M982 Excalibur

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Excalibur (значення).
M982 Excalibur
ТипВисокоточний снаряд
ПоходженняШвеція Швеція
США США
Історія використання
ОператориАвстралія Австралія
Індія Індія
Канада Канада
США США
Україна Україна
див. Оператори
Історія виробництва
ВиробникBAE Systems AB, Raytheon Missiles & Defense
Вартість одиниціUS$ 177,8—185,3 тис. (FY2023, експортна ціна)[1]
Характеристики
Вага48 кг[2]
Довжина1000 мм
Діаметр155 мм
Калібр155 мм
Дальність вогню
ЕфективнаIncrement Ia-1: 23 км
Increment Ia-2/Ib: 40 км
Найновіші випробування: 70 км
БоєголовкаPBXN-9
Вага боєголовки22 кг[3]
Система
наведення
GPS, Інерціальна навігація
ТочністьКІВ: 4 м
M892A1: < 1 м
M982 Excalibur у Вікісховищі

M982 Excalibur (колишнє позначення XM982) — високоточний артилерійський снаряд калібром 155 мм. Створений спільними зусиллями різних дослідницьких підрозділів Армії США та компанією Raytheon[4].

До розробки та виробництва боєприпасу залучена низка компаній, зокрема, Raytheon, BAE Systems, Camber Corporation, Huntington Ingalls Industries, та інші.

Система наведення інерціальна комбінована з GPS. Завдяки високій точності снаряд може вражати цілі на відстані до 75-150 м від дружніх підрозділів, або ж коли цілі знаходяться серед цивільної забудови й використання традиційних некерованих артилерійських снарядів неможливе через високий ризик супутніх втрат.

У 2015 році США мали намір придбати 7474 снарядів при сукупній вартості $1,9341 млрд (що приблизно дорівнює $258 777 за снаряд)[5]. Вже у 2016 році вартість одного снаряду вдалось знизити до $68 000 за одиницю[6].

Випробування версії з наведенням за відбитим променем лазера для стрільби з корабельної артилерії розпочались у 2015 році[5][7][8].

Станом на жовтень 2018 року в бойових умовах здійснили 1 400 пострілів цим снарядом[9].

Історія розробки

[ред. | ред. код]

Програма «Excalibur» розпочалася в 1992 році. Документ вимог щодо експлуатаційних характеристик від травня 1997 року передбачав 200 000 пострілів некерованого снаряда з підвищеною дальністю за орієнтовною ціною $4 000 за постріл, і 23 січня 1998 року компанія Texas Instruments отримала початковий контракт на стадію інженерного та виробничого розвитку. У листопаді 2001 року обсяг був скорочений до 76 677 пострілів, а згодом ще знижений до 61 483[10], проте розробників підбадьорив досвід Індії, яка використовувала російські керовані снаряди «Краснополь» проти пакистанських бункерів у війні в Каргілі 1999 року[11].

У березні 2004 року програма була об'єднана зі шведсько-американською програмою для створення коректованих по траєкторії боєприпасів, що було відображено в новому документі вимог у вересні 2004 року, який відмовився від варіанту касетного боєприпасу DPICM на користь варіанту з осколково-фугасною боєголовкою. Пізніше того ж року армія США знизила свій запланований обсяг замовлення до 30 000 артилерійських пострілів. У травні 2005 року було затверджено малосерійне виробництво з обсягом 500 снарядів, а в червні 2005 року Raytheon отримала контракт на виробництво 165 снарядів на суму $22,1 мільйона[10][12]. У вересні того ж року снаряд успішно продемонстрували на випробувальному полігоні Юма, Арізона[13]. У червні 2006 року Raytheon отримала контракт на $42,7 мільйона для виробництва 335 снарядів Excalibur та пов'язаних з ними тестових виробів та послуг на той фінансовий рік[14].

У серпні 2006 року були виявлені технічні проблеми, пов'язані з чутливістю до навколишнього середовища та блокуванням сигналу GPS, що перенесло очікувану дату введення в експлуатацію на весну 2007 року[15][16]. Випробування у вересні продемонструвало фактичне середнє кругове ймовірне відхилення (КІВ) 5 м або менше[17].

