑ Нагороди мережі Coop [Архівовано 8 червня 2016 у Wayback Machine.] «Найстабільніший роздрібний продавець світу»
  4. ↑ Die Schweizer Wettbewerbskommission stimmt der Übernahme von Fust durch Coop zu|datum=26. November 2007[недоступне посилання з лютого 2019]
  5. ↑ Вебсторінка Railcare. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 10 вересня 2017.
  6. ↑ Coop übernimmt Update Fitness. Архів оригіналу за 7 серпень 2016. Процитовано 10 вересень 2017.
  7. ↑ Stolzer Preis für Aperto. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  8. ↑ У Швейцарії нагодують бургером з червів. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  9. ↑ Von wegen Öko. [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] Der Schweizerische Beobachter, 2007
  10. ↑ Coop-Lasagne enthält Pferdefleisch. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  11. ↑ blick.ch Noch mehr Pferdefleisch bei Coop
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Coop_(Швейцарія)&oldid=42729394