Ацетилсаліцилова кислота: відмінності між версіями

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

Лінійно

Версія за 20:09, 2 квітня 2024

Ацетилсаліцилова кислота
Систематизована назва за IUPAC
Аспірин
Класифікація
ATC-код	A01AD05
PubChem	2244
CAS	50-78-2
DrugBank	DB00945
KEGG	D00109
Торгівельне найменування	Більше...
Хімічна структура
Формула	C₉H₈O₄
Мол. маса	180.159 г/моль
Синоніми	2-(Ацетилокси)бензойна кислота; 2-ацетоксибензойна кислота ацетат саліцилової кислоти acetylsalicylate o-acetylsalicylic acid
Фізична характеристика
Густина	1.40 г/см³
Темп. плавлення	136 °C (277 °F) ^[1]
Температура кипіння	140 °C (284 °F) (decomposes)
Розчинність у воді	3 mg/mL (20 °C)
Фармакокінетика
Біодоступність	80–100%^[2]
Зв'язування з білками плазми^[en]	80–90%^[3]
Метаболізм	Печінка (CYP2C19 і можливо CYP3A), some is also hydrolysed to salicylate in the gut wall.^[3]
Період напіввиведення	Залежно від дози; 2–3 год для малих доз (100 мг або менше), 15–30 год для великих доз^[3]
Екскреція	Сеча (80–100%), піт, слина, кал^[2]
Реєстрація лікарського засобу в Україні

Ацетилсаліцилова кислота (аспірин) — безбарвні голчасті кристали моноклінної структури, у чистому вигляді без запаху, але у вологому середовищі (наприклад при контакті з повітрям) набуває запаху оцтової кислоти. Одержують взаємодією оцтового ангідриду та саліцилової кислоти. Вживають як протизапальний, знеболювальний, жарознижувальний та антиагрегантний засіб.

Розчинність одного граму:

у воді: 25 °C — 300 мл; 37 °C — 100 мл
у спирті 5 мл
у хлороформі 17 мл
в етері 10-15 мл

Розкладається у киплячій воді та при розчиненні у лужних розчинах. Добре розчинні у воді неорганічні солі ацетилсаліцилової кислоти, проте такі розчини нестійкі та за цих умов ацетилсаліцилова кислота швидко гідролізується. Температура самозаймання 490 °C. pKa pK (25 °C) 3,49.

Як лікарський засіб ацетилсаліцилова кислота широко відома у світі під запатентованою торговою маркою «Аспірин» фірми «Bayer»^[4].

Історія виникнення препарату

В одного зі співробітників фірми «Байєр» на ім'я Фелікс Гофман, який займався аніліновими барвниками, батько хворів на артрит, але мав непереносність саліцилатів натрію через хронічне подразнення шлунку. Гофман розшукував в хімічній літературі відомості про похідні саліцилату натрію з меншою кислотністю і наткнувся на дані про ацетилсаліцилову кислоту (вона була синтезована 30 роками раніше). Ацетилсаліцилова кислота виявилася приємнішою на смак і, як підкреслював Гофман, ефективніше допомагала його батькові.

Новому препарату дали назву «аспірин», узявши букву «а» від слова «acetyl» (ацетил) і частину «Спірин» від німецького слова «Spirsaure», яке, своєю чергою, походить від колишньої латинської назви лабазника в'язолистого^{[джерело?]} (Spiraea ulmaria) — рослини, що містить великі кількості саліцилової кислоти. Зараз рослина називається гадючник в'язолистий (Filipendula ulmaria)^{[джерело?]}.

У 1899 р. фірма «Байєр» почала виробництво препарату під назвою «аспірин» як анальгетичний, жарознижувальний та протизапальний засіб. У той час препарат випускався у вигляді порошку, розфасованого в скляні пляшечки.

Застосування

Аспірин пригнічує синтез простагландинів і виробляється з дерева білої верби (Salix alba).^{[джерело?]}

Популярний знеболювальний засіб (анальгетик), розроблений у XX столітті як ліки проти артриту та легкого чи помірно вираженого, гострого больового синдрому (головного, зубного, біль у суглобах та зв'язках, біль у спині). Застосовують його також для симптоматичного лікування гарячки та / або больового синдрому при застудних захворюваннях.

