Каліста Флокгарт
| Каліста Флокгарт | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Calista Flockhart | ||||
| ||||
| На фестивалі американських фільмів у Довілі[en] 2009 року | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Calista Kay Flockhart | |||
| Народилася | 11 листопада 1964[2][3][…] (60 років) Фріпорт, Іллінойс, США | |||
| Громадянство |  США | |||
| Діяльність | телеакторка, кіноакторка, акторка театру | |||
| Alma mater | Школа мистецтв Мейсона Ґроссаd, Ратґерський університет і Shawnee High Schoold | |||
| Роки діяльності | 1989 — тепер. час | |||
| У шлюбі з | Гаррісон Форд[5] | |||
| Діти | 1 | |||
| Батьки | Ronald Flockhartd | |||
| IMDb | nm0001222 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Каліста Флокгарт у Вікісховищі | ||||
Каліста Кей Флокгарт (англ. Calista Kay Flockhart; нар. 11 листопада 1964)[6][7] — американська акторка. Вона найвідоміша роллю головного персонажа[en] в юридичному комедійно-драматичному серіалі «Еллі Макбіл» (1997—2002), Кітті Вокер[en] у драматичному серіалі «Брати і сестри» (2006—2011) та Кет Грант[en] у супергеройському драматичному серіалі «Супердівчина» (2015—2017). Вона також знімалася в ряді фільмів, включно з комедійним фільмом «Клітка для пташок» (1996), романтичним комедійним фільмом «Сон літньої ночі[en]» та драматичним фільмом «Жіночі таємниці[ru]» (2000).
Флокгарт виборола Золотий глобус і премію Гільдії кіноакторів, а також була тричі номінована на Еммі.
Каліста Кей Флокгарт народилася у Фріпорті, Іллінойс, у родині вчительки англістики Кей Калісти та керівника Kraft Foods Рональда Флокгарта[8]. Її батьки вийшли на пенсію та мешкають у Моррістауні, Теннессі. Вона має старшого брата Гері. Її мати обернула власні перше та середнє імена, назвавши її Калістою Кей[9].
Оскільки робота її батька вимагала від сім'ї частих переїздів, Флокгарт і її брат росли в декількох місцях, включно з Іллінойсом, Айовою, Міннесотою, Нью-Джерсі та Норвічі, Нью-Йорк. У дитинстві вона написала п'єсу під назвою «Toyland», яку й виконала для малої аудиторії на званому обіді.
Флокгарт закінчила Вищу школу Шауні[en] у тауншипі Медфорд, Нью-Джерсі. Після випуску 1983 року Флокгарт закінчила Школу мистецтв Мейсон Гросс[en] у Рутгерському університеті у Нью-Брансвіку, Нью-Джерсі. В той час вона закінчила спеціалізований і конкурсний клас, який тривав з 6:00 до 18:00. На другому році в Рутгерсі Флокгарт зустріла прагнучу акторку Джейн Краковськи, найліпшу подругу своєї співмешканки. Пізніше вони співпрацюватимуть у «Еллі Макбіл».
Люди почали розпізнавати акторські здібності Флокгарт, коли Вільям Еспер (театральний режисер Мейсон Гросс і вчитель Флокгарт із акторської майстерності) зробили виняток із політики, дозволивши Флокгарт виступати на головній сцені. Хоча це місце зазвичай зарезервовано для молодших і старших, Гарольд Скотт наполягав, що Флокгарт виступить там у його постановці «Пікнік» Вільяма Інджа. Флокгарт закінчила зі ступенем бакалавра образотворчого мистецтва[en] у Театрі 1988 року як одна з кількох студенток, які успішно завершили курс. Рутгерс включив її до Зали видатних випускників 3 травня 2003 року[10].
Флокгарт переїхала до Нью-Йорка 1989 року та почала шукати прослуховувань, мешкаючи з трьома іншими жінками у двокімнатній квартирі та працюючи офіціанткою й інструкторкою з аеробіки. Вона залишалася в місті до 1997 року.
