типажувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	типажу́ю	типажува́в	типажува́тиму	—
Ти	типажу́єш	типажува́в типажува́ла	типажува́тимеш	типажу́й
Він Вона Воно	типажу́є	типажува́в типажува́ла типажува́ло	типажува́тиме	—
Ми	типажу́єм(о)	типажува́ли	типажува́тимем(о)	типажу́ймо
Ви	типажу́єте	типажува́ли		типажу́йте
Вони	типажу́ють	типажува́ли	типажува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	типажу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	типажува́вши
Безособова форма	типажо́вано

типажувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -типаж-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. опереділяти, визначати, приписувати за типажем. ◆ …А є багато інших [категорій емігрантів], які я вже мимоволі типажую за різними ознаками.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)