Згідно з інструкцією до використання Аспірину при тривалому вживанні, навіть в помірних дозах, може спричинити шлункову кровотечу, пошкодження нирок і дефекти слуху, тому аспірин не рекомендують дітям до 15 років. Також вважають, що він може викликати рідкісне захворювання синдром Рея. Проте дослідження показують, що аспірин може запобігати інфаркту і тромбозам, тому схильним до серцево-судинних захворювань людям рекомендується постійно вживати його у малих дозуваннях (близько 80 мг на добу).

Аспірин можна застосовувати у період вагітності тільки у тому випадку, коли інші лікарські засоби не є ефективними та тільки після оцінки співвідношення ризик/користь. Саліцилати та їх метаболіти проникають у грудне молоко у невеликій кількості. Оскільки побічні реакції у немовлят, матері яких приймали ацетилсаліцилову кислоту, не спостерігалися, переривати годування груддю, як правило, не потрібно. При довготривалому застосуванні препарату або застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах слід розв'язати питання щодо припинення годування груддю.

Також використовують ацетилсаліцилову кислоту як складову багатокомпонентних ліків, наприклад Аскофен, Кардіомагніл, Цитрамон, Копацил, Алька-Прим.

Синтез

Аспірин отримують ацилюванням саліцилової кислоти оцтовим ангідридом. Ця реакція часто використовується на лабораторних роботах при вивченні органічного синтезу студентами.^[5]

У круглодонній колбі, забезпеченій зворотним холодильником, розчиняють обережно нагріваючи 1,3 г саліцилової кислоти у 1,2 г оцтового ангідриду і потім додають краплю концентрованої сірчаної кислоти. Реакційну суміш нагрівають 1,5 години на водяній бані у стані кипіння, після цього суміш охолоджують і, перемішуючи скляною паличкою, додають невелику кількість холодної води та фільтрують твердий продукт, який промивають спочатку крижаною водою, а потім невеликою кількістю толуену. Вихід реакції становить 1,5 г (88%). З маточного розчину випаровуванням можна одержати ще деяку кількість продукту. Ацетилсаліцилову кислоту перекристалізовують із бензену або хлороформу.

Синоніми

Бренди: Aggrenox, Alka-seltzer, Alka-seltzer Fruit Chews, Anacin, Arthriten Inflammatory Pain, Ascomp, Aspi-cor, Aspir-low, Bayer Aspirin, Bayer Womens, Bc Arthritis, Bc Original Formula, Bufferin, Duoplavin, Durlaza, Ecotrin, Ecpirin, Endodan Reformulated May 2009, Equagesic, Exaprin, Excedrin, Excedrin PM Triple Action, Fasprin, Fiorinal, Fiorinal With Codeine, Goody's Body Pain, Goody's Extra Strength, Goody's PM, Miniprin, Norgesic Forte, Orphengesic, Pamprin Max Formula, Robaxisal, ST. Joseph Aspirin, Stanback Headache Powder Reformulated Jan 2011, Trianal, Trianal C, Vanquish, Vazalore, Yosprala

Аспірин, Лоспирин, Ацекор, Acetylsalicylate, Acetylsalicylsäure, Acide acétylsalicylique, ácido acetilsalicílico, Acidum acetylsalicylicum, Aspirin, Aspirina, Azetylsalizylsäure, Polopiryna, Salicylic acid acetate, A.S.A., asa, A.N.T, Apo Asa, Asadol, Asatab, Ascriptin, Aspergum, Aspica, ASPRIL, Astrin, BOKEY ENTERIC, Biovanta Double, Bufferin, CARDIPRIN, Cardiospirina, CASPRIN ENTERIC, Coryphen, Entrophen, Halfprin, Headache, Novasen, Pain Reliever, Rivasa, TOOPRIN, TRIOPRIN, Vazalore, UNIASPIRIN,

Комбіновані ліки: Аскофен, Кардіомагніл, Цитрамон, Копацил, Алька-Прим, Фармадол, Аскопар, Цитрамон, УПСАРИН УПСА

Див. також

Примітки

↑ Haynes, William M., ed. (2011). CRC Handbook of Chemistry and Physics (92nd ed.). Boca Raton, FL: CRC Press. p. 3.8. ISBN 1-4398-5511-0.
↑ ^а ^б Zorprin, Bayer Buffered Aspirin (aspirin) dosing, indications, interactions, adverse effects, and more. Medscape Reference. WebMD. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
↑ ^а ^б ^в Brayfield A, ред. (14 січня 2014). Aspirin. Martindale: The Complete Drug Reference. Pharmaceutical Press. Процитовано 3 квітня 2014.
↑ Реєстр Патентно-торгового Управління Німеччини [Архівовано 1 березня 2017 у Wayback Machine.](нім.)
↑ Palleros, Daniel R (2000). Experimental organic chemistry. New York: John Wiley & Sons. с. 494. ISBN 0-471-28250-2.

Джерела

Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — С. 238, 241—245. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9.

Література

Цукровий діабет, функція тромбоцитів і ацетилсаліцилова кислота. Генделека, Г. Ф.; Генделека, А. М. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal, Vol. 17, No. 3, 2021. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0721.17.3.2021.232660
Основи фармацевтичної хімії: навчально-методичний посібник / укл.: Лявинець О.С., Скрипська О.В., Андрійчук Ю.М. Чернівці: ЧНУ, 2020. – 98 с. (С.6-7,86-88)
Первинна профілактика серцево-судинних захворювань: чи призначати ацетилсаліцилову кислоту? Козловська А. УМЧ, 2019-06-18
Desideri G., Ferri C. (2019) Aspirin for primary prevention in elderly hypertensive patients: to treat or not to treat? J. Hypertens., 37(6): 1154—1156. DOI:10.1097/HJH.0000000000002059.
Ацетилсаліцилова кислота в кардіологічній практиці: фокус на ентеротоксичність. O. Yu. Gubska, A. I. Taran, I. O. Lavrenchuk, T. S. Alyanova. Український терапевтичний журнал, № 3-4 (2018) DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2018-3-4-79
Терапевтична ефективність ацетилсаліцилової кислоти при серцево-судинних захворюваннях. Кушнір С. М. «АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ» 2(22) 2012
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. (С.?)
Машковский М. Д. Лекарства XX века. — М.: Новая волна, 1998. — 320 с. (С.?)
Дайсон Г., Мей П. Химия синтетических лекарственных веществ. — М.: Мир, 1964. — 660 с. (С.?)

Посилання

Кислота ацетилсаліцилова [Архівовано 9 червня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
АСПІРИН УТІС
Аспірин: друге століття на варті нашого здоров’я 29/01/2016
Чарівна таблетка. Що пов’язує аспірин з героїном, розвідниками та Книгою рекордів Гіннеса 06 березня 2021
Ацетилсаліцилова кислота в продуктах харчування Український портал здоров'я і харчування

Це незавершена стаття про лікарські засоби.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Haynes, William M., ed. (2011). CRC Handbook of Chemistry and Physics (92nd ed.). Boca Raton, FL: CRC Press. p. 3.8. ISBN 1-4398-5511-0.

[MSR-2] а ^б Zorprin, Bayer Buffered Aspirin (aspirin) dosing, indications, interactions, adverse effects, and more. Medscape Reference. WebMD. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.

[MD-3] а ^б ^в Brayfield A, ред. (14 січня 2014). Aspirin. Martindale: The Complete Drug Reference. Pharmaceutical Press. Процитовано 3 квітня 2014.

[4] Реєстр Патентно-торгового Управління Німеччини [Архівовано 1 березня 2017 у Wayback Machine.](нім.)

[5] Palleros, Daniel R (2000). Experimental organic chemistry. New York: John Wiley & Sons. с. 494. ISBN 0-471-28250-2.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

