Статистичний графік
| Частина з циклу Статистика |
| Унаочнювання даних |
|---|
.svg) |
|
Лідери думки |
Статистичні графіки — графіки, які використовують у статистиці для візуалізації кількісних даних.
У той час, як статистика та процедури аналізу даних зазвичай видають свої результати у числовій або табличній формі, графічні прийоми дозволяють зобразити такі результати у певній графічній формі. Вони включають графіки, такі як діаграми розсіювання, гістограми, графіки розподілу ймовірності, спагеті-діаграми, графіки залишків, коробкові графіки, блокові діаграми та подвійні графіки.[1]
Розвідувальний аналіз даних значною мірою покладається на такі прийоми. Вони також дають уявлення про набір даних, допомагаючи у тестуванні припущень, обиранні моделі і перевірці регресійної моделі, виборі оцінок, ідентифікації зв'язків, визначенні впливу факторів і виявленні викидів. Крім того, вибір відповідних статистичних графіків робить переконливим основне повідомлення, яке випливає з даних, під час комунікації його до аудиторії.[1]
Графічні статистичні методи мають чотири цілі:[2]
- Дослідження вмісту набору даних
- Пошук структури даних
- Перевірка припущень статистичних моделей
- Комунікація результатів аналізу.
Якщо статистичні графіки не використовують, то втрачається розуміння одного або більше аспектів внутрішньої структури даних.
Статистичні графіки займають центральне місце у розвитку науки і застосовувались у найбільш ранніх спробах аналізу даних. Багато знайомих форм таких графіків, зокрема двовимірні графіки, статистичні мапи, стовпчикові діаграми, а також міліметровий папір використовували ще у XVIII столітті. Статистичні графіки розвинулись через увагу до таких чотирьох проблем:[3]
- Просторова організація у XVII і XVIII столітті
- Дискретне порівняння в XVIII і на початку XIX століття
- Безперервний розподіл у XIX столітті
- Багатовимірний розподіл і кореляція наприкінці XIX і в XX столітті.
З 1970-х статистичні графіки відродилися як важливий аналітичний інструмент на фоні прогресу у комп'ютерній графіці та пов'язаних з нею технологіях.[3]
Відомі графіки створили:
- Вільям Плейфер опублікував у 1796-му те, що можна назвати першою секторною діаграмою, яка зображає еволюцію англійського імпорту та експорту,
- Флоренс Найтінгейл використовувала статистичні графіки, щоб переконати британський уряд поліпшити гігієну в армії,
- Джон Сноу графічно зобразив випадки смертей від холери у Лондоні у 1854-му, щоб виявити джерело захворювання,
- Чарльз Йозеф Мінард створив велике портфоліо мап, найвідомішою з яких є мапа кампанії Наполеона у Росії.
- ↑ а б The Role of Graphics [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.] in: NIST/SEMATECH e-Handbook of Statistical Methods, 2003–2010. Accessed May 5, 2011.(англ.)
- ↑ William G. Jacoby (1997). Statistical Graphics for Univariate and Bivariate Data: Statistical Graphics pp.2—4(англ.)
- ↑ а б James R. Beniger and Dorothy L. Robyn (1978). «Quantitative graphics in statistics: A brief history». In: The American Statistician. 32: pp. 1-11.(англ.)
- W.S. Cleveland (1993). Visualizing Data. Summit, NJ, USA: Hobart Press. ISBN 0-9634884-0-6.(англ.)
- W.S. Cleveland (1994). The Elements of Graphing Data. Summit, NJ, USA: Hobart Press. ISBN 0-9634884-1-4.(англ.)
- Paul J. Lewi (2006). Speaking of Graphics.(англ.)
- Edward R.Tufte (2001) [1983]. The Visual Display of Quantitative Information (2nd Edition ed.). Cheshire, CT, USA: Graphics Press. ISBN 0-9613921-4-2.(англ.)
- Edward R. Tufte (1992) [1990]. Envisioning Information. Cheshire, CT, USA: Graphics Press. ISBN 0-9613921-1-8.(англ.)
- Trend Compass(англ.)
- http://www.itl.nist.gov/div898/handbook/eda/section3/eda33.htm [Архівовано 3 березня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- DataScope — сайт, присвячений візуалізації даних та статистичним графікам [Архівовано 26 грудня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- (англ.) Gapminder.org [Архівовано 13 лютого 2004 у Wayback Machine.] — візуалізація статистичних даних від Ганса Рослінга.