Перший етап Ia-1 завершив випробування на початку 2007 року, а у квітні того року армія США схвалила термінове введення снаряду в експлуатацію для розгортання в Іраку[18]. Excalibur вперше був використаний в Іраку в травні 2007 року[19]. Етап Ia-2 досяг дальності 40 км у демонстрації вогню в квітні 2007 року, а в липні виконавчий директор армійських закупівель схвалив рішення про введення в малосерійне виробництво для Ia-2[18]. Снаряд було розроблено за фінансової підтримки Швеції в розмірі $55,1 мільйона, яка очікувала отримання боєприпасів у 2010 році. В Афганістані Excalibur дебютував у лютому 2008 року[20]. У жовтні 2007 року армія Австралії замовила снаряди Excalibur на суму $40 мільйонів, а у квітні 2008 року замовлення було переглянуто до орієнтовної суми $58 мільйонів[21][22]. У 2008 році одинична вартість снаряда становила $85 000[23].

У вересні 2008 року компанії Raytheon і Alliant Techsystems отримали конкурентні контракти на розробку для серійного виробництва етапу Increment Ib[10], але Raytheon отримала остаточний контракт на виробництво у серпні 2010 року[24]. Випробувальні постріли снарядів Ia-1 у березні 2009 року показали, що інерційний вимірювальний блок Honeywell не відповідав стандартам, і його замінили блоком від Atlantic Inertial Systems. У квітні 2010 року заплановане замовлення армії США було скорочено з 30 000 до 6 264 пострілів, що значно підвищило одиничну вартість і спричинило розслідування відповідно до поправки Нанна-Маккьорді. Зазвичай порушення Нанна-Маккьорді означає проблеми в програмі, але звіт RAND 2012 року дійшов висновку, що підвищення одиничної вартості було викликане скороченням кількості закупівлі, оскільки для досягнення того ж ефекту було потрібно менше снарядів через покращену точність сучасної артилерії[10].

У грудні 2012 року Raytheon отримала контракт на $56,6 мільйона на малосерійне виробництво снарядів Excalibur Ib[25]. 10 вересня 2013 року Raytheon отримала контракт на $54 мільйони на другу партію артилерійських снарядів Excalibur Ib. Excalibur Ib відрізняється підвищеною надійністю та нижчою одиничною вартістю порівняно з попередніми Excalibur Ia-1 і Ia-2. На момент надання контракту в театрі військових дій було використано понад 690 снарядів Excalibur. У лютому 2014 року армія США та Raytheon випустили 30 снарядів Excalibur Ib по тестових цілях для підтвердження продуктивності та надійності конфігурації перед серійним виробництвом. Снаряди стріляли з гаубиць Paladin і M777 на дальностях від 7 до 38 км, кожен влучив у ціль із середнім відхиленням 1,6 м[26].

3 квітня 2014 року був зібраний останній снаряд Excalibur Ia, що ознаменувало перехід на фокусування снарядів Increment Ib. Понад 6 500 снарядів Ia було поставлено армії та морській піхоті США, а також кільком міжнародним замовникам[27]. Початкове оперативне тестування та оцінка для Excalibur Ib було завершено в травні 2014 року, що наблизило снаряд до повномасштабного виробництва. Під час тестування Excalibur Ib середнє відхилення від цілі склало менше 2 м. 31 липня 2014 року Raytheon отримала контракт на $52 мільйони на запуск серійного виробництва снаряда Excalibur Ib[28].

У червні 2014 року Raytheon успішно протестувала снаряд Excalibur S із системою наведення GPS/SAL. Цей варіант включає лазерний трекер у снаряд Excalibur Ib. Тестування підтвердило здатність LST витримувати запуск з гаубиці: снаряд був спочатку наведений за координатами GPS, а потім наведений на ціль за допомогою лазерного цілевказівника. У лютому 2020 року Raytheon оголосила, що Excalibur S був успішно випробуваний проти рухомої цілі з використанням лазерної головки самонаведення[29].

У квітні 2024 року компанія Hanwha Aerospace провела випробувальні стрільби M982A1 Excalibur Increment Ib на випробувальному полігоні Юма, використовуючи норвезький варіант K9 VIDAR. K9 застосовував різні режими детонаторів і досяг точності менше одного метра (КІВ) у режимі контактного підриву та 5 метрів над ціллю в режимі підриву на висоті, на відстані 50 км[30][31].