Навесні 1989 року Флокгарт уперше з'явилася на телебаченні у незначній ролі няньки в епізоді «Дороговказного світла». Також вона зіграла підлітка, що бореться з розладом харчування, в одногодинному пообідньому спецвипуску на ТБ. Флокгарт зробила свій професійний дебют на нью-йоркській сцені, з'явившись у «Beside Herself» разом із Меліссою Джоан Гарт у Circle Repertory Theatre. Двома роками пізніше Флокгарт з'явилася в телефільмі «Darrow». Хоча вона згодом з'являлася у фільмах «Голий у Нью-Йорку[en]» (1993) та «Getting In» (1994), її першою істотною розмовною частиною у фільмі була у «Вікторині» режисера Роберта Редфорда.
Флокгарт дебютувала на Бродвеї 1994 року в ролі Лаури у «Скляному звіринці[en]». Акторка Джулі Гарріс відчувала, що Флокгарт повинні взяти без подальших прослуховувань, стверджуючи, що вона здається ідеальною для частини[джерело не вказане 2456 днів]. Флокгарт отримала премію Кларенса Дервента[en] за своє виконання. 1995 року Флокгарт познайомилася з такими акторками, як Даян Віст і Фей Данавей, коли вона з'явилася у фільмі «Drunks». Пізніше того ж року Флокгарт знялася у «Джейн Доу» в ролі наркоманки. 1996 року Флокгарт з'явилася в ролі дочки персонажів Даян Віст і Джина Гекмена у «Клітці для пташок». Протягом того року вона продовжувала працювати на Бродвеї, граючи роль Наташі у «Трьох сестрах» Антона Чехова.
1997 року Флокгарт запросили на прослуховування на зіркову роль у серіалі Девіда Е. Келлі на Fox television «Еллі Макбіл». Келлі, почувши Флокгарт, захотів прослухати її на контрактну частину. Хоча Флокгарт спочатку вагалася через необхідність участі у шоу в оборотному контракті, вона похитнулася сценарієм і вирушила до Лос-Анджелеса на прослуховування на частину, яке й виграла. Вона заслужила Золотий глобус за роль 1998 року. Флокгарт також з'явилася 29 червня 1998 року на обкладинці журналу «Тайм»[11], розміщена як найновіша ітерація в еволюції фемінізму, що стосується поточних дебатів про роль, зображену її персонажем[12].
Флокгарт виконала зіркову роль Кітті Вокер[en], протилежності Саллі Філд, Рейчел Гріффітс і Метью Ріса у визнаному критиками прайм-тайм серіалі ABC «Брати і сестри», прем'єра якого відбулася у вересні 2006 року в часовому слоті після «Відчайдушних домогосподарок». Шоу було скасовано у травні 2011 року після тривання п'ять років. Персонаж Флокгарт був значущим протягом перших чотирьох років серіалу, але її появи були зменшені в сезоні 2010—2011 років, що збігається з виходом із серіалу її телевізійного чоловіка Роб Лоу.
Флокгарт грала роль Єлени у «Сон літньої ночі»[en], фільмі-версії 1999 року Шекспірівської п'єси. 2000 року вона з'явилася в ««Жіночих таємницях»[en]» та «Bash: Latter-Day Plays[en]», пізніше супроводжуючи Ів Енслер до Кенії задля протесту проти жорстокості проти жінок, зокрема жіночого обрізання. Флокгарт також зіграла в постановці Оф-Бродвей Енслерових «Монологів вагіни».
2004 року Флокгарт з'явилася в ролі психічно неврівноваженої подруги Метью Бродеріка в «Останньому кадрі». Того ж року Флокгарт мандрувала до Іспанії на знімання «Крихкості[en]», прем'єра якої відбулася у вересні 2005 року на Венеційському кінофестивалі. Їй було запропоновано роль Сюзан Маєр[en] у «Відчайдушних домогосподарках», але вона відхилила, і роль згодом пішла до Тері Гетчер[13].
