Буньковичі
| село Буньковичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Самбірський район |
| Тер. громада | Хирівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46080210030087816 |
| Основні дані | |
| Населення | 566 |
| Площа | 0,93 км² |
| Густота населення | 608,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82065 |
| Телефонний код | +380 3238 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°31′24″ пн. ш. 22°49′19″ сх. д. / 49.52333° пн. ш. 22.82194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
356 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82060, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Хирів |
| Карта | |
  Буньковичі | |
 Буньковичі | |
| Мапа | |
| |
Бунько́вичі — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 566 осіб. Орган місцевого самоврядування -Хирівська міська рада.
Сучасне село Буньковичі розташовується на території двох колишніх присілків: Халупки - зараз це перші вулиці по ліву сторону при в'їзді в Буньковичі з Хирова. І Мала Сушиця - територія, яка знаходиться між річкою Стрв'яж і автошляхом Т14-01, який пролягає через село. Саме ж село Буньковичі в той час знаходилось на правому березі річки навпроти міста Хирів.
За правління в Галичині Владислава Опольського який протегував німецькій колонізації власниками земель Бунькович у 1374 році став німецький рід Гербуртів, якому було надано у володіння землю в долинах річок Вирва й Стривігор. У XVI столітті власником Бунькович став рід Тарлів. При одруженні Ядвіги Тарло з Єжи Мнішеком Буньковичі були її посагом, і подальшими власниками села став рід Мнішек. В 1672 році Буньковичі були спустошені під час вторгнення татар. У 1823 році в селі проживало 195 жителів. У другій половині дев'ятнадцятого століття Франциск Топольницький придбав Буньковичі у Олександра Мнішка. А вже в 1883 році, Єзуї́тський о́рден купляє у Франциска Топольницького 4 села: Буньковичі (нині частина Хирова), Мала Сушиця (нині село Буньковичі), Сливниця та Поляна і будують на території Буньковичів освітній заклад Колегія єзуїтів і каплиця святого Йосифа.
-
Колегія єзуїтів. До 1939
.jpg)
15 червня 1934 р. село передане з Самбірського повіту до Добромильського[1]. І була утворена гміна Буньковичі (Gmina Bąkowice[pl]) до складу якої входили: Буньковичі, Городовичі, Поляна, Сливниця, Слохині і Велика Сушиця.[2]
.png)
Під час нацистської окупації громада була ліквідована, а її територія була включена до новоствореної громади м. Хирова.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 559 | 98.76% |
| російська | 4 | 0.71% |
| польська | 2 | 0.35% |
| білоруська | 1 | 0.18% |
| Усього | 566 | 100% |
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów samborskiego i dobromilskiego w województwie lwowskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 427 [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Kalisz, Ryszard (30 вересня 2004). Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji z dnia 12 lipca 2004 r. w sprawie nadania osobowości prawnej Polskiemu Towarzystwu Teologicznemu. Ruch Biblijny i Liturgiczny. Т. 57, № 3. с. 230. doi:10.21906/rbl.518. ISSN 2391-8497. Процитовано 10 липня 2021.
- Погода в селі Буньковичі [Архівовано 31 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
