Збірна Греції з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Греція
Емблема Греція
Прізвисько Піратський корабель (Το Πιρατικό)[1]
Блакитно-білі (Η Γαλανόλευκη)
Асоціація Грецька федерація футболу
Тренер Уругвай Густаво Поєт
Найбільше виступів Йоргос Карагуніс (139)
Найкращий бомбардир Нікос Анастопулос (29)
Код ФІФА GRE
Місце в рейтингу ФІФА 50 ▼ 1 (4 квітня 2024)[2]
Домашня
Виїзна
Перший матч
Греція Греція 1:4 Італія Італія
(Афіни, Греція; 7 квітня 1929)
Найбільша перемога
Греція Греція 8:0 Сирія Сирія
(Афіни, Греція; 25 листопада 1949)
Найбільша поразка
Угорщина Угорщина 11:1 Греція Греція
(Будапешт, Угорщина; 25 березня 1938)
Чемпіонат світу
Виступів 3 (вперше у 1994)
Найвище досягнення 1/8 фіналу, 2014
Чемпіонат Європи
Виступів 4 (вперше у 1980)
Найвище досягнення чемпіон — 2004

Збірна Греції з футболу (грец. Εθνική Ελλάδος Ποδοσφαίρου) — національна футбольна команда Греції, якою керує Грецька федерація футболу і представляє країну на міжнародному рівні.

Найвище досягнення — перемога на чемпіонаті Європи 2004 року. Станом на 4 квітня 2024 посідає 50-e місце у рейтингу футбольних збірних світу[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Греція вперше взяла участь у великому міжнародному турнірі в 1980 році, коли стала учасницею фінальної стадії чемпіонату Європи. До цього грецький футбол лише одного разу яскраво заявив про себе, коли в 1971 році клуб «Панатінаїкос» дійшов до фіналу Кубка Європейських Чемпіонів. Проте участь в Чемпіонаті Європи-1980 і дебют у фінальній стадії Чемпіонату світу-1994 не принесли успіхів команді. З 2001 року грецьку національну футбольну збірну тренував німець Отто Рехагель, що став рекордсменом за кількістю матчів, проведених біля керма команди (75), а також найстаршим тренером збірної на Чемпіонаті світу 2010 року[3].

Євро 2004

[ред. | ред. код]
Переможний гол Ангелоса Харістеаса в фіналі Євро-2004

У 2004 році Греція стала головним сюрпризом Чемпіонату Європи. На груповому етапі португальського чемпіонату команда посіла друге місце, пропустивши вперед господарів першості, яких обіграли в матчі відкриття турніру з рахунком 2:1. Впродовж всієї стадії плей-офф греки демонстрували дива дисципліни, вигравши всі матчі, окрім двох, з рахунком 1:0. Гол Ангелоса Харістеаса на 65-й хвилині допоміг грекам в чвертьфінальному матчі обіграти збірну Франції. «Срібний гол» Траяноса Делласа на 105‑й хвилині півфіналу вибив з розіграшу збірну Чехії. У фінальному матчі, що проходив на стадіоні Да Луж, все вирішив єдиний гол Ангелоса Харістеаса, що пробив головою на 57‑й хвилині. Греки виграли турнір, не пропустивши жодного м'яча впродовж 358 хвилин гри. Таким чином, збірна Греції, чиї шанси у букмекерів перед початком турніру оцінювалися як 80 до 1, стала найкращою в Європі.

Багато експертів критикували збудовану Рехагелем суто оборонну тактику ведення гри, вважаючи, що вона негативно позначається на видовищності матчів. Проте, на думку фахівців, саме прищеплені Рехагелем команді дисципліна і тактична підкованість дали необхідний результат, а захист став запорукою успіху команди Греції у фінальній частині Євро-2004.

У ході чемпіонату збірна з легкої руки телекоментатора Георгіса Елакіса отримала на додачу до традиційного прізвиська «Елліни» прізвисько «Піратський корабель»[1].

