Сімон Адінгра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сімон Адінгра
Сімон Адінгра
Сімон Адінгра
Адінгра в складі «Юніона», 2023
Особисті дані
Народження 1 січня 2002(2002-01-01) (22 роки)
  Ямусукро, Кот-д'Івуар
Зріст 175 см
Вага 68 кг
Громадянство Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар
Позиція вінгер
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Брайтон енд Гоув Альбіон»
Номер 11
Юнацькі клуби
0000–2020
2020–2021 		Гана Академія «Право на мрію»
Данія «Норшелланн»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2021–2022 Данія «Норшелланн» 38 (11)
2022–т. ч. Англія «Брайтон енд Гоув Альбіон» 38 (7)
2022–2023 → Бельгія «Юніон» 36 (11)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2023–т. ч. Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 16 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 9 листопада 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 10 вересня 2024.

Сімо́н Адінгра́ (фр. Simon Adingra; нар. 1 січня 2002, Ямусукро) — івуарійський футболіст, вінгер англійського клубу «Брайтон енд Гоув Альбіон» і збірної Кот-д'Івуару.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

«Норшелланн»

[ред. | ред. код]

Почав займатися футболом у ганській академії «Право на мрію».[2][3] В січні 2020 року підписав контракт з клубом данської Суперліги «Норшелланном».[4] 18 квітня 2021 року дебютував за «Норшелланн», вийшовши на заміну Івану Месику в матчі Суперліги проти «Копенгагена», і відзначився першим голом за клуб.[5] Всього в сезоні 2020–21 зіграв за «Норшеланн» 7 матчів, забив 2 голи. Наступного сезону 2021–22 забив 10 голів і віддав 4 результативні передачі у 33 матчах за данський клуб (в чемпіонаті та кубку).[2]

«Брайтон енд Гоув Альбіон»

[ред. | ред. код]

24 червня 2022 року перейшов у клуб англійської Прем'єр-ліги «Брайтон енд Гоув Альбіон», уклавши 4-річний контракт.[6][7] Сумма трансферу склала 6,9 млн фунтів. 4 липня відправився на правах оренди в бельгійський клуб «Юніон» до кінця сезону 2022–23.[8]

23 липня 2022 року дебютував за «Юніон» в матчі Ліги Жупіле проти «Сінт-Трейдена» і відзначився першим голом за команду. 2 серпня дебютував в Лізі чемпіонів УЄФА, вийшовши в стартовому складі матчу третього кваліфікаційного раунду проти клубу «Рейнджерс». Всього в сезоні 2022–23 провів за бельгійський клуб 51 матч в усіх турнірах, забив 15 голів і віддав 15 результативних передач.[2]

Розпочав сезон в «Брайтон енд Гоув Альбіон», в основному складі якого дебютував 12 серпня 2023 року, вийшовши на заміну Соллі Марчу в матчі Прем'єр-ліги проти «Лутон Тауна» і забивши свій перший гол за клуб.[9][10] 16 вересня в матчі проти «Манчестер Юнайтед» віддав свою першу гольову передачу в Прем'єр-лізі.[11][12] 21 вересня дебютував в Лізі Європи УЄФА, вийшовши на заміну Каору Мітомі в матчі групового етапу проти афінського АЕКа.[13] 9 листопада відзначився першим голом в Лізі Європи у воротах «Аякса».[14][15] 12 листопада забив м'яч у ворота «Шеффілд Юнайтед», який був номінований на звання найкращого голу місяця Прем'єр-ліги (за листопад 2023 року).[16] В грудні 2023 року зазнав травми підколінного сухожилля, через яку змушений був пропустити близько чотирьох тижнів[17].

18 лютого 2024 року в матчі проти «Шеффілд Юнайтед» відзначився своїм першим дублем в Прем'єр-лізі.[18]

Свій перший гол в сезоні 2024–25 забив 17 серпня 2024 року в матчі Прем'єр-ліги проти «Евертона»[19].

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

В березні 2023 року вперше викликаний до збірної Кот-д'Івуару головним тренером Жаном-Луї Гассе для участі в матчах відбіркового турніру до Кубка африканських націй 2023 проти збірної Коморських островів.[20] 17 червня дебютував за збірну, вийшовши на заміну Ідріссі Думбії в матчі відбіркового турніру до Кубка африканських націй 2023 проти Замбії.[21] 17 листопада відзначився першим голом за збірну в матчі відбіркового турніру до чемпіонату світу 2026 у ворота збірної Сейшельських островів.[22][23]

