Сікст V
| Сікст V (Sixtus PP. V) | ||
_Cath%C3%A9drale_Sainte-C%C3%A9cile_-_Tr%C3%A8sor_-_Portrait_du_pape_Sixte_V_-_PalissyIM81001477.jpg) | ||
| ||
| ||
|---|---|---|
| 24 квітня 1585 — 27 серпня 1590 | ||
| Попередник: | Григорій XIII | |
| Наступник: | Урбан VII | |
| Ім'я при народженні: | італ. Felice Piergentile | |
| Дата народження: | 13 грудня 1521[1][2] | |
| Місце народження: | Гроттаммаре, Провінція Асколі-Пічено, Марке, Папська держава[3] | |
| Дата смерті: | 27 серпня 1590[4][2][…] (68 років) | |
| Місце смерті: | Рим, Папська держава[3] | |
| Поховання: | Базиліка Санта Марія Маджоре, Tomb of Sixtus Vd і Paoline Chapeld | |
| Громадянство: | Папська держава | |
| Релігія: | католицька церква[6] | |
| Батько: | Piergentile Perettod[7] | |
| Мати: | Marinad[7] | |
| Інтронізація: | 1 травня 1585 | |
| У миру: | Felice Peretti di Montalto | |
 Медіафайли у Вікісховищі
| ||
Сікст V (лат. Sixtus PP. V, Феліче Перетті ді Монтальто, італ. Felice Peretti di Montalto, 13 грудня 1521 — 27 серпня 1590) — 227-ий папа римський, понтифікат якого тривав з 24 квітня 1585 по 27 серпня 1590.
Феліче Перетті був сином хорватського селянина, що втік від турків із своєї батьківщини до Італії. Походив із бідної сім'ї і часто розповідав, як доглядав за свинями.
У 1534 році поступив він новіціатом у францисканців де був монахом його дядько. У 1540 році вивчає філософію в Феррарі і незабаром, у 1543 році, теологію в Болоньї. Потім навчався у Ріміні та Сієна і 26 липня 1548 року завершує навчання у Фермо магістром теології.
Починає викладати у 1548 році при ордені францисканців спочатку в Сієні а потім у Мачерата. Як добрий проповідник у 1552 році викликаний до Риму. За рік посланий керувати капітулою францисканців у Неаполь. 16 липня 1560-ого його послали як інквізитора у Венецію. Бере участь у Тридентському соборі.
15 листопада 1566 року назначений єпископом у Беневенто. 17 травня 1570 папа Пій V призначає його кардиналом і у 1571 він стає єпископом у Фермо.
Конклав вибрав Феліче Перетті ді Монтальто папою 24 квітня 1585 року. Він обрав собі ім'я Сікст V (пам'ять про папу-францисканця Сікста IV). Його понтифікат відзначається активною боротьбою з бандитизмом на дорогах Риму та піратством, що перешкоджали підвозу до міста продуктів. Трупи бандитів виставлялися на показ на мостах у Римі. У своїй буллі Effraenatam Perditissimorum засуджує гомосексуалів, аборти, подружню невірність, інцест та інші нечесноти.
У фінансах церкви вживає ряд заходів для стабілізації ситуації і значно її покращує зібравши значну казну в Замку святого Ангела. Наприкінці свого понтифікату вважався найбагатшим керівником держави у Європі.
Реорганізував Римську Курію написавши її конституцію Immensa Aeterni Dei та перетворив її членів у звичайних службовців зафіксувавши їх числом 70.
Займався розбудовою Риму — розчистивши його вулиці та встановивши повалені раніше обеліски що були привезені з Єгипту.
- ↑ http://www.papasistov.it/index.php?option=com_content&view=article&id=312:infanzia&catid=122:predestinato&Itemid=769
- ↑ а б autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118765671 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
- R. Barth, F. Bedürftig, Päpste. Piper Verlag. München. ISBN 3-937501-13-4 (нім.)
- Сикст V // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|
Це незавершена стаття про Папу Римського. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