2014 року Флокгарт отримала роль моб боса (англ. mob boss) Еллен у другому сезоні «Повного кола». Ефір очікувався 2015 року. Це було першою акторською роллю Флокгарт за три роки після її перерви після завершення «Братів і сестер».
2015 року Флокгарт зіграла у телесеріалі «Супердівчина» роль Кет Грант[en], «саморобної медіа-магнатки та засновниці CatCo» та боса Кари (альтер-его Супердівчини)[14]. Прем'єра серіалу відбулася 26 жовтня 2015 року на CBS[15]. Через бажання мережі зменшити бюджет шоу воно переїхало до сестринської мережі The CW після першого сезону, разом із переїздом знімань у Ванкувер. Флокгарт залишилася в шоу (хоча й як повторюваний персонаж), попри попередню aversion працювати поза Лос-Анджелесом[16].
Флокгарт була у стосунках із актором Гаррісоном Фордом після їхньої зустрічі на нагородженні Золотим глобусом 20 січня 2002 року. Вони заручились у День святого Валентина 2009 року й одружилися 15 червня 2010 року в Санта-Фе, Нью-Мексико. Церемонію очолили Губернатор Білл Річардсон і головний суддя Верховного суду Нью-Мексико Чарльз В. Деніелс[en][17]. Флокгарт і Форд разом мали одного прийомного сина Лаєма Флокгарта Форда (нар. 2001), якого Флокгарт прийняла при народженні[18].
Протягом своєї професійної кар'єри Флокгарт підтримувала свою худу фігуру. Проте, багато хто коментував, що Флокгарт стала небезпечно худою, особливо коли акторка з'явилася на червоній доріжці в одязі, що розкривав виснажену статуру. Вона підтримувала протягом тривання «Еллі Макбіл», що в неї ніколи не діагностували ні анорексію, ні булімію, і вона не користувалася незаконними ліками. Вона зауважила, однак, що, знімаючись у шоу, вона утримувалася від уживання солодкого, підтримуючи свою стрункість інтенсивними тренуваннями та бігом[19]. 2006 року вона зізналася, що мала проблему на той час, і «забагато займалася» та «замало їла»[20].
З 2004 до 2014 року Флокгарт слугувала національною речницею Peace Over Violence[21].
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1989 | с | Дороговказне світло | Guiding Light | Еліза |
| 1991 | тф | Darrow | Ліліан Андерсон | |
| 1992 | с | Lifestories: Families in Crisis | Мері-Маргарет Картер | |
| 1993 | ф | Naked in New York | Студентка-акторка | |
| 1994 | ф | Clear Cut | ||
| 1994 | ф | Gettin In | Аманда Морел | |
| 1994 | ф | Телевікторина | Quiz Show | студентка Колумбійського університету |
| 1995 | ф | Pictures of Baby Jane Doe | Джейн | |
| 1995 | ф | Drunks | Хелен | |
| 1996 | ф | Клітка для пташок | The Birdcage | Барбара Кілі |
| 1996 | ф | Milk & Money | Крістін | |
| 1997 | ф | Telling Lies in America | Діні Маджескі | |
| 1997—2002 | с | Еллі Мак-Біл | Ally McBeal | Еллі Мак-Біл[en] |
| 1998 | с | Практика | The Practice | Еллі Мак-Біл |
| 1999 | ф | Сон літньої ночі[ru] | A Midsummer Night's Dream | Хелена |
| 2000 | ф | Жіночі таємниці[ru] | Things You Can Tell Just by Looking at Her | Крістін Тейлор |
| 2000 | с | Happily Ever After: Fairy Tales for Every Child | Ванна Ван (озвучування) | |
| 2000 | с | Суботнього вечора в прямому ефірі | Saturday Night Live | Ведуча |
| 2001 | тф | Bash: Latter-Day Plays | ||
| 2004 | ф | Останній кадр | The Last Shot | Валері Вестон |
| 2005 | ф | Крихкість[ru] | Fragile | Емі Ніколлс |
