Ернст Август Ганноверський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернст Август Ганноверський
нім. Ernst August Wilhelm Adolf Georg Friedrich
Народився21 вересня 1845(1845-09-21)[1][2]
Ганновер, Ганноверське королівство[3]
Помер14 листопада 1923(1923-11-14)[1][2] (78 років)
Гмунден, Верхня Австрія, Австрія[3]
·інсульт
ПохованняГмунден і Верхня Австрія
Країна Сполучене Королівство
Діяльністьаристократ, політик, претендент на трон
ТитулPrince of Hanoverd, Принц Великої Британіїd, Hereditary Princed, кронпринц і Duke of Cumberland and Teviotdaled
Посадачлен Палати лордів[d]
Військове званнягенерал
РідГанноверська династія
БатькоГеорг V
МатиМарія Саксен-Альтенбурзька
Брати, сестриPrincess Marie of Hanoverd і Princess Friederike, Baroness of Pawel-Rammingend
У шлюбі зТіра Данська
ДітиМарія Луїза Ганноверська, Prince Georg Wilhelm, Hereditary Prince of Hanoverd, Олександра Ганноверська, Princess Olga of Hanoverd, Prince Christian of Hanoverd і Ернст Август Брауншвейгський
Нагороди
орден Андрія Первозванного Королівський угорський орден Святого Стефана Орден Золотого руна орден Чорного орла

Ернст Август II (нім. Ernst August Wilhelm Adolf Georg Friedrich; 21 вересня 1845, Ганновер — 14 листопада 1923, Гмунден, Верхня Австрія) — кронпринц Ганноверський, герцог Камберлендський і Тевіотдейл. Єдиний син короля Ганновера Георга V та Марії Саксен-Альтенбурзької.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ернст Август народився в Ганновері за правління свого діда, Ернста Августа I. Отримав титул кронпринца Ганновера, коли його батько Георг V вступив на трон у листопаді 1851 року. У 1866 році його батько був повалений, тому що під час Австро-пруської війни прийняв бік Австрії, а королівство Ганновер перестало існувати. Після війни королівська сім'я у вигнанні проживала біля Відня. Колишній спадкоємний принц тоді багато подорожував. Відвідуючи свого троюрідного брата Альберта, принца Уельського (майбутнього короля Едуарда VII) у Сандрінгемі в 1875 році, він познайомився зі своєю майбутньою дружиною принцесою Данії Тірою, сестрою дружини принца Уельського.

Після смерті батька 12 червня 1878 Ернст Август успадкував титули герцога Камберлендського і Тевіотдейлського, звання пера Великобританії, графа Армаг і пера Ірландії. Королева Вікторія зробила його лицарем Ордену Підв'язки 1 серпня 1878 року. Вона ж призначила герцога генерал-майором британської армії у 1886 році, потім він став генерал-лейтенантом у 1892 році та генералом у 1898 році.

У місті Гмунден Ернст Георг II збудував для своєї сім'ї розкішну резиденцію у стилі неоготики — замок Камберленд.

Герцог частково помирився з династією Гогенцоллернів в 1913 році, коли його син, принц Ернст Август, одружився з єдиною донькою німецького імператора Вільгельма II, онука пруського короля, який скинув Ернста Августа I. Він поступився всіма правами на герцогство Брауншвейг, що належало династії Вельфів з 1235 року, своєму синові Ернсту Августу-молодшому, який зайняв трон герцогства Брауншвейг 1 листопада 1913 року, майже через три десятки років після не залишив наслідників.

Після Першої світової війни герцог був позбавлений своїх британських титулів та почестей через те, що приєднався до Німеччини і воював проти Великобританії. Принц Ернст Август помер від інсульту 14 листопада 1923 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #131435027 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ернст_Август_Ганноверський&oldid=41920545