Сім'ятичі
| Сім'ятичі Siemiatycze | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 52°25′38″ пн. ш. 22°51′45″ сх. д. / 52.42722° пн. ш. 22.86250° сх. д. | |||||
| Країна | Польща | ||||
| Регіон | Підляське воєводство | ||||
| Столиця для | Q20963604? і Сім’ятицький повіт | ||||
| Засновано | I половина XV століття | ||||
| Магдебурзьке право | 1542 | ||||
| Площа | 36,25 км² | ||||
| Населення | ▼ 14 319 (2022) | ||||
| · густота | 415 (2008[1]) осіб/км² | ||||
| Міста-побратими | Цеденік | ||||
| Телефонний код | (48) 85 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Номери автомобілів | BSI | ||||
| GeoNames | 759320 | ||||
| OSM | ↑2705937 ·R (Сім’ятицький повіт) | ||||
| SIMC | 0923360 | ||||
| Поштові індекси | 17-300 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | siemiatycze-um.com.pl | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Сім'ятичі у Вікісховищі | |||||
Сім'я́тичі ((пол. Siemiatycze, біл. Сямятычы) — місто на сході Польщі, одне з трьох найбільших міст Північного Підляшшя, адміністративний центр Сім'ятицького повіту Підляського воєводства. Місто розташоване на річці Камйонка, за 100 км від Білостока. Населення (2007) — 15,1 тис. чоловік.
Уперше Сім'ятичі згадано 1443 р. Їх започатковано в першій половині XV ст. До XIX ст. було приватною власностю, належало до Судимонтовичів, Тенчинських, Шидловецьких, Боговитинів, Радзивиллів, Сопігів. Дістало міські права (Магдебурзьке право) в 1542 році від Сигізмунда II Августа. В 1580 р. налічувало 241 домів і 1446 жителів, які займались передусім рільництвом (145 волок міського ґрунту) і торгівлею збіжжям, було також 27 ремісників. У XVI ст. у Сім'ятичах був Руський ринок та церква[2].
Особливе місце в його історії займає друга половина XVIII ст. колі власницею міста була княжна Анна Яблоновська. Сім'ятичі перетворюються на розвинуте промислове та культурне місто. В 1775 р. начислювали 300 домів і 3500 жителів, що торгували, рільникували й ткали.
Після поділів Польщі був в 1795—1807 у складі Пруссії, потім Російської імперії. В 1897 р. було в місті 6150 жителів, в 1910 р. вже 12000.
У міжвоєнний період євреї становили 65 % населення міста, поляки — 26 %, білоруси — 8 %. Після І світової війни число населення впало до 5694 (1921 р.), збільшившись до 7850 в 1939 р.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 12 квітня 1934 р. розширено територію міста: з сільської ґміни Сім'ятичі вилучено село Аннополь та приєднано до міста[3].
За II св. війни місто втратило 65 % населення — передусім жидівського — в 1946 р. було тут 4106 жителів. За війни нацисти знищили єврейську громаду.
В 1952—1975 повітовий центр, зараз центр гміни Siemiatycze. Сьогодні Семятичі населені переважно поляками, які складають понад 97% населення міста. Тепер населення міста зростає: 13 453 жителів (1988), 15 060 (2008).
Першу церкву в Сім'ятичах фундував в 1431 тодішній власник Кмита Судимонтович — на потреби міщан і околичної православної шляхти. В 1789 р. Сім'ятицька уніятська парафія начислювала 2511 віруючих, з яких 456 осіб жило в самому місті, в 1865 р. почалася будова сучасного, мурованого будинку церкви Св. Ап. Петра і Павла. Перед початком І св. війни православна парафія в Сім'ятичах начислювала 6625 віруючих — в самому місті і 22 в околичних селах. На території гміни Сім'ятичі проживає 7614 жителів (41 сіл).[4]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[5][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 7185 | 1427 | 5097 | 661 |
| Жінки | 7849 | 1348 | 4983 | 1518 |
| Разом | 15034 | 2775 | 10080 | 2179 |
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Парнікоза, Іван. Дорогичин – Данилова твердиня на Підляшші. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 03.07.22.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 12 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Siemiatycze w powiecie bielskim, województwie białostockiem. (пол.)
- ↑ http://nadbuhom.free.ngo.pl/art_1706.html[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |