Адольф Бернхард Меєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адольф Бернхард Меєр
нім. Adolf Bernhard Meyer
Народився11 жовтня 1840(1840-10-11)[1][2][3]
Гамбург, Німецький союз[1][2]
Помер5 лютого 1911(1911-02-05)[1][2] (70 років)
Берлін, Німецький Райх[1][2]
Країна Німецька імперія
Діяльністьантрополог, орнітолог, ентомолог, зоолог, етнолог
Alma materГеттінгенський університет
Цюрихський університет
Віденський університет
HU Berlin
Галузьантропологія[4], зоологія[4], ентомологія[4], орнітологія[4] і етнологія[4]
Посададиректор музеюd
ЧленствоЛеопольдина[5]
Автограф
CMNS: Адольф Бернхард Меєр у Вікісховищі
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «A.B.Meyer».

Adolf Bernhard Meyer на Віківидах
Сторінка на Віківидах

Адольф Бернхард Мейєр (нім. Adolf Bernhard Meyer; 1840–1911) — німецький антрополог, орнітолог, ентомолог та герпетолог. Майже тридцять років працював директором Антропологічного та етнографічного музею (нині Дрезденського зоологічного музю) в Дрездені. Працював над порівняльною анатомією, був прихильником ідеї еволюції, і впливав на багатьох німецьких вчених, переклавши німецькою статті Дарвіна і Воллеса 1858 року, які вперше запропонували еволюцію шляхом природного відбору. Під впливом творів Воллеса, з яким він спілкувався, Меєр організував експедицію до Південно-Східної Азії, збирав зразки та записував свої спостереження з цього регіону.

Біографія

[ред. | ред. код]

Меєр народився в багатій єврейській родині в Гамбурзі і здобув освіту в університетах Геттінгена, Відня, Цюриха та Берліна. У 1874 році він став директором Антропологічного та етнографічного музею в Дрездені і пробув на цій посаді до виходу на пенсію в 1905 році. Він вивчав медицину в Цюриху та опублікував дисертацію про електричну стимуляцію нервів. У 1870 році він переклав твори Чарльза Дарвіна та Альфреда Рассела Воллеса німецькою мовою.[6][7] Захоплений подорожами Воллеса, він організував мандрівку до Ост-Індії наприкінці XIX століття. Він зібрав численні зоологічні зразки. Він зібрав велику колекцію птахів, жуків та метеликів на Целебесі та Новій Гвінеї. Колекція зберігається в Зоологічному музеї Дрездена. Музей був зруйнований під час бомбардування Дрездена 13–15 лютого 1945 року і багато зразків було втрачено. У 1874 році він змінив Генріха Готліба Людвіга Райхенбаха на посаді директора цього ж музею. Серед його винаходів був «Дрезденський футляр» із заліза та скла, який він розробив для зберігання зразків.[8] Він обіймав цю посаду до 1904 року.[9][10] Він також вивчав земноводних та плазунів, описавши кілька нових видів ящірок, ендемічних для Нової Гвінеї. На додаток до птахів він вивчав приматів. Меєр описав Tarsius sangirensiis, маленького примата, якого він знайшов в Індонезії в 1897 році. Разом з Лайонелем Віглсвортом написав книгу «Птахи Целебеса та сусідніх островів» (1898).

На його честь названо бурого дивоптаха-шилодзьоба (Epimachus meyeri). Меєр назвав і описав кілька нових видів, серед яких паротія королівська (Parotia carolae), астрапія принцесова (Astrapia stephaniae), квіткоїд папуанський (Dicaeum geelvinkianum) та такахе (Notornis hochstetteri).

На честь Меєра згадується названо вид ящірок Typhlosaurus meyeri.[11]

Праці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #117554847 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ https://www.leopoldina.org/mitgliederverzeichnis/mitglieder/member/Member/show/adolf-bernhard-meyer/
  6. ↑ Glick, Thomas F. (1988). The Comparative Reception of Darwinism. University of Chicago Press. с. 82.
  7. ↑ Meyer, A. B. (1895). How was Wallace led to the Discovery of Natural Selection?. Nature. 52 (1348): 415. doi:10.1038/052415a0. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021.
  8. ↑ Obituary. Adolf Bernhard Meyer. Ibis. 9. 5 (1): 556—557. doi:10.1111/j.1474-919x.1911.tb03323.x. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021.
  9. ↑ Martin, Petra (2005). Adolph Bernhard. Sächsische Biografie, hrsg. vom Institut für Sächsische Geschichte und Volkskunde e.V., bearb. von Martina Schattkowsky. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  10. ↑ Howes, Hilary (2012). 'Shrieking Savages' and 'Men of Milder Customs'. The Journal of Pacific History. 47 (1): 21—44. doi:10.1080/00223344.2011.653052.
  11. ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. («Meyer, A.B.», p. 177).

Посилання

[ред. | ред. код]
Чарлз Дарвін Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адольф_Бернхард_Меєр&oldid=37967022