Чемпіонат світу 2006

[ред. | ред. код]

Попри те, що збірна не змогла пробитися на Чемпіонат світу-2006, вона все-таки довела невипадковість перемоги 2004 року: греки забезпечили собі місце у фінальному турнірі Євро-2008 за два тури до кінця відбіркового турніру, перемігши Туреччину в Стамбулі завдяки голу Янніса Аманатідіса. «Елліни» відмінно стартували, отримавши три «сухі» перемоги, проте потім були розгромлені турками в Афінах з рахунком 1:4, не зважаючи на гол Сотиріоса Киріакоса на п'ятій хвилині. З своїх наступних восьми матчів греки виграли сім, втративши очки тільки у виїзному матчі з Норвегією, який завершився нічиєю — 2:2. У цьому матчі Сотіріос Кіріякос зробив дубль. У відбірному турнірі 2008 року команда набрала 31 очко — найбільше серед переможців груп. Проте на Євро-2008 греки провалилися, програвши всі три матчі групової стадії.

Чемпіонат світу 2010

[ред. | ред. код]
«Піратський корабель» футбольної збірної Греції на чолі із Теофанісом Гекасом, уособленням крилатої богині перемоги Ніки, ліворуч виділяється фігура Отто Рехагеля, праворуч — Сотіріоса Кіріякоса — плакат, підготовлений напередодні ЧС-2010

Кваліфікацію на Чемпіонат світу 2010 року збірна Греції пройшла успішно, проте 12 червня перша зустріч на світовій першості проти Південної Кореї обернулась поразкою з рахунком 0:2[4], хоча товариський матч 25 травня завершився нічиєю 2:2[5]. 17 червня Греція перемогла збірну Нігерії 2:1 (перший гол на 44 хвилині забив Дімітріос Салпінгідіс[6], а вирішальний другий гол на 71 хвилині — Васіліс Торосідіс[7]). Ця перемога стала першою в історії збірної на світовій першості[8], з нею грецьких футболістів та Отто Рехагеля вітав особисто прем'єр-міністр Греції Йоргос Папандреу[9]. Проте у матчі проти Аргентини греки поступились з рахунком 0:2. Відтак із групи В далі вийшли Південна Корея та Аргентина, а Греція припинила участь у першості[10].

Відставка Рехагеля та призначення Сантуша

[ред. | ред. код]

Після завершення матчу асистент головного тренера збірної Іоанніс Топалідіс оголосив про відставку[11]. Він впродовж усіх 9 років працював в парі з Рехагелем[12]. Кілька годин по тому сам Отто Рехагель оголосив про рішення залишити збірну Греції[13][14]. Імовірним наступником оглядачі одразу назвали колишнього тренера грецького клубу ПАОК та АЕК, Афіни, португальця Фернанду Сантуша[15][16]. У лютому 2010 року його назвали найкращим тренером десятиліття в Греції[17]. 28 червня 2010 року в Афінах під час зустрічі Софокліса Пілавіоса із Фернанду Сантушем досягнута домовленість щодо призначення останнього на тренерський пост.[18] 1 липня 2010 року Грецька федерація футболу зробила офіційне оголошення при призначення Сантуша тренером національної збірної принаймні на два роки[18]. Він очолюватиме збірну принаймні до завершення Євро-2012[19].

Євро 2012

[ред. | ред. код]
Докладніше: Чемпіонат Європи з футболу 2012 Група A та Плей-оф чемпіонату Європи з футболу 2012

Вже у вересні-жовтні 2010 року збірна Греції під керівництвом Фернанду Сантуша зіграла матчі кваліфікаційного раунду до Євро-2012 зі збірними Хорватії, Мальти, Латвії (1:0)[20], Грузії (1:1)[21], Ізраїлю (2:1)[22]. Зрештою збірна Греції виборола перше місце у групі F кваліфікаційного раунду до Євро 2012. На чемпіонаті Греція змагатиметься у Групі А зі збірними Польщі, Росії та Чехії[23].

