Отто Ранк

Отто Ранк
нім. Otto Rank
Народився	22 квітня 1884(1884-04-22) Відень
Помер	31 жовтня 1939(1939-10-31) (55 років) Нью-Йорк ·сепсис
Поховання	Фернкліффd
Країна	Австрія
Національність	Австрійська
Діяльність	психолог
Сфера роботи	психоаналіз
Alma mater	Віденський університет
Науковий ступінь	доктор філософії
Напрямок	психоаналіз
У шлюбі з	Beata Rank-Minzerd
Сайт: www.ottorank.com
Отто Ранк у Вікісховищі

|Ukrcenter=

Отто Ранк (нім. Otto Rank, справжнє прізвище Розенфе́льд, 22 квітня 1884, Відень — 31 жовтня 1939, Нью-Йорк) — австрійський психоаналітик, один з найближчих учнів і послідовників Зигмунда Фрейда. Займався теорією сновидінь, співвідносячи матеріал сновидінь з міфологією і художньою творчістю. Найбільш відома його монографія «Травма народження та її значення для психоаналізу», в якій він вказує, що вигнання плода з материнського лона є «основною травмою», яка визначає розвиток неврозів, і що кожній людині властиво підсвідоме прагнення повернутися в материнське лоно. Фрейд не поділяв цієї концепції.

Життєпис

Фрейд(зліва) та інші психоаналітики, в тому числі Отто Ранк(зліва зверху), 1922

Отто Ранк народився 22 квітня 1884 року у Відні в бідній єврейській родині молодшим з двох синів. Батько направляв його на освіту, вважаючи, що юний Отто повинен був стати інженером-машинобудівником. Закінчивши ремісниче училище, Ранк працював в майстерні. В цей час він самостійно вивчав психологію, закінчив Віденську школу мистецтв, проявляючи особливу цікавість до міфології та літератури. Взяв собі прізвище доктора Ранка з п'єси Г. Ібсена «Ляльковий дім». Захоплювався працями Шопенгауера, Ніцше і ранніми працями Фрейда.

У 1905 році Ранк показав Фрейду свою роботу про роль художника в еволюції культури, яку той високо оцінив. Його книга «Художник» (1907) згодом була розширена і перероблена, отримавши назву «Мистецтво і художник» (1932). У роботі «Мистецтво і художник» Ранк підбив підсумок своїм дослідженням ролі творчості у розвитку людини, якими займався все життя.

У 1913 році Ранк захистив докторську дисертацію у Віденському університеті. А з 1912 по 1924 роки був редактором перших психоаналітичних журналів «Імаго» і «Міжнародний психоаналітичний журнал».

Не маючи медичної освіти, Ранк став працювати психоаналітиком. Він приймав пацієнтів, влаштувавши кабінет в тому ж будинку, де жив сам. Протягом ряду років він займався дослідницькою діяльністю, відав управлінськими і фінансовими справами психоаналітичної спільноти, надавав Фрейду допомогу в організаційних питаннях, був віце-президентом Віденського психоаналітичного співтовариства.

Перша велика робота Ранка в області психоаналізу «Травма народження» була опублікована в 1924 році. Незважаючи на те, що робота була присвячена Фрейду, вона викликала звинувачення у відході від фрейдівських принципів. У цій роботі автор вказує, що вигнання плоду з материнського лона є «основною травмою», що визначає розвиток неврозів, і що кожній людині властиво підсвідоме прагнення повернутися в материнське лоно. Фрейд не поділяв цієї концепції.

У 1924 році Ранк, на запрошення президента Нью-Йоркського психоаналітичного суспільства, зробив поїздку в США, де розповідав про свої методи і роботи американським психоаналітикам. Повернувшись до Відня, він пішов з посади головного редактора психоаналітичного журналу, а в 1929 році подав у відставку.