@@ Рядок 46: / Рядок 46: @@
 <!-- Pharmacokinetic data -->
-| Біодоступність    = 80–100%<ref name=MSR>{{cite web|title=Zorprin, Bayer Buffered Aspirin (aspirin) dosing, indications, interactions, adverse effects, and more|work=Medscape Reference|publisher=WebMD|access-date=3 April 2014|url=http://reference.medscape.com/drug/zorprin-bayer-buffered-aspirin-343279#showall|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20140407080151/http://reference.medscape.com/drug/zorprin-bayer-buffered-aspirin-343279#showall|archive-date=7 April 2014}}</ref>
+| Біодоступність    = 80–100%<ref name=MSR>{{cite web|title=Zorprin, Bayer Buffered Aspirin (aspirin) dosing, indications, interactions, adverse effects, and more|work=Medscape Reference|publisher=WebMD|access-date=3 квітня 2014|url=http://reference.medscape.com/drug/zorprin-bayer-buffered-aspirin-343279#showall|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20140407080151/http://reference.medscape.com/drug/zorprin-bayer-buffered-aspirin-343279#showall|archive-date=7 квітня 2014}}</ref>
-| protein_bound      = 80–90%<ref name = MD>{{cite web|title=Aspirin|work=Martindale: The Complete Drug Reference|publisher=Pharmaceutical Press|date=14 January 2014|access-date=3 April 2014|url=http://www.medicinescomplete.com/mc/martindale/current/2601-s.htm| editors = Brayfield A }}</ref>
+| protein_bound      = 80–90%<ref name = MD>{{cite web|title=Aspirin|work=Martindale: The Complete Drug Reference|publisher=Pharmaceutical Press|date=14 січня 2014|access-date=3 квітня 2014|url=http://www.medicinescomplete.com/mc/martindale/current/2601-s.htm| editors = Brayfield A }}</ref>
 | Метаболізм         = [[Печінка]] ([[CYP2C19]] і можливо [[CYP3A]]), some is also hydrolysed to salicylate in the gut wall.<ref name = MD/>
 | metabolites        =
@@ Рядок 100: / Рядок 100: @@
 | sol_units          = {{nbsp}}g/L
 | specific_rotation  =
-| Молекулярна маса = 180.159
+| Молярна маса = 180.159
 | pKa          = (25 °C) 3.49
 }}
@@ Рядок 106: / Рядок 106: @@
 Розчинність одного граму:
-* у [[вода|воді]]: 25&nbsp;°C&nbsp;— 300 мл; 37&nbsp;°C&nbsp;— 100мл
+* у [[вода|воді]]: 25&nbsp;°C&nbsp;— 300 мл; 37&nbsp;°C&nbsp;— 100 мл
 * у [[етанол|спирті]] 5 мл
 * у [[хлороформ]]і 17 мл
 * в [[діетиловий ефір|етері]] 10-15 мл
-Розкладається у киплячій воді та при розчиненні у лужних розчинах. Добре розчинні у воді неорганічні солі ацетилсаліцилової кислоти, проте такі розчини нестійкі та за цих умов ацетилсаліцилова кислота швидко гідролізується. [[Температура самозаймання]] 490 °C. [[Константа кислотності|pKa]] pK (25&nbsp;°C) 3.49.
+Розкладається у киплячій воді та при розчиненні у лужних розчинах. Добре розчинні у воді неорганічні солі ацетилсаліцилової кислоти, проте такі розчини нестійкі та за цих умов ацетилсаліцилова кислота швидко гідролізується. [[Температура самозаймання]] 490&nbsp;°C. [[Константа кислотності|pKa]] pK (25&nbsp;°C) 3,49.
 Як [[Лікарські засоби|лікарський засіб]] ацетилсаліцилова кислота широко відома у світі під запатентованою [[Торгова марка|торговою маркою]] «Аспірин» фірми «[[Bayer]]»<ref>[http://register.dpma.de/DPMAregister/marke/register/36433/DE Реєстр Патентно-торгового Управління Німеччини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170301130432/https://register.dpma.de/DPMAregister/marke/register/36433/DE |date=1 березня 2017 }}{{ref-de}}</ref>.
 == Історія виникнення препарату ==
