Кладовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кла́до́ви́ще[1][2], або цви́нтар[3][4] — місце, відведене для поховання тіл та останків померлих людей, де здійснюють церемонію, ритуал поховання — похорон; поминання померлих. У різних культурах та релігіях церемонії або обряди поховання значно відрізняються.

Надбрамна церква. Вхід на Байкове кладовище у Києві

Починаючи з VII століття, європейські поховання перебувають під контролем Церкви та розміщуються лише на освяченій церковній землі. Раніше традиційно цвинтарі облаштовували біля церкви. Часто над входом до цвинтаря будувалась надбрамна церква. Сучасні цвинтарі, на яких багато поховань, влаштовують на околицях міст і сіл.

Цвинтар у Чаковці, Хорватія.
У Західній цивілізації могили часто мають сакральну готичну архітектуру

Кладовище в установленому законом України порядку – земельна ділянка з облаштованими могилами чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань[5].

Цвинтар села Петрівка

У зв'язку зі значною нестачею місць на звичайних кладовищах, а також задля зменшення негативного впливу на довкілля супутніх похованню засобів (олії для бальзамування тіла, масивні надгробки, штучні квіти) у світі поширюються зелені кладовища. Тіло померлого у труні з матеріалу, що легко розкладається, або частіше попіл після кремації закопується в землю, а поряд висаджується дерево. Останки слугуватимуть добривом для росту. Єдиним позначенням місця поховання може бути маленька табличка на дереві із зазначенням імені похованого та років його життя.

Термін

[ред. | ред. код]

Назва кладовище і цвинтар (лат. coemeterium < грец. κοιμητήριον — «місце спочинку», утворене від κοιμοῦμαι — «сплю»)[6] часто вживаються як синоніми, хоча первісно цвинтар мало вужче значення, а саме «подвір'я і кладовище біля церкви»[7]. У СУМ-11, укладеному в 1970-х роках, це слово в другому значенні вже синонімічне до «кладовище». Інші назви кладовища (діалектні та рідковживані): рідко гробови́ще[8], діал. могилки́,[9] мо́гілкі, мо́глици (Полісся)[10] або теметів (Закарпаття)[11]. Єврейські кладовища часто називалися окопищами (окописьками), або кіркутами.

Назви цвинтарів (кладовищ)

[ред. | ред. код]

Власну назву організовані місця поховання найчастіше отримують від ознак місцевості, де розташовуються.

Поширені власні назви цвинтарів (кладовищ) в різних країнах:

  • Центральний
  • Міський
  • Старий
  • Новий
  • Північний
  • Південний
  • Західний
  • Східний
  • Лісовий (Лісний)

Найбільші цвинтарі України

[ред. | ред. код]
Головна категорія: Цвинтарі України
Місце Цвинтар/кладовище Місто Площа, га Зауваження
1 Берковецький Київ 152 з колумбарієм
2 Таїровське (офіц. Ново-Міське) Одеса 137 з колумбарієм
3 Щегловський Донецьк 123
4 Мішковський Миколаїв 122
5 Лісове Київ 119,81 з колумбарієм
6 Сурсько-Литовський Дніпро 115
7 Яцево Чернігів 100
8 Старокримське Маріуполь 99,9 фактично, відведена площа 163[12]
9 Новий Сімферополь 97
10 Північний Київ 80
10 Корбутівський Житомир 76,6[13] без дороги
11 Голосківський Львів 74,8
12 Абдал Сімферополь 73
13 Байкове Київ 72,5 з колумбарієм, без вулиці
14 Нове Рівне 72[14] широко поширена назва «Молодіжне»
15 Комишанський Херсон 68,7
16 Центральний Горлівка 62,4
17 Західний Одеса 62 фактично, відведена площа 204
18 Осипенківський Запоріжжя 62
19 Південний Донецьк 56
20 Центральний Кривий Ріг 55,5
21 Другий Християнський цвинтар Одеса 53,5
22 Новоклочківський Дніпро 53
23 Північний Одеса 52,5
24 № 4 Харків 52 дві південних ділянки
25 Краснопільський Дніпро 51
26 Мушкетівський Донецьк 50,7
27 Міський Полтава 49
28 Капустянський Запоріжжя 48
29 Міський Алчевськ 47,4
30 Матвіївське Запоріжжя 45
31 Личаківський Львів 40 з меморіалами
32 Янівський Львів 38
33 Донецьке море Донецьк 37
34 Запорізький Дніпро 36,5
35 № 18 Харків 36,5
36 Буроз Макіївка 36
37 Лозовський Донецьк 36
38 Косіора Луганськ 35,5
39 Некрополь Миколаєва Миколаїв 32,9
40 Новий Луганськ 32,8
41 Західний Кривий Ріг 32,7
42 Південний Київ 32,6
43 Козацький Макіївка 32
44 Свіштовський Кременчук 32
45 Первомайський (Південний) Запоріжжя 31

Відомі цвинтарі

[ред. | ред. код]
Кладовище (м. Камакура, Японія)
Кладовище (м. Фанляо, Тайвань)
Див. також: Категорія:Цвинтарі за алфавітом

Див. також

[ред. | ред. код]
Кладовище
у сестринських Вікіпроєктах
wikt: Означення у Вікісловнику?
q: Цитати у Вікіцитатах?
П: Проєкт «Український некрополь»
CMNS: Файли у Вікісховищі?
У Вікісловнику є сторінка кладовище.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кладовище // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. ↑ Кладовище // Російсько-українські словники на R2U.
  3. ↑ Цвинтар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Цвинтар // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  5. ↑ zakon.rada.gov.ua Закон України «Про поховання та похоронну справу»
  6. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  7. ↑ Цвинтарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. ↑ Гробовище // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  9. ↑ Могилки // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  10. ↑ Аркушин Г. Л. Могілкі // Словник західнополіських говірок. — Луцьк : РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. — Т. 1 : А-Н. — С. 317.
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 Червня 2020. Процитовано 24 Травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Старокрымское кладбище может побить все рекорды. Архів оригіналу за 6 Липня 2015. Процитовано 20 Травня 2013.
  13. ↑ Офіційний вебсайт Житомирської міської ради. Архів оригіналу за 12 Грудня 2021. Процитовано 12 Грудня 2021.
  14. ↑ У Рівному розширяють головне кладовище. Архів оригіналу за 23 Лютого 2022. Процитовано 23 Лютого 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кладовище&oldid=43451646