У цей же період він працював над своєю тритомною працею «Техніка психоаналізу» (1926—1931), яка була присвячена викладу власного психотерапевтичного методу. Ранк вважав опір пацієнта лікуванню позитивним фактором і використовував в терапії пригнічені творчі здібності невротика. Тоді ж вийшло ще декілька його книг «Основи генетичної психології» (1928), «Психологія і віра в існування душі» (1930) та інші.

У 1935 році Отто переїхав до США, де займався викладацькою і терапевтичною діяльністю, що супроводжувалася народженням нових психоаналітичних ідей.

Отто Ранк помер 31 жовтня 1939 року в Нью-Йорку в результаті алергічної реакції на ліки, які він використовував при лікуванні інфекції горла.

Частина серії
Психоаналіз
Концепти Психосексуальний розвиток за Еріксоном Несвідоме Передсвідоме Свідоме Психічний апарат Ід, Его, Супер-Его Лібідо Драйви Трансфер (перенесення) Контр-трансфер Захисти Его Опір Проєкція Заперечення Робота сновидіння
Персоналії Карл Абрагам Альфред Адлер Майкл Балінт Вільфред Біон Йозеф Броєр Дональд Віннікотт Гаррі Ґантріп Макс Айтінгтон Ерік Еріксон Ернст Зіммель Ернест Джонс Абрам Кардінер Мелані Кляйн Гайнц Когут Жак Лакан Рональд Лейнг Маргарет Малер Жак-Ален Міллер Шандор Радо (психоаналітик) Отто Ранк Вільгельм Райх Джоана Рів'єр Герман Роршах Ісидор Саджер Джеймс Стрейчі Гаррі Стек Салліван Сьюзен Сазерленд Айзекс Пауль Федерн Рональд Фейрбейрн Отто Феніхель Вільгельм Фліс Шандор Ференці Анна Фрейд Зигмунд Фрейд Еріх Фромм Карен Хорні Ненсі Чодороу Сабіна Шпільрайн Вільгельм Штекель Карл Юнг Едіт Якобсон Жак Лакан Юлія Кристева Люс Ірігаре Браха Еттінгер
Праці Тлумачення сновидінь (1899) Психопатологія повсякденного життя (1901) Три нариси з теорії сексуальності (1905) По той бік принципу задоволення (1920) Его та Ід (1923)
Школи Селф-психологія Лаканіанська Юнгіанська Об'єктних відносин Інтерперсональна Райхіанська Стосунків Его-психологія Символдрама
Навчання Бостонська вища школа психоаналізу Британська психоаналітична рада Британська психоаналітична спілка Центр психоаналітичної освіти та досліджень Колумбійського університету Міжнародна психоаналітична асоціація Світова асоціація психоаналізу
Портал «Психологія»

Бібліографія

Рік	Німецька назва	Українська назва	Англійська назва
1907	Der Künstler	Художник	The Artist
1909	Der Mythus von der Geburt des Helden		The Myth of the Birth of the Hero
1911	Die Lohengrin Sage		The Lohengrin Saga
1912	Das Inzest-Motiv in Dichtung und Sage		The Incest Theme in Literature and Legend
1913	Die Bedeutung der Psychoanalyse für die Geisteswissenschaften		The Significance of Psychoanalysis for the Human Sciences
1924	Trauma der Geburt und ihre Bedeutung für Psychoanalyse	Травма народження та її значення для психоаналізу	The Development of Psychoanalysis / Developmental Goals of Psychoanalysis
1925	Der Doppelgänger(написана в 1914 р.)		The Double
1929	Wahrheit und Wirklichkeit		Truth and Reality
1930	Seelenglaube und Psychologie	Психологія і віра в існування душі	Psychology and the Soul
1932	Kunst und Künstler	Мистецтво і художник	Art and Artist
1933	Erziehung und Weltanschauung: Eine Kritik d. psychol. Erziehungs-Ideologie, München: Reinhardt, 1933		Modern Education

Посилання

• Отто Ранк і неофрейдизм