-В одного зі співробітників фірми «[[Bayer|Байєр]]» на ім'я [[Фелікс Гофман]], який займався [[анілін]]овими барвниками, батько страждав [[артрит]]ом, але мав непереносність саліцилатів натрію через хронічне подразнення шлунку. Гофман розшукував в хімічній літературі відомості про похідні саліцилату натрію з меншою кислотністю і наткнувся на дані про ацетилсаліцилову кислоту (вона була синтезована 30 роками раніше). Ацетилсаліцилова кислота виявилася приємнішою на смак і, як підкреслював Гофман, ефективніше допомагала його батькові.
+В одного зі співробітників фірми «[[Bayer|Байєр]]» на ім'я [[Фелікс Гофман]], який займався [[анілін]]овими барвниками, батько хворів на [[артрит]], але мав непереносність саліцилатів натрію через хронічне подразнення шлунку. Гофман розшукував в хімічній літературі відомості про похідні саліцилату натрію з меншою кислотністю і наткнувся на дані про ацетилсаліцилову кислоту (вона була синтезована 30 роками раніше). Ацетилсаліцилова кислота виявилася приємнішою на смак і, як підкреслював Гофман, ефективніше допомагала його батькові.
-Новому препарату дали назву «аспірин», узявши букву «а» від слова «acetyl» (ацетил) і частину «Спірин» від німецького слова «Spirsaure», яке, своєю чергою, походить від колишньої латинської назви лабазника в'язолистного{{джерело}} (''Spiraea ulmaria'')&nbsp;— рослини, що містить великі кількості саліцилової кислоти. Зараз рослина називається [[гадючник в'язолистий]] (''Filipendula ulmaria''){{джерело}}.
+Новому препарату дали назву «аспірин», узявши букву «а» від слова «acetyl» (ацетил) і частину «Спірин» від німецького слова «Spirsaure», яке, своєю чергою, походить від колишньої латинської назви лабазника в'язолистого{{джерело}} (''Spiraea ulmaria'')&nbsp;— рослини, що містить великі кількості саліцилової кислоти. Зараз рослина називається [[гадючник в'язолистий]] (''Filipendula ulmaria''){{джерело}}.
 У 1899&nbsp;р. фірма «Байєр» почала виробництво препарату під назвою «аспірин» як анальгетичний, жарознижувальний та протизапальний засіб. У той час препарат випускався у вигляді порошку, розфасованого в скляні пляшечки.
@@ Рядок 126: / Рядок 126: @@
 Аспірин пригнічує синтез [[простагландин]]ів і виробляється з дерева [[Верба біла|білої верби]] (''Salix alba'').{{Джерело}}
-Популярний знеболювальний засіб ([[анальгетик]]), розроблений в XX столітті як ліки від [[артрит]]у та легкого чи помірно вираженого, гострого больового синдрому ([[головний біль|головного]], зубного, біль у суглобах та [[Зв'язка (анатомія)|зв'язках]], біль у спині). Застосовують його  також для симптоматичного лікування лихоманки та/або больового синдрому при застудних захворюваннях.
+Популярний знеболювальний засіб ([[анальгетик]]), розроблений у XX столітті як ліки проти [[артрит]]у та легкого чи помірно вираженого, гострого больового синдрому ([[головний біль|головного]], зубного, біль у суглобах та [[Зв'язка (анатомія)|зв'язках]], біль у спині). Застосовують його  також для симптоматичного лікування [[Гарячка|гарячки]] та / або больового синдрому при застудних захворюваннях.
-Згідно інструкції до використання Аспірину при тривалому вживанні, навіть в помірних дозах, може спричинити [[шлункова кровотеча|шлункову кровотечу]], пошкодження нирок і дефекти слуху, тому аспірин не рекомендують дітям до 15 років. Також вважають, що він може викликати рідкісне захворювання [[синдром Рея]]. Проте дослідження показують, що аспірин може запобігати [[інфаркт]]у і [[тромбоз]]ам, тому схильним до серцево-судинних захворювань людям рекомендується постійно вживати його у малих дозуваннях (близько 80&nbsp;мг на добу).