8 червня у першому матчі проти збірної Польщі команда поступалася супротивнику у першому таймі: на 17 хвилині гол забив Роберт Левандовський, дві жовті картки отримав Сократіс Папастатопулос, після чого був вилучений з поля. Однак на 51 хвилині матчу Дімітріс Салпінгідіс зрівняв рахунок — 1:1. Після цього Салпінгідіс ще двічі мав нагоду забити гол: перший раз його спинив голкіпер Войцех Щенсний, за що отримав червону картку, та на 69 хвилині, однак суддя зафіксував положення поза грою[24].

12 червня у матчі зі збірною Чехії Греція поступилася 1:2, тоді на 53 хвилині відзначився Теофаніс Гекас[25]. Однак 16 червня Греція здолала Росію з рахунком 1:0, у додатковий час першого тайму єдиний і переможний гол забив Йоргос Карагуніс. Таким чином, Греція вийшла у чверть-фінал турніру із другого місця у групі[26].

Протистояння зі збірною Німеччини у Греції чекали з острахом, перш за все, побоюючись того, що грецькі фанати можуть освистати гімн Німеччини[27], тим паче, що за матчем на стадіоні у Гданську спостерігала і Ангела Меркель[28]. Незважаючи на те, що Німеччина заявила на матч напіврезервний склад[29], зустріч завершилася рахунком 2:4, і таким чином, Греція припинила участь у чемпіонаті. Перший гол забив у другому таймі Йоргос Самарас, другий — Дімітріс Салпінгідіс з пенальті[30].

Історія форми

[ред. | ред. код]

Поточний склад

[ред. | ред. код]

Гравці збірної, що були включені до заявки на гру проти збірної Південної Кореї 5 березня 2014 року. Кількість ігор та голів за збірну наведені станом на 6 березня 2014 року.

№ Гравець Клуб (у 2014) Дата народження Вік Ігор Голів
  Воротарі
1 Александрос Тзорвас Греція «Аполлон Смірніс» 12 серпня 1982 42 16 0
12 Панайотіс Глікос Греція ПАОК 3 червня 1986 38 1 0
  Захисники
2 Янніс Маніатіс Греція «Олімпіакос» 12 жовтня 1986 38 28 0
3 Йоргос Тзавелас Греція ПАОК 26 листопада 1987 36 12 0
4 Костас Манолас Греція «Олімпіакос» 14 червня 1991 33 6 0
5 Авраам Пападопулос Греція «Олімпіакос» 3 грудня 1984 39 36 0
11 Лукас Вінтра Іспанія «Леванте» 5 лютого 1981 43 47 0
15 Васіліс Торосідіс Італія «Рома» 10 червня 1985 39 64 7
20 Хосе Холебас Греція «Олімпіакос» 27 червня 1984 40 20 1
  Півзахисники
6 Александрос Тзиоліс Туреччина «Кайсеріспор» 13 лютого 1985 39 47 1
10 Йоргос Карагуніс (к) Англія «Фулгем» 6 березня 1977 47 132 10
16 Лазарос Христодулопулос Італія «Болонья» 19 грудня 1986 37 16 1
18 Андреас Самаріс Греція «Олімпіакос» 13 червня 1989 35 3 0
21 Костас Кацураніс Греція ПАОК 21 червня 1979 45 109 9
23 Янніс Фетфадзидіс Італія «Дженоа» 21 грудня 1990 33 16 3
Панайотіс Коне Італія «Болонья» 26 липня 1987 37 14 0
  Нападники
7 Йоргос Самарас Шотландія «Селтик» 21 лютого 1985 39 71 8
9 Костас Мітроглу Англія «Фулгем» 12 березня 1988 36 29 8
14 Дімітріс Салпінгідіс Греція ПАОК 18 серпня 1981 43 73 13
17 Дімітріс Пападопулос Греція «Атромітос» 20 жовтня 1981 43 23 2

Досягнення

[ред. | ред. код]
Збірна Греції з футболу, 17 листопада 2010 року

Кубок Світу

[ред. | ред. код]
  • 1930 — не брала участі
  • 1934 — відмовилася від участі під час кваліфікації
  • 1938 — не пройшла кваліфікацію
  • 1950 — не брала участі
  • 1954-1990 — не пройшла кваліфікацію
  • 1994 — груповий етап
  • 1998-2006 — не пройшла кваліфікацію
  • 2010 — груповий етап (перша перемога в історії Збірної в матчі на світовій першості)[9].
  • 2014 — 1/8 фіналу
  • 2018 — не пройшла кваліфікацію
  • 2022 — не пройшла кваліфікацію