| 2006—2011 | с | Брати і сестри | Brothers & Sisters | Кітті Вокер[en] |
| 2014 | с | Робоцип | Robot Chicken | доктор Раян Стоун / Смурфетта / Ребекка Каннінгем (озвучування) |
| 2014 | с | Вебтерапія | Web Therapy | Ейпріл Кітінг |
| 2015 | с | Повне коло[en] | Full Circle | Еллен Келлі-О'Рурк |
| 2015—2018 | с | Супердівчина | Supergirl | Кет Грант[en] |
| 2015 | с | Пінгвіни Мадагаскару | The Penguins of Madagascar | Доріс (озвучування) |
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #132175223 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ GeneaStar
- ↑ https://www.idnes.cz/revue/vztahy-a-sex/harrison-ford-se-ozenil-s-pritelkyni-calistou-flockhartovou.A100617_105737_sex_ved
- ↑ Calista Flockhart Bio. A&E Television Networks 2015. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 7 березня 2015.
- ↑ Calista Flockhart. TVGuide.com. Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 23 лютого 2015.
- ↑ Schneider, Karen S. (9 листопада 1998). Arguing Her Case. People Magazine. Архів оригіналу за 15 червня 2016. Процитовано 12 листопада 2010.
- ↑ News — Calista Flockhart child of Ronald and Kay Calista. theworldnewsmedia.org. Архів оригіналу за 12 березня 2015. Процитовано 9 червня 2013.
- ↑ Calista Flockhart. Rutgers University Alumni Association (амер.). Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ TIME Magazine Cover: Is Feminism Dead?. Тайм. 29 червня 1998. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 10 грудня 2018.
- ↑ Bellafante, Ginia (29 червня 1998). It's All About Me!. Тайм. Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 10 грудня 2018.
- ↑ Coulda Been a Contender. AOL. Архів оригіналу за 17 січня 2009. Процитовано 21 грудня 2009.
{{cite web}}: Проігноровано|розділ=(довідка) - ↑ Nicholson, Matt (23 лютого 2015). Calista Flockhart Cast As Cat Grant In Supergirl. IGN. Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 11 червня 2015.
- ↑ Fitzpatrick, Kevin (9 червня 2015). CBS «Supergirl» Sets October Premiere, Plus More Fall Schedules. Screencrush. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 11 червня 2015.
- ↑ Calista Flockhart Sets Supergirl Return (But Not as a Series Regular). TV Line. 1 серпня 2016. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
- ↑ Haederle, Mike (16 червня 2010). Harrison Ford and Calista Flockhart get married!. People.com. Архів оригіналу за 19 червня 2010. Процитовано 19 лютого 2013.
- ↑ News, A. B. C. (6 січня 2006). Calista Flockhart Adopts Baby. ABC News. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 6 червня 2018.
- ↑ Thin, thinner, thinnest. Гардіан (англійською) . 18 жовтня 1999. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2018.
- ↑ Goodwin, Jenifer (24 вересня 2006). Taking beauty's measure. «The San Diego Union-Tribune[en]". Архів оригіналу за 17 жовтня 2009. Процитовано 10 грудня 2018.
- ↑ National Spokesperson Emeritus. Peace Over Violence. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 19 квітня 2015.
- Каліста Флокгарт на сайті IMDb (англ.)
- Каліста Флокгарт на сайті All Movie Guide (англ.)
- Каліста Флокгарт на сайті Internet Broadway Database (англ.)
- Каліста Флокгарт на Internet Off-Broadway Database
- Каліста Флокгарт на Emmys.com
