Лавриків
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| село Лавриків | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Тер. громада | Добросинсько-Магерівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060110230085100 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1949 |
| Населення | 1526 |
| Площа | 2,45 км² |
| Густота населення | 315,92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80335[1] |
| Телефонний код | +380 3252 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°08′33″ пн. ш. 23°46′20″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
240 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80335, Львівська обл., Жовківський р-н, с.Лавриків |
| Карта | |
  Лавриків | |
 Лавриків | |
| Мапа | |
| |
Ла́вриків (стара назва — Руда-Лісна) — село у Львівському районі Львівської області. В селі збереглася дерев'яна церква Різдва Пр. Богородиці 1769.
Село Лавриків засноване приблизно в середині XVIII ст. Складалось з таких присілків: Літепли, Грицалі (Грицаї), Ковалі, Шмиглі, Псярки, Кіпки (Кіпті), Черники, Хемичі, Смолюхи, Смуги, Дахи, Фарини, Віхті, Тогани, Руда-Лісна, Баглаї, Антони, Мавдрики, Сотники, Гарасими, Жучки, Бишків Магерівський, Білани, Гриби, Панчишини, Кубанські, Залужні.
Село належало до Равського повіту. На 01.01.1939 в селі проживало 2020 мешканців, з них 1910 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 20 поляків, 80 євреїв[2].
«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує Лавриків:
|
Лавриків ((пол.) Ławryków) — село в Равському повіті, 17 км на південний схід від повітового суду в Раві-Руській, 8 км на північний схід від пошти в Магерові. Займає воно східну частину території, об'єднаної збірною назвою Руда Магерівська, до складу якої входять, крім Лаврикова, гміни: Окопи, Погарисько, Замок. В склад Лаврикова входять присілки: Рубанські, Баглаї, Біланики, Бишків Магерівський, Химичі, Дахи, Грицалі, Кіпті, Копці, Ковалі, Літепли, Мавдрики, Панчишини, Руда-Лісна, Смогові, Свіржики, Шмиглі, Тогани, Віхті, Залужні, Жучки. На південь лежить Городжів, на захід Окопи, на північ Кам'янка Лісова, на схід Боброїди (частина Кам'янки Лісової) і Добросин (в Жовківському повіті). Вздовж південного кордону пливе потік Біла (Біленьська), притока Рати, з заходу на схід, утворюючи мочари і багна. Північно-східну частину села перетинає дорога, яка іде з Жовкви до Рави. Про ґрунти див. Руда Магерівська. В 1880 році було 1233 жителі в гміні, 40 на території двору. (греко-католицького обряду, за винятком кількох римо-католиків). Парафія римо-католицька в Магерові, греко-католицька на присілку Руда-Лісна (Потелицький деканат, Перемишльської дієцезії), має філії в Окопах і Погариську. В селі є дерев'яна церква Різдва Богородиці, збудована в 1769 році і філіальна школа. | 
|
- Павлик Остап Якович — український історик, учень Михайла Грушевського.
- Сало Микола Ігорович (17.12.1992-06.08.2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Загинув поблизу с. Дякове, суч. Ровеньківського району, Луганської області. Не похований.
- Сліпець Григорій (1921-1945) - Чотовий і заступник командира сотні "Завойовники"(04-07.1944), курсант старшинської школи "Олені"(07-11.1944), організатор сотні УПА в Жовківщині(поч.1945), старший стрілець(21.09.1944), старший булавний(22.10.1944), хорунжий(30.01.1945).
- Чавс Роман (1994 - 09.08.2022) - уродженець с. Нова Кам'янка, житель с. Лавриків, боєць ЗСУ, загинув у боях на Миколаївщині. Поховали захисника на кладовищі в с. Лавриків.
- Климко Андрій Андрійович (1983 - 06.08.2023) - солдат ЗСУ, загинув поблизу с. Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Поховали захисника 10.06.2023 на кладовищі в с. Лавриків.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 64.
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — Київ, 1968.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880—1902, t. 1-15.