+Згідно з інструкцією до використання Аспірину при тривалому вживанні, навіть в помірних дозах, може спричинити [[шлункова кровотеча|шлункову кровотечу]], пошкодження нирок і дефекти слуху, тому аспірин не рекомендують дітям до 15 років. Також вважають, що він може викликати рідкісне захворювання [[синдром Рея]]. Проте дослідження показують, що аспірин може запобігати [[інфаркт]]у і [[тромбоз]]ам, тому схильним до серцево-судинних захворювань людям рекомендується постійно вживати його у малих дозуваннях (близько 80&nbsp;мг на добу).
-Аспірин можна застосовувати у період вагітності тільки у тому випадку, коли інші лікарські засоби не є ефективними та тільки після оцінки співвідношення ризик/користь. Саліцилати та їх метаболіти проникають у грудне молоко у невеликій кількості. Оскільки побічні реакції у немовлят, матері яких приймали ацетилсаліцилову кислоту, не спостерігалися, переривати годування груддю, як правило, не потрібно. При довготривалому застосуванні препарату або застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах слід вирішити питання щодо припинення годування груддю.
+Аспірин можна застосовувати у період вагітності тільки у тому випадку, коли інші лікарські засоби не є ефективними та тільки після оцінки співвідношення ризик/користь. Саліцилати та їх метаболіти проникають у грудне молоко у невеликій кількості. Оскільки побічні реакції у немовлят, матері яких приймали ацетилсаліцилову кислоту, не спостерігалися, переривати годування груддю, як правило, не потрібно. При довготривалому застосуванні препарату або застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах слід розв'язати питання щодо припинення годування груддю.
 Також використовують ''ацетилсаліцилову кислоту '' як складову [[Комбінований препарат|багатокомпонентних ліків]], наприклад [[Аскофен]], [[Ацетилсаліцилова кислота/гідроксид магнію|Кардіомагніл]], [[Цитрамон]], [[Копацил]], [[Алька-Прим]].
@@ Рядок 145: / Рядок 145: @@
 Аспірин, Лоспирин, Ацекор, Acetylsalicylate, Acetylsalicylsäure, Acide acétylsalicylique, ácido acetilsalicílico, Acidum acetylsalicylicum, Aspirin, Aspirina, Azetylsalizylsäure, Polopiryna, Salicylic acid acetate, A.S.A., asa, A.N.T, Apo Asa, Asadol, Asatab, Ascriptin, Aspergum, Aspica, ASPRIL, Astrin, BOKEY ENTERIC, Biovanta Double, Bufferin, CARDIPRIN, Cardiospirina, CASPRIN ENTERIC, Coryphen, Entrophen, Halfprin, Headache, Novasen, Pain Reliever, Rivasa, TOOPRIN, TRIOPRIN, Vazalore, UNIASPIRIN,
-[[Комбінований препарат|Комбіновані ліки]]: Аскофен, Кардіомагніл, Цитрамон, Копацил, Алька-Прим, Фармадол, Аскопар, Цитрамон
+[[Комбінований препарат|Комбіновані ліки]]: Аскофен, Кардіомагніл, Цитрамон, Копацил, Алька-Прим, Фармадол, Аскопар, Цитрамон, УПСАРИН УПСА
 == Див. також ==
@@ Рядок 155: / Рядок 155: @@
 == Джерела ==
-* {{Безуглий_фармхімія}} (С.238,'''241-245''')
+* {{Безуглий_фармхімія|238, 241—245}}
 == Література ==
+* [https://repo.odmu.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/10146/Gendeleka.pdf Цукровий діабет, функція тромбоцитів і ацетилсаліцилова кислота. Генделека, Г. Ф.; Генделека, А. М.] Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal, Vol. 17, No. 3, 2021. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0721.17.3.2021.232660
+* [https://archer.chnu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/3219/Основи%20фармацевтичної%20хімії%202020.pdf Основи фармацевтичної хімії: навчально-методичний посібник / укл.: Лявинець О.С., Скрипська О.В., Андрійчук Ю.М]. Чернівці: ЧНУ, 2020. – 98 с. (С.6-7,86-88)
 * [https://www.umj.com.ua/article/158483/pervinna-profilaktika-sertsevo-sudinnih-zahvoryuvan-chi-priznachati-atsetilsalitsilovu-kislotu Первинна профілактика серцево-судинних захворювань: чи призначати ацетилсаліцилову кислоту? Козловська А.] [[Український медичний часопис|УМЧ]], 2019-06-18
