HD89822

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD89822
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 10г 24х  7,85с
Схилення +65° 33′ 59,1″
Видима величина (V) 4,94[1]
Характеристики
Спектральний клас A0
показник кольору U−B -0,12
яскравість B 4,894±0,002[2]
показник кольору B−V -0,052±0,012[2]
яскравість V 4,932±0,002[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,02
індекс m1 0,14
індекс c1 0,96
індекс Hβ 2,83[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,920[2]
Мінімальна яскравість 4,940[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -8,93± 0,44[2] мас/рік

за схиленням: -20,83± 0,36[2] мас/рік

Паралакс (π) 10,84 ± 0,52[2] мас
Відстань 300,88 світлових років
92,25 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=18[3]км/сек
Інші позначення
30H.UMa,

HD 89822, HIP 50933, HR 4072,

BD+66 664
Посилання
SIMBADдані для HD89822

HD89822 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,9.[1] Вона розташована на відстані близько 300,9 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD89822 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 18км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD89822 має підвищений вміст Hg .[1]


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 1125,3± 341,0 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631