Ескортні авіаносці типу «Ямасіро Мару»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проєкт
Назва:
  • Ямасіро Мару
  • (яп. 山汐丸)
Оператори:
Основні характеристики
Тип: Ескортний авіаносець, тип «Сімане Мару»
Водотоннажність: 15 865 тонн
Довжина: 157,5 м
Ширина: 20,4 м
Осадка: 9 м
Двигуни: 1 парова турбіна, 2 котли
Швидкість: 15 вузлів
Дальність
плавання:
9000 миль на швидкості 11 вузлів
Озброєння: 16 25-мм зенітних гармат1
Авіаційна група: 8 літаків Ki-76

Авіаносці типу «Ямасіро Мару» (яп. 山汐丸) — серія японських ескортних авіаносців часів Другої світової війни.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Авіаносці-танкери типу «Ямасіро Мару» призначались для перевезення нафти в Японію, а також для протиповітряної та протичовнової оборони конвоїв. Були певним аналогом британських торгових авіаносців типу MAC. Будувались на замовлення армійського командування.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Авіаносці типу «Ямасіро Мару» будувались на основі корпусів серійних танкерів 2TL. Вантажні танки збереглись, але їх переобладнали для зберігання авіаційного бензину.

Політна палуба мала розміри 125×23 м. Під нею розташовувався невеликий ангар на 8 машин. Літаки піднімав наверх один підйомник (За іншими даними, підйомника не було, літаки розміщувались просто на палубі). Катапульти та аерофінішерів не було.

Своєрідною особливістю архітектури була димова труба, виведена в корму (як у авіаносця «Каґа»). На півбаку був встановлений протичовновий бомбомет (боєзапас 120 глибинних бомб).

Представники

[ред. | ред. код]
Назва Місце побудови Закладений Спущений на воду Введений в експлуатацію Доля
Ямасіро Мару
Нагасакі 19 липня 1944 року 14 листопада 1944 року 27 січня 1945 року Загинув 17 лютого 1945 року
Тігуса Мару
Йокосука 11 вересня 1944 року 29 грудня 1944 року Недобудований

Історія використання

[ред. | ред. код]
  • «Ямасіро Мару» був потоплений в Йокогамі американською палубною авіацією через 20 днів після того, як вступив у стрій.
  • «Тігуса Мару» добудований тільки в 1949 році як звичайний танкер. Прослужив до 1963 року.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Бешанов В. В. Энциклопедия авианосцев / М.: ACT, Мн.: Харвест, 2002. — 202 с. ISBN 5-17-012485-6 (рос.)