Excalibur N5

[ред. | ред. код]

У вересні 2015 року компанія Raytheon провела бойове випробування Excalibur N5 — ініціативи, профінансованої компанією, для зменшення калібру снаряда Excalibur з 155 мм до 127 мм (5") для використання з морськими гарматами на есмінцях і крейсерах. Excalibur Ib і N5 мають 70% спільних компонентів, 99% однакове програмне забезпечення та однаковий блок керування та навігації. Основні задачі Excalibur N5 — це дозволити військовим кораблям точно обстрілювати наземні цілі для підтримки військ на узбережжі та недорого знищувати швидкі бойові катери на великій відстані[6].

Некеровані 127 мм снаряди з морських гармат Mark 45 мають дальність до 13 морських миль (24 км), але можуть вести точний вогонь лише на відстань до 8 морських миль (15 км), тоді як малі атаки з крилатими ракетами можуть запускатися з відстані 15–20 морських миль (28–37 км). Як і наземна версія, Excalibur N5 розкриває кермові стабілізатори після запуску, що дозволяє снаряду планувати на більші відстані перед тим, як повернутися носом вниз і пікірувати на ціль, розширюючи дальність до 20–26 морських миль (37–48 км) залежно від довжини ствола гармати. Хоча дальність була б більшою з ракетним двигуном, це також збільшило б вартість. Додані альтернативні системи наведення для ураження маневруючих цілей, такі як лазерне наведення, що вимагає позначення цілі, і радар міліметрового діапазону, який не потребує зовнішнього наведення[6].

Назва

[ред. | ред. код]

Високоточний снаряд M982 названий на честь легендарного магічного меча Екскалібура — зброї короля Артура.

Варіанти

[ред. | ред. код]
Опис різних варіантів M982 від предсерійної до серійної моделі.

Існують три основні версії системи. Першою була версія Increment I.

  • Increment I має унітарну бойову частину для застосування проти стаціонарних цілей.
    • Increment Ia-1: Снаряд з меншою ефективною дальністю, створений внаслідок пришвидшення розробки. Прийнятий на озброєння в 2007 році[15]. (XM982)[32].
    • Increment Ia-2: Снаряд зі збільшеною ефективною дальністю та захистом від придушення GPS сигналу. (M982)[32].
    • Increment Ib: Готовий для серійного виробництва снаряд з нижчою вартістю але повним набором характеристик. (M982A1)[32].
      • Excalibur S: Створений в ініціативному порядку компанією Raytheon на основі Excalibur Ib снаряд з наведенням за лазерним променем. Таким чином снаряд отримав можливість вражати рухомі цілі або ж змінювати точку ураження вже після пострілу[33].
      • Excalibur N5: Версія Excalibur S але зі зменшеним калібром 127 мм для використання у корабельній артилерії[34]. Також існує проєкт розробки голівки самонаведення з РЛС міліметрового діапазону для операцій типу «вистрелив та забув»[6].
      • Excalibur EST: Excalibur Shaped Trajectory (зі змінною траєкторією), має можливість вражати ціль під заданим кутом, представлено в серпні 2018 році та прийнятий на озброєння невдовзі після того[9].
  • Increment II «Розумний» снаряд для ураження рухомих цілей[18]. Касетна бойова частина може містити або 65 бойових елемента DPICM або пару SADARM[35].
  • Increment III: снаряд з можливістю автоматичного розпізнавання цілей, пошуку й ураження окремих машин з відомими характеристиками[18].

Сумісність

[ред. | ред. код]

Зі снарядом Excalibur сумісні наступні САУ та гаубиці:

Бойове застосування

[ред. | ред. код]
Високоточний керований снаряд M982 Excalibur (в центрі) падає на споруду — передбачуване укриття повстанців під час бойових дій у північному районі Багдада 5 травня 2007 року.

M982 Excalibur вперше був використаний під час Іракської війни в травні 2007 року, а в Афганістані Excalibur дебютував у лютому 2008 року[20].

У лютому 2012 року гаубиця M777 Корпусу морської піхоти США в провінції Гельманд, Афганістан, випустила один снаряд Excalibur, який вразив групу бойовиків на рекордній для морської піхоти відстані 36 км[36].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

Високоточний артилерійський снаряд M982 Excalibur активно застосовується українськими артилеристами для відбиття російської агресії.

14 жовтня 2022 року Збройні Сили України знищили російську самохідну артустановку «Мста-С» під час контрнаступальних дій у Херсонській області. Для знешкодження «Мста-С» військові 45 окремої артилерійської бригади використали високоточний артилерійський боєприпас M982 Excalibur[37].