Чемпіонат Європи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Поход Отто — Чемпионат мира 2010. Архів оригіналу за 6 червня 2010. Процитовано 22 червня 2010.
  2. ↑ а б The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 4 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.
  3. ↑ Вайсс — самый молодой тренер ЧМ, а Рехагель — самый старый[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. ↑ South Korea earn valuable win over Greece[недоступне посилання]
  5. ↑ Jong Tae-se at the double. Архів оригіналу за 31 травня 2010. Процитовано 22 червня 2010.
  6. ↑ Греция одержала победу. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 29 червня 2010.
  7. ↑ Torosidis bags vital winner[недоступне посилання]
  8. ↑ Greece grabs first ever World Cup win[недоступне посилання з липня 2019]
  9. ↑ а б Премьер поздравил сборную Греции по футболу с первой победой на ЧМ[недоступне посилання з червня 2019]
  10. ↑ [[https://web.archive.org/web/20100625122025/http://sports.in.gr/football/worldcup/article/?aid=1231049682 Архівовано 25 червня 2010 у Wayback Machine.] Αντίο της Εθνικής στο Μουντιάλ με ήττα 2-0 από την Αργεντινή, αλλά ψηλά το κεφάλι — in.gr]
  11. ↑ H πόρτα άνοιξε και αναμένεται το «αντίο» του Ότο. Архів оригіналу за 26 червня 2010. Процитовано 23 червня 2010.
  12. ↑ Нафтемпорікі: Αποχωρεί από την Εθνική ο Γιάννης Τοπαλίδης [Архівовано 27 червня 2010 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Rehhagel quits Greece — Reports. Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2010.
  14. ↑ Greece coach Rehhagel resigns. Архів оригіналу за 13 квітня 2013. Процитовано 23 червня 2010.
  15. ↑ Rehhagel bows out
  16. ↑ Greece To Appoint Fernando Santos As New Coach — Report. Архів оригіналу за 28 червня 2010. Процитовано 25 червня 2010.
  17. ↑ Fernando Santos voted Coach of the Decade in Greece. Архів оригіналу за 13 червня 2010. Процитовано 25 червня 2010.
  18. ↑ а б Η ΕΠΟ ανακοίνωσε τη διετή πρόσληψη του Σάντος στην Εθνική. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 1 липня 2010.
  19. ↑ Fernando Santos in line to take over Greece reins. Архів оригіналу за 2 липня 2010. Процитовано 1 липня 2010.
  20. ↑ Euro 2012: Greece — Latvia Qualifying round — 08/10/2010. Архів оригіналу за 12 жовтня 2010. Процитовано 9 жовтня 2010.
  21. ↑ Euro 2012: Greece — Georgia Qualifying round — 03/09/2010
  22. ↑ Euro 2012: Greece — Israel Qualifying round — 12/10/2010[недоступне посилання]
  23. ↑ Фінальний турнір — Груповий етап, Група A — uefa.com. Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 2 червня 2012.
  24. ↑ Польща-Греція, статистика матчу 8 червня, Національний стадіон, Варшава[недоступне посилання з липня 2019]
  25. ↑ Протокол матчу, Греція-Чехія, 12-06-12. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 16 червня 2012.
  26. ↑ Фінальний турнір — Груповий етап, Група А, 16-06-12. Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 2 червня 2012.
  27. ↑ В Греции боятся, что фанаты будут освистывать гимн Германии. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 23 червня 2012.
  28. ↑ Греция — Германия: больше, чем игра, больше, чем поражение. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 23 червня 2012.
  29. ↑ Немцы сыграют с греками полурезервным составом. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 23 червня 2012.
  30. ↑ Евро-2012: греческое чудо не состоялось. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 23 червня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Збірна Греції з футболу
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Збірна_Греції_з_футболу&oldid=43171723