Збірна Кот-д'Івуару з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кот-д'Івуар
Емблема Кот-д'Івуар
Асоціація Футбольна федерація Кот-д'Івуару
Тренер Франція Жан-Луї Гассе
Найбільше виступів Дідьє Зокора (123)
Найкращий бомбардир Дідьє Дрогба (65)
Код ФІФА CIV
Місце в рейтингу ФІФА 38 1 (4 квітня 2024)[1]
Домашня
Виїзна
Перший матч
Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 3:2 Бенін Бенін
(Мадагаскар; 13 квітня 1960)
Найбільша перемога
Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 11:0 ЦАР ЦАР
(Абіджан, Кот-д'Івуар; 27 грудня 1961)
Найбільша поразка
Нідерланди Нідерланди 5:0 Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар
(Роттердам, Нідерланди; 4 червня 2017)
Чемпіонат світу
Виступів 3 (вперше у 2006)
Найвище досягнення груповий турнір (2006, 2010, 2014)
Кубок Африки
Виступів 24 (вперше у 1965)
Найвище досягнення чемпіон, 1992, 2015, 2023

Збі́рна Кот-д'Івуа́ру з футбо́лу — команда, яка представляє Кот-д'Івуар на міжнародних турнірах і матчах з футболу. Керівна організація — Федерація футболу Кот-д'Івуару.

Ніяких великих успіхів на світовій арені команда не досягла аж до 1992 року. Тоді збірній Кот-д'Івуара вдалося завоювати Кубок африканських націй. До цього команда тричі ставала півфіналістом цього турніру.

У 2006 році збірна Кот-д'Івуара пробилася у фінальну стадію чемпіонату світу і непогано виступила на КАН.

Збірна Кот-д'Івуару — саме ця команда виграла дві найдовших серії пенальті в історії міжнародних зустрічей. У фіналі КАН-92 була здобута перемога над збірною Гани з рахунком 11:10, а в чвертьфіналі КАН-2006 проти камерунської дружини довелося бити по 12 пенальті.

Історія

[ред. | ред. код]

Команда не досягла великих успіхів у змаганнях до 1992 року. У тому році «слони» виграли в Сенегалі Кубок африканських націй, перемігши у вирішальному матчі по пенальті Гану. До цього вони тричі були півфіналістами цього турніру. Завдяки успіху 1992 збірна Кот-д'Івуару вважалася одним з фаворитів відбіркового етапу ЧС-1994, але вони зіграли невдало і в підсумку пропустили вперед Нігерію.

Наступний успішний для команди період почався в середині 2000-х. Він пов'язаний, зокрема, з ім'ям форварда Дідьє Дрогба, лідера і капітана збірної, найкращого бомбардира в її історії. Команда змогла пробитися на чемпіонат світу 2006 року, випередивши сильну збірну Камеруну, і успішно виступила на Кубку африканських націй 2