Смереківка
| село Смереківка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Тер. громада | Перемишлянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060330500018542 |
| Основні дані | |
| Населення | 269 |
| Площа | 2,35 км² |
| Густота населення | 114,47 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81234 |
| Телефонний код | +380 3263 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°39′35″ пн. ш. 24°49′2″ сх. д. / 49.65972° пн. ш. 24.81722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
315 м |
| Водойми | Гнила Липа |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81234, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Дунаїв |
| Карта | |
  Смереківка | |
 Смереківка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Смере́ківка (до 1946 року — Відень[2] (Віцинь), ще раніше — Віцин, пол. Wicyń) — село в Україні, в Львівському районі Львівської області. Населення становить 269 осіб. Орган місцевого самоврядування - Перемишлянська міська рада.
Перша згадка в документах — 3 жовтня 1389: король Владислав ІІ Ягайло надав село у власність шляхтича Миколая з Гологір (Гологорів), за що той повинен був посилати на кожну військову виправу одного воїна, озброєного списом, і 4 лучників [3]. Грамота короля написана в Колодному біля Львова (це майже напевне, тепер Велике Колодно — село Кам'янко-Бузького району).
На 15 вересня 1441 р. селом володів шляхтич Гологірський.[4]
В середині XVI cт селом володів львівський архієпископ.[5]
Давніше в селі діяв монастир Василіян, який був розібраний в XIX столітті після пожежі.[6]
У вересні 1944 року в лісі біля села Віцинь (Смереківка) перебувала сотня УПА «Риболовці»[7][8]
|
В с. Віцинь є лагер приблизно 120 в'язнів, самі східняки. Для охорони є ок[оло] 60 бійців. Лагер є приміщений в лісі між с[елами] Віцинь і Коропець. В'язні працюють при лісових роботах і пасуть коней. Харчування в цьому лагері дуже погане. Є часті випадки втечі. В'язні ходять по селах і просять харчів. З ними також ходить охорона. В останніх днях місяця липня [1946 р.] до цего лагеру довезли ще 20 арештованих зі золочівської тюрми. | 
|
Наприкінці травня — початку червня 2020р палац Едерів в селі Смереківка було продано за 750 тис. грн. Новим власником став киянин Олег Кушвара[9][неавторитетне джерело]
- ↑ First Military Survey (1763-1787) | Mapire - The Historical Map Portal. mapire.eu (англ.). Процитовано 26 лютого 2018.
- ↑ РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Львівської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 2 березня 2024.
- ↑ Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 2. — 295 с. (пол., лат.) с. 31-32, XIX.
- ↑ Підтвердна грамота підкоморія Львівської землі Вовчка Петра з Клодна акту розмежування с. Дунаїв Львівського повіту, власності львівського архієпископа, і с. Віцинь, власності шляхтича Гологірського
- ↑ Смерека, Богдан (2016). ОПИСОВО-СТАТИСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО ЗАСЕЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У XVI–XVIII ст. Київ. с. 189.
- ↑ Зілінко Р. Іконостас Озернянський // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 680–681. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ ВоЄННА ОКРУГА УПА “Лисоня” 1943-1952 Документи і матеріали Літопис УПА Нова серія, том 20. Київ- Торонто. 2012. с. 493.
- ↑ ЗОЛОЧІВСЬКА ОКРУГА ОУН: Документи і матеріали референтури СБ. 1944—1951
- ↑ М.Назарчук, М.Назарчук (2020 4 червня). Нова доба.
- Wicyń z Mereszówką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 285. (пол.) — S. 285. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