28 грудня був включений в офіційну заявку збірної Кот-д'Івуару для участі в матчах фінальної частини Кубка африканських націй 2023.[24][25][26] Через травму підколінного сухожилля (яку зазнав в грудні 2023 року)[17] пропустив матчі групового етапу проти збірних Гвінеї-Бісау та Нігерії, зігравши лише проти збірної Екваторіальної Гвінеї.[27] В 1/8 фіналу зіграв проти збірної Сенегалу,[28] в чвертьфіналі відзначився голом у воротах збірної Малі;[29][30] вийшов в стартовому складі в матчі півфіналу з ДР Конго, [31][32] а у фінальному матчі проти збірної Нігерії віддав дві результативні передачу,[33][34] допомігши збірній Кот-д'Івуару здобути перемогу на Кубку африканських націй.[35][36] Він став найпершим гравцем, що двічі асистував у фіналі Кубка африканських націй у 21 столітті. У підсумку був названий найкращим гравцем фіналу і найкращим молодим гравцем турніру.[37][38]

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Клубна статистика

[ред. | ред. код]
Станом на 9 листопада 2024 [39]
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок[a] Кубок ліги Єврокубки Всього
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Норшелланн 2020–21 Суперліга 7 2 0 0 — — 7 2
2021–22 31 9 2 1 — — 33 10
Всього 38 11 2 1 0 0 0 0 40 12
Брайтон енд Гоув Альбіон 2022–23 Прем'єр-ліга 0 0 0 0 0 0 — 0 0
2023–24 31 6 0 0 0 0 7[b] 1 38 7
2024–25 7 1 0 0 3 3 0 0 10 4
Всього 38 7 0 0 3 3 7 1 48 11
→ Юніон 2022–23 Ліга Жупіле 36 11 4 3 — 12[c] 1 52 15
Всього за кар'єру 112 29 6 4 3 3 19 2 140 38
  1. ↑ Кубок Данії, Кубок Бельгії
  2. ↑ Матчі в Лізі Європи УЄФА
  3. ↑ 2 матчі Лізі чемпіонів УЄФА, 10 матчів в Лізі Європи УЄФА

Міжнародна статистика

[ред. | ред. код]
Станом на 10 вересня 2024 [39]
Збірна Сезон Товариські Офіційні Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Кот-д'Івуар
2023 1 0 4 1 5 1
2024 2 0 9 1 11 1
Всього за кар'єру 3 0 13 2 16 2

Матчі за збірну

[ред. | ред. код]
Станом на 10 вересня 2024 [39]

Всього: 16 матчів / 2 голи; 11 перемог, 3 нічиї, 2 поразки.

