Паоло Барізон
Паоло Барізон | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 23 червня 1936 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вітторіо-Венето, Тревізо, Венето, Італія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 17 квітня 1979 (42 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Андора, Провінція Савона, Лігурія, Італія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поховання | Turin Park Cemeteryd | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Італія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | фланговий півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Паоло Барізон (італ. Paolo Barison; нар. 23 червня 1936, Вітторіо-Венето — пом. 17 квітня 1979, Андора) — італійський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.
Виступав, зокрема, за «Дженоа», «Мілан» та «Наполі», а також національну збірну Італії.
У дорослому футболі дебютував 1953 року виступами за команду «Вітторіо Венето» з рідного міста, в якій провів один сезон, після чого перейшов у «Венецію», з якою у сезоні 1955/56 виграв Серію С і вийшов у другий дивізіон.
Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу «Дженоа» з Серії А, до складу якої приєднався влітку 1957 року. Відіграв за генуезький клуб наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Дженоа», був основним гравцем команди і одним з її головних бомбардирів, маючи середню результативність на рівні 0,42 голу за гру першості. Згодом був включений до Зали слави «Дженоа»[1].
Влітку 1960 року, після того як «Дженоа» було позбавлене футбольною федерацією усіх набраних у попередньому сезоні очок і відправлене у нижчій дивізіон, Барізон уклав контракт з «Міланом», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Барізон не був основним гравцем команди, але за цей час виборов титул чемпіона Італії та став володарем Кубка чемпіонів УЄФА.
Згодом, з 1963 року, по два сезони грав у складі клубів «Сампдорія» та «Рома».
З 1967 року три сезони захищав кольори команди клубу «Наполі», ставши в першому з них віце-чемпіоном Італії.
У сезоні 1970/71 років захищав кольори клубу Серії В «Тернана», після чого перейшов на запрошення свого друга і тренера «Белларії» Гастоне Беана у цю команду, що грала у Серії D.
Згодом у 1972 році провів кілька матчів за канадський «Торонто Метрос» в НАСЛ[2] і повернувся до Італії, де завершив ігрову кар'єру у клубі «Леванте Дженова» з Серії D, за яку виступав протягом 1973—1974 років.
28 лютого 1958 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в товариській грі проти збірної Іспанії (1:1).
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, де зіграв у двох матчах проти Чилі (2:0), в якому забив гол, і Північної Кореї (0:1). Ця несподівана поразка від корейців, яка не дозволила Італії вийти з групи, стала останнім матчем для Паоло у футболці збірної.
Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни лише 9 матчів, забивши 6 голів.
Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, в червні 1976 року, очоливши на п'ять зустрічей тренерський штаб «Мілану» після відставки Джованні Трапаттоні[3].
Згодом у 1977—1978 роках тренував «Про Патрію».
Вранці у вівторок 17 квітня 1979 року на Автостраді дей Фьйорі (A10) поблизу Андори, Барізон, який повертався в Турин на Fiat 130 Coupé, не впорався з керуванням і загинув[4]. Його друг і колишній партнер по «Мілану» Луїджі Радіче був поранений, але зумів вижити[5].
Чемпіонат | Ліга | |||
---|---|---|---|---|
Сезон | Клуб | Ліга | Ігри | Голи |
Італія | Ліга | |||
1954-55 | «Венеція» | Серія C | 6 | 0 |
1955-56 | 33 | 9 | ||
1956-57 | Серія B | 29 | 11 | |
1957-58 | «Дженоа» | Серія A | 21 | 11 |
1958-59 | 27 | 14 | ||
1959-60 | 23 | 5 | ||
1960-61 | «Мілан» | 11 | 5 | |
1961-62 | 22 | 6 | ||
1962-63 | 14 | 3 | ||
1963-64 | «Сампдорія» | 24 | 13 | |
1964-65 | 33 | 6 | ||
1965-66 | «Рома» | 32 | 6 | |
1966-67 | 30 | 7 | ||
1967-68 | «Наполі» | 20 | 4 | |
1968-69 | 21 | 2 | ||
1969-70 | 14 | 1 | ||
1970-71 | «Тернана» | Серія B | 31 | 10 |
1971-72 | «Белларія» | Серія D | 31 | 17 |
США | Ліга | |||
1972 | «Торонто Метрос» | НАСЛ | 8 | 3 |
Країна | Італія | 422 | 133 | |
США | 8 | 3 | ||
Всього | 430 | 141 |
Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
28/02/1959 | Рим | Італія | 1 – 1 | Іспанія | товариський матч | - | |
01/05/1965 | Флоренція | Італія | 4 – 1 | Уельс | товариський матч | 1 | |
01/11/1965 | Рим | Італія | 6 – 1 | Польща | Відбір до ЧС 1966 | 3 | |
09/11/1965 | Глазго | Шотландія | 1 – 0 | Італія | Відбір до ЧС 1966 | - | |
14/06/1966 | Болонья | Італія | 6 – 1 | Болгарія | товариський матч | 1 | |
18/06/1966 | Мілан | Італія | 1 – 0 | Австрія | товариський матч | - | |
29/06/1966 | Флоренція | Італія | 5 – 0 | Мексика | товариський матч | - | |
13/07/1966 | Сандерленд | Італія | 2 – 0 | Чилі | ЧС 1966 - перший етап | 1 | |
19/07/1966 | Мідлсбро | Північна Корея | 1 – 0 | Італія | ЧС 1966 - перший етап | - | |
Усього | Матчів | 9 | Голів | 6 |
- Чемпіон Італії (1):
- Володар Кубка чемпіонів УЄФА (1):
- ↑ LA LISTA DEI 200 — HALL OF FAMERS - [Архівовано 16 серпня 2013 у Wayback Machine.] genoacfc.it
- ↑ Paolo Barison nasljerseys.com
- ↑ Paolo BARISON magliarossonera.it
- ↑ La storia siete voi: il Bisonte, Paolo Barison
- ↑ Quotidiano l'Unità del 18 aprile 1979, pag. 5.
- Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». (італ.)
- Паоло Барізон на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Паоло Барізон на сайті ФІФА (англ.)
- Народились 23 червня
- Народились 1936
- Уродженці Вітторіо-Венето
- Померли 17 квітня
- Померли 1979
- Померли в провінції Савона
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1966
- Тренери ФК «Мілан»
- Італійські футболісти
- Італійські футбольні тренери
- Гравці збірної Італії з футболу
- Футболісти «Венеції»
- Футболісти «Дженоа»
- Футболісти «Мілана»
- Футболісти «Сампдорії»
- Футболісти «Роми»
- Футболісти «Наполі»
- Футболісти «Тернани»
- Футболісти «Торонто Бліззард» (1971—1984)
- Тренери ФК «Про Патрія»
- Італійські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Канаді
- Футболісти «Белларії-Іджеа-Марини»