В жовтні 2022 року українські артилеристи успішно використовували отримані снаряди для ураження різноманітних ворожих об'єктів. Наведення на ціль виконували, серед іншого, із використання комплексів з БПЛА «Лелека-100»[38].

3 лютого 2023 року українські військові уразили другий рідкісний російський «арктичний» зенітний комплекс Тор-М2ДТ. Російську систему протиповітряної оборони знищили, імовірно, за допомогою одного американського високоточного снаряда M982 Excalibur[39].

5 лютого 2023 року у Херсонській області українські розвідники виявили 152-мм самохідну гаубицю 2С19 «Мста-С», яка завдавала ударів по місту Херсон. Українським артилеристам вдалося уразити російську «Мста-С» за допомогою американського високоточного снаряда M982 Excalibur[40].

18 лютого 2023 року бійці 44-ї окремої артилерійської бригади імені Гетьмана Данила Апостола ЗСУ помітили російську РСЗВ «Град» на тимчасово окупованій території Запорізької області. Російську систему залпового вогню калібру 122-мм знищив американський високоточний артилерійський боєприпас M982 Excalibur[41].

18 лютого 2023 року артилеристи 406-ї окремої артилерійської бригади оприлюднили відео зі знищенням 3 російських САУ «Мста-С» за три дні. Російські артилерійські установки уражали за допомогою причіпних 155-мм гаубиць M777 та високоточних снарядів M982 Excalibur[42]. 25 лютого 406 ОАБР на Херсонщині знешкодила російську РЛС АРК-1 «Рись»[43].

24 березня 2023 року військові контррозвідники СБУ допомогли зкоригувати M982 Excalibur на російські артилерійські гармати 2А36 «Гіацинт-Б». В результаті злагоджених дій контррозвідників та артилеристів ЗСУ було знищено 4 гармати[44].

19 травня 2023 року в Херсонській області українські артилеристи 406 ОАБР знищили російський танк та гармату «Гіацинт-Б». Для знищення ворожої техніки застосували гаубицю M777 та високоточний артилерійський боєприпас M982 Excalibur[45].

24 травня 2023 року українські артилеристи знищили одразу дві російські САУ «Мста-С». На позицію російської артилерії випустили два американські високоточні 155-мм снаряди M982 Excalibur. Обидва снаряди влучили практично в одну точку та уразили ворожі установки[46].

2024 року ефективність високоточного снаряду M982 Excalibur почала падати через слабку РЕБ захищеність. За словами волонтера, шоумена та політичного діяча Сергія Притули, 18 з 20 снарядів не влучали в ціль після того, як росіяни змогли корегувати GPS координати по яким орієнтуються снаряди[47].

Оператори

[ред. | ред. код]
Країни-оператори M982 позначено синім кольором, можливі оператори позначено фіолетовим кольором

Поточні

[ред. | ред. код]

Можливі

[ред. | ред. код]
  • Норвегія Норвегія — подано запит на придбання.

Україна

[ред. | ред. код]