Досягнення

[ред. | ред. код]
Збірна Кот-д'Івуару
Особисті

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.sport-ivoire.ci/football-elephants-can/can-2023-inqui%C3%A9tudes-autour-de-simon-adingra
  2. ↑ а б в Профіль на офіційному сайті ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон» (англ.)
  3. ↑ Adingra: Our style lets me express myself (англ.). Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». 20 листопада 2023. Процитовано 25 січня 2024.
  4. ↑ FRA AKADEMI TIL SUPERLIGA: SIMON ADINGRA (дан.). Офіційний сайт ФК «Норшелланн». 28 січня 2021. Процитовано 25 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ SIMON SCOREDE I SIN DRØMMEDEBUT: JEG ER KLAR PÅ AT GRIBE MIN CHANCE (дан.). Офіційний сайт ФК «Норшелланн». 19 квітня 2021. Архів оригіналу за 28 листопада 2022. Процитовано 25 січня 2024.
  6. ↑ Simon Adingra signs for Albion (англ.). Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». 24 червня 2022. Процитовано 25 січня 2024.
  7. ↑ Brighton sign Ivorian striker Simon Adingra from Danish side FC Nordsjaelland (англ.). BBC Sport. 24 червня 2022. Процитовано 25 січня 2024.
  8. ↑ Simon Adingra joins Royale Union Saint-Gilloise on loan (англ.). Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». 4 липня 2022. Процитовано 25 січня 2024.
  9. ↑ Bruce Talbot (12 серпня 2023). Subs seal impressive win for Albion (англ.). Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». Процитовано 25 січня 2024.
  10. ↑ Brighton hand Luton harsh lesson to life in Premier League (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 12 серпня 2023. Процитовано 26 травня 2024.
  11. ↑ Bruce Talbot (16 вересня 2023). Albion up to fourth - and it's another United goal for Gross (англ.). Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». Процитовано 26 січня 2024.
  12. ↑ Simon Stone (16 вересня 2023). Manchester United 1 Brighton & Hove Albion 3 (англ.). BBC Sport. Процитовано 25 січня 2024.
  13. ↑ Bruce Talbot (21 вересня 2023). Joao is spot on but Albion lose Europa League opener (англ.). Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». Процитовано 26 січня 2024.
  14. ↑ Bruce Talbot (9 листопада 2023). What a night! Albion do the double over Ajax (англ.). Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». Процитовано 26 січня 2024.
  15. ↑ Steven Sutcliffe (9 листопада 2023). Ajax 0 Brighton & Hove Albion 2 (англ.). BBC Sport. Процитовано 25 січня 2024.
  16. ↑ November Budweiser Goal of the Month contenders (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 30 листопада 2023. Процитовано 25 січня 2024.
  17. ↑ а б Mitoma and Adingra add to Brighton's injury woes (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 27 грудня 2023. Процитовано 25 січня 2024.
  18. ↑ Brighton thump 10-man Sheff Utd for biggest away win (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 18 лютого 2024. Процитовано 19 лютого 2024.
  19. ↑ Report: It's A Fab Start For Fabian! (англ.). Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». 17 серпня 2024. Процитовано 18 серпня 2024.
  20. ↑ Elim. CAN 2023 (3è et 4è CIV-COM & COM-CIV) : Jean Louis Gasset dévoile les 23 Eléphants (фр.). Футбольна федерація Кот-д'Івуару. 15 березня 2023. Процитовано 25 січня 2024.
  21. ↑ Elim. CAN 2023 (5è J. ZAM-CIV:3-0): Les Eléphants Perdent Leur Place De Leader Du Groupe H. Футбольна федерація Кот-д'Івуару (фр.). 17 червня 2023. Процитовано 25 січня 2024.
  22. ↑ November internationals round-up (англ.). Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». 23 листопада 2023. Процитовано 25 січня 2024.
  23. ↑ World Cup 2026 qualifiers: Ghana survive scare, Ivory Coast hit nine and Onana injured in Cameroon win (англ.). BBC Sport. 17 листопада 2023. Процитовано 25 січня 2024.
  24. ↑ LA LISTE (порт.). Футбольна федерація Кот-д'Івуару. 28 грудня 2023. Процитовано 25 січня 2024 — через Facebook.
  25. ↑ Sahi, Tristan (28 грудня 2023). Côte d'Ivoire: voici les 27 Eléphants de Gasset, Zaha et des ténors font leurs adieux à la CAN 2023 (фр.). 7info. Процитовано 25 січня 2024.
  26. ↑ CÔTE D'IVOIRE (PDF). Конфедерація африканського футболу. 5 січня 2024.
  27. ↑ Guinée équatoriale - Côte d'Ivoire : Les Éléphants sombrent devant les leurs. l'Equipe (фр.). 22 січня 2024. Процитовано 25 січня 2024.
  28. ↑ Sénégal - Côte d'Ivoire, le résumé du match. l'Equipe (фр.). 29 січня 2024. Процитовано 30 січня 2024.
  29. ↑ La Côte d'Ivoire renverse le Mali. l'Equipe (фр.). 4 лютого 2024. Процитовано 4 лютого 2024.
  30. ↑ Michael Beardmore (4 лютого 2024). Ivory Coast net 122nd-minute winner to reach semis. BBC Sport (англ.). Процитовано 4 лютого 2024.
  31. ↑ Rob Stevens (7 лютого 2024). Ivory Coast 1-0 DR Congo - Haller fires Elephants into final. BBC Sport (англ.). Процитовано 9 лютого 2024.
  32. ↑ La Côte d'Ivoire sort la RDC et affrontera le Nigeria en finale. l'Equipe (фр.). 7 лютого 2024. Процитовано 9 лютого 2024.
  33. ↑ Adingra stars as Ivory Coast beat Nigeria in AFCON final (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 11 лютого 2024. Процитовано 12 лютого 2024.
  34. ↑ Maresca, Oscar (11 лютого 2024). Coppa d'Africa, festa Costa d'Avorio: Nigeria battuta in rimonta con Haller e Kessié. La Gazzetta dello Sport (італ.). Процитовано 12 лютого 2024.
  35. ↑ La Côte d'Ivoire remporte la CAN en renversant le Nigeria. l'Equipe (фр.). 11 лютого 2024. Процитовано 12 лютого 2024.
  36. ↑ Stevens, Rob (11 лютого 2024). Haller gives Ivory Coast victory in Afcon final. BBC Sport (англ.). Процитовано 12 лютого 2024.
  37. ↑ TotalEnergies CAF AFCON Cote d’Ivoire 2023 Awards (англ.). Конфедерація африканського футболу. 11 лютого 2024. Процитовано 12 лютого 2024.
  38. ↑ а б CAN CAF TotalEnergies : Simon Adingra “Ne jamais abandonner” (фр.). Конфедерація африканського футболу. 11 лютого 2024. Процитовано 12 лютого 2024.
  39. ↑ а б в Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
  40. ↑ Wilson, Jonathan (11 лютого 2024). Haller the hero as Ivory Coast seal improbable Afcon win against Nigeria. Guardian (англ.). Процитовано 12 лютого 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Профіль на офіційному сайті ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон» (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сімон_Адінгра&oldid=43859506