Перейти до вмісту

іменник

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

іме́нник

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості

[ред.]
відмінок однина множина
Н. іме́нник іме́нники
Р. іме́нника іме́нників
Д. іме́ннику
іме́нникові
іме́нникам
З. іме́нник іме́нники
Ор. іме́нником іме́нниками
М. на/в іме́ннику на/в іме́нниках
Кл. іме́ннику* іме́нники*

і-ме́н-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -імен-; суфікси: -ик.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. лінгв. самостійна частина мови, що означає назву предмета, поняття, явища. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]
  1. частина мови, слово
  2. знак

Гіпоніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
частина мови

іменни́к

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості

[ред.]
відмінок однина множина
Н. іменни́к іменни́ки
Р. іменни́ка іменни́ків
Д. іменни́ку
іменни́кові
іменни́кам
З. іменни́к іменни́ки
Ор. іменни́ком іменни́ками
М. на/в іменни́ку на/в іменни́ках
Кл. іменни́ку* іменни́ки*

і-мен-ни́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -імен-; суфікси: -ик.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]
  1. ювел. спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів.

Переклад

[ред.]
спеціальний знак

Джерела

[ред.]
У Вікіпедії є стаття