-* Desideri G., Ferri C. (2019) Aspirin for primary prevention in elderly hypertensive patients: to treat or not to treat? J. Hypertens., 37(6): 1154–1156. {{DOI|10.1097/HJH.0000000000002059}}.
+* Desideri G., Ferri C. (2019) Aspirin for primary prevention in elderly hypertensive patients: to treat or not to treat? J. Hypertens., 37(6): 1154—1156. {{DOI|10.1097/HJH.0000000000002059}}.
-* [http://utj.com.ua/article/view/153129/152373 Ацетилсаліцилова кислота в кардіологічній практиці: фокус на ентеротоксичність. O. Yu. Gubska, A. I. Taran, I. O. Lavrenchuk, T. S. Alyanova.] Український терапевтичний журнал, № 3-4 (2018) DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2018-3-4-79
+* [http://utj.com.ua/article/view/153129/152373 Ацетилсаліцилова кислота в кардіологічній практиці: фокус на ентеротоксичність. O. Yu. Gubska, A. I. Taran, I. O. Lavrenchuk, T. S. Alyanova.] Український терапевтичний журнал, №&nbsp;3-4 (2018) DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2018-3-4-79
+* [http://www.mif-ua.com/archive/article/28853 Терапевтична ефективність ацетилсаліцилової кислоти при серцево-судинних захворюваннях. Кушнір С. М.] «АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ» 2(22) 2012
 * {{УРЕ}} (С.?)
-* ''Машковский М.&nbsp;Д.'' Лекарства ХХ века. — М.: Новая волна, 1998. — 320 с. (С.?)
+* ''Машковский М.&nbsp;Д.'' Лекарства XX века.&nbsp;— М.: Новая волна, 1998.&nbsp;— 320 с. (С.?)
-* ''Дайсон Г., Мей П.'' Химия синтетических лекарственных веществ. — М.: Мир, 1964. — 660 с. (С.?)
+* ''Дайсон Г., Мей П.'' Химия синтетических лекарственных веществ.&nbsp;— М.: Мир, 1964.&nbsp;— 660 с. (С.?)
 == Посилання ==
 * [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3494/kislota-acetilsalicilova Кислота ацетилсаліцилова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160609195832/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3494/kislota-acetilsalicilova |date=9 червня 2016 }}  //[[Фармацевтична енциклопедія]]
+* [http://utis.in.ua/aspirin/ АСПІРИН] УТІС
 * [https://www.bsmu.edu.ua/blog/4060-aspirin-druge-stolittya-na-varti-nashogo-zdorov-ya/ Аспірин: друге століття на варті нашого здоров’я] 29/01/2016
+* [https://chas.news/past/charivna-tabletka-scho-povyazue-aspirin-z-geroinom-rozvidnikami-ta-knigoyu-rekordiv-ginnesa Чарівна таблетка. Що пов’язує аспірин з героїном, розвідниками та Книгою рекордів Гіннеса] 06 березня 2021
+* [https://cbo.org.ua/acetilsalicilova-kislota-v-produktax-xarchuvannya/ Ацетилсаліцилова кислота в продуктах харчування] Український портал здоров'я і харчування
+{{Drugs-stub}}
-{{Доробити}}
+{{Бібліоінформація}}
 [[Категорія:Органічні кислоти]]
 [[Категорія:Нестероїдні протизапальні засоби]]
@@ Рядок 179: / Рядок 185: @@
 [[Категорія:Антипіретики]]
 [[Категорія:Bayer]]
+[[Категорія:Основні ліки ВООЗ]]
+[[Категорія:Гепатотоксини]]

Наука	MedlinePlus
Тематичні сайти	Wolfram Language · Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · Brockhaus Enzyklopädie · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia
Довідкові видання	KBpedia · UK Parliament thesaurus · WordNet · Nuovo soggettario
Нормативний контроль	Freebase: /m/0qkc · GND: 4000351-6 · J9U: 987007295890305171 · LCCN: sh85008731 · NDL: 00577498

Ацетилсаліцилова кислота: відмінності між версіями

Версія за 20:09, 2 квітня 2024

Зміст

Історія виникнення препарату

Застосування

Синтез

Синоніми

Див. також

Примітки

Джерела

Література

Посилання

Навігаційне меню

Ацетилсаліцилова кислота: відмінності між версіями

Версія за 20:09, 2 квітня 2024

Історія виникнення препарату

Застосування

Синтез

Синоніми

Див. також

Примітки

Джерела

Література

Посилання

Навігаційне меню

Пошук