22 квітня 2022 року міністр національної оборони Канади Аніта Ананд повідомила про передачу Україні причіпних гаубиць M777 та додаткових пострілів для гранатометів Carl Gustaf[56]. Також телекомпанія CBC повідомила про те, що крім звичайних боєприпасів до цих гаубиць Канада передала Україні й певну кількість високоточних снарядів M982 Excalibur, які залишилися в них після афганської війни[57].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Скільки коштує високоточний снаряд Excalibur: стала відома ціна боєприпасу на прикладі Іспанії. Defense Express. Процитовано 7 листопада 2024.
  2. ↑ Development of the XM982 Excalibur Fuzing System (PDF). 7 квітня 2005. Архів (PDF) оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 18 вересня 2013.
  3. ↑ ARG. M982 Excalibur Extended-Range GPS-Guided Projectile. Military-Today.com. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  4. ↑ Lyons, John W. Some Recent Sensor-Related Army Critical Technology Events. Defense Technical Information Center. National Defense University. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 22 червня 2018.
  5. ↑ а б GAO-15-342SP DEFENSE ACQUISITIONS Assessments of Selected Weapon Programs (PDF). US Government Accountability Office. March 2015. с. 79. Архів (PDF) оригіналу за 24 September 2015. Процитовано 15 July 2015. Program cost is $1,934.1m (FY15) of which $790.4m is procurement cost, for 7,474 rounds for the US Army
  6. ↑ а б в г Excalibur Goes To Sea: Raytheon Smart Artillery Shoots Back (англ.). Breakingdefense.com. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 1 березня 2017.
  7. ↑ «Raytheon's combat-proven Excalibur moves closer to sea-based application.» [Архівовано 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.] — Raytheon news release, 30 September 2015
  8. ↑ http://raytheon.mediaroom.com/2016-02-16-US-Army-awards-Raytheon-31-8-million-contract-for-continued-Excalibur-production [Архівовано 27 серпня 2017 у Wayback Machine.] — Raytheon news release, February 16, 2016. Contract amount was $31.8 million for 464 rounds.
  9. ↑ а б Raytheon, US Army upgrade Excalibur precision guided projectile [Архівовано 11 жовтня 2018 у Wayback Machine.]. Army Recognition. 9 October 2018.
  10. ↑ а б в г Blickstein, Irv; Drezner, Jeffrey A. та ін. (2012), Root Cause Analyses of Nunn-McCurdy Breaches, Volume 2 – Excalibur Artillery Projectile and the Navy Enterprise Resource Planning Program, with an Approach to Analyzing Complexity and Risk, RAND Corporation, ISBN 9780833076434, архів оригіналу за 3 October 2012, процитовано 29 August 2012
  11. ↑ 'One Shot, One Kill' May Not Be Worth It. StrategyPage. 7 February 2006. Архів оригіналу за 14 December 2012.
  12. ↑ Raytheon Receives $22.1M to Deliver Excalibur GPS Shells Ahead of Schedule. Defense Industry Daily. 30 June 2005. Архів оригіналу за 21 October 2012. Процитовано 29 August 2012.
  13. ↑ Troops could have new Picatinny-developed smart artillery munition by March – RDECOM Magazine [Архівовано 19 June 2006 у Wayback Machine.]
  14. ↑ XM982 Excalibur. Deagel. Архів оригіналу за 25 September 2006. Процитовано 16 May 2022.
  15. ↑ а б Strategy Page - Excalibur Delayed Again. Архів оригіналу за 31 жовтня 2006. Процитовано 21 вересня 2006.
  16. ↑ Strategy Page – Excalibur Freeze Out. Архів оригіналу за 1 November 2006. Процитовано 21 September 2006.
  17. ↑ Successful Safety Testing of GPS-Guided Artillery Projectile Puts Raytheon-BAE Systems Bofors' Excalibur Closer to Fielding – Raytheon. Архів оригіналу за 14 July 2009. Процитовано 31 May 2019.
  18. ↑ а б в г Excalibur XM982 Precision Engagement Projectiles (PDF). Office of the Director, Operational Test & Evaluation. 2007. Архів оригіналу (PDF) за 26 January 2016. Процитовано 29 August 2012.
  19. ↑ America's First Team first-ever to fire Excalibur precision munition in combat. Архів оригіналу за 26 February 2012.
  20. ↑ а б Picatinny's GPS-guided Excalibur artillery round deemed 'amazingly accurate' by troop (англ.). Army.mil. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 28 січня 2016.
  21. ↑ Defense Security Cooperation Agency, 1 October 2007 [Архівовано 18 July 2009 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Defense Security Cooperation Agency, April 2008 [Архівовано 18 July 2009 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Cannot Get Enough Excalibur. Архів оригіналу за 29 August 2008. Процитовано 29 August 2008.
  24. ↑ Brannen, Kate (27 August 2010). Raytheon Beats ATK to Win Excalibur Job. Архів оригіналу за 21 January 2013.
  25. ↑ Raytheon's new precision artillery ready for low-rate initial production [Архівовано 4 March 2013 у Wayback Machine.] – Raytheon press release, 20 February 2013
  26. ↑ US. Army and Raytheon successfully fired 30 GPS-guided Excalibur projectiles during firing test (англ.). Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 5 березня 2014.
  27. ↑ Picatinny completes Excalibur 1a-2 production, transitions to 1b (англ.). Pica.Army.mil. Архів оригіналу за 23 травня 2014. Процитовано 23 травня 2014.
  28. ↑ Excalibur Ib Enters Full Rate Production (англ.). Deagel.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 23 вересня 2015.
  29. ↑ Raytheon’s advanced Excalibur weapon hits moving targets in test. Defense News (англ.). Процитовано 7 листопада 2024.
  30. ↑ K9 Self-Propelled Howitzer Achieves Milestone with Raytheon M982A1 Excalibur Artillery Projectile. militaryleak.com. 10 серпня 2024. Процитовано 29 серпня 2024.
  31. ↑ Hanwha: K9 howitzer successfully tested with Excalibur artillery projectile (англ.). 7 серпня 2024. Процитовано 29 серпня 2024.
  32. ↑ а б в Precision Strike Association Excalibur Overview [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  33. ↑ Raytheon Unveils Excalibur with Dual GPS and Semi-Active Laser Guidance [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.] — Deagel.com, 20 June 2013
  34. ↑ Excalibur S artillery shell can change course in flight [Архівовано 6 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Defensesystems.com, 16 June 2014
  35. ↑ XM982 Excalibur 155mm Precision Guided Extended Range Artillery Projectile. Globalsecurity.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2006. Процитовано 27 травня 2007.
  36. ↑ Lamothe, Dan (30 June 2012). Long shot: Artillery battery sets lethal record. Marine Corps Times. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 12 жовтня 2013.
  37. ↑ Excalibur знищив російську САУ «Мста-С» на Херсонщині. Мілітарний. Процитовано 7 листопада 2024.
  38. ↑ ЗСУ коригують снаряди “Excalibur” за допомогою БПЛА “Лелека-100”. Мілітарний. 22 жовтня 2022.
  39. ↑ ЗСУ знищили другий “арктичний” ЗРК Тор-М2ДТ. Мілітарний. Процитовано 7 листопада 2024.
  40. ↑ Excalibur уразив російську САУ “Мста-С”. Мілітарний. Процитовано 7 листопада 2024.
  41. ↑ Українські військові знищили російську РСЗВ «Град» на шасі КамАЗ. Мілітарний. Процитовано 7 листопада 2024.
  42. ↑ Українські М777 уразили три САУ Mста-С. Мілітарний. Процитовано 7 листопада 2024.
  43. ↑ На Херсонщині знешкодили російську РЛС АРК-1 “Рысь”. Мілітарний. Процитовано 7 листопада 2024.
  44. ↑ Сили оборони знищили декілька гармат “Гіацинт-Б”. Мілітарний. Процитовано 7 листопада 2024.
  45. ↑ На Херсонщині ЗСУ уразили танк та артилерію РФ. Мілітарний. Процитовано 7 листопада 2024.
  46. ↑ Український Excalibur уразив дві САУ “Мста-С”. Мілітарний. Процитовано 7 листопада 2024.
  47. ↑ LIGAnet (6 червня 2024), Притула, Берлінська, Найєм - виклики України, проблеми мобілізації та чого потребують ЗСУ (t=1:18:00), процитовано 6 червня 2024
  48. ↑ Franz-Stefan Gady. Indian Army Test Fires Excalibur Extended-Range Guided Rounds From M777 Howitzers. thediplomat.com (амер.). Архів оригіналу за 16 червня 2022. Процитовано 8 вересня 2022.
  49. ↑ https://apps.dtic.mil/dtic/tr/fulltext/u2/1019147.pdf [Архівовано 30 серпня 2021 у Wayback Machine.]
  50. ↑ Netherlands buys Raytheon Excalibur Ib projectiles. Army Recognition. 9 вересня 2015. Архів оригіналу за 16 February 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
  51. ↑ Fiorenza, Nicholas (19 жовтня 2018). Netherlands qualifies Excalibur precision-guided round. IHS Jane's 360. London. Архів оригіналу за 20 October 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
  52. ↑ Excalibur: US Army's most accurate artillery shell supporting Ukraine's fight. Forces News (англ.). Процитовано 7 листопада 2024.
  53. ↑ Brewster, Murray (22 квітня 2022). Canada sends four pieces of field artillery to Ukraine as country braces for renewed Russian attack. CBC News. Процитовано 27 квітня 2022.
  54. ↑ Mizokami, Kyle (6 травня 2022). Ukraine's New Heavy Artillery Will Cause Russia a World of Pain. Popular Mechanics.
  55. ↑ McCardle, Guy (24 квітня 2022). Canada is Sending Ukraine Excalibur Precision-Guided, Extended-Range Artillery Shells. SOFREP.
  56. ↑ Канада передала Україні 4 гаубиці М-777 - ЗМІ. Європейська Правда. 23 квітня 2022. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 23 квітня 2022.
  57. ↑ Канада передала Україні гаубиці М777 та високоточні "сюрпризи" для рашистів. Defense Express. 23 квітня 2022. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 23 квітня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: M982 Excalibur
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=M982_Excalibur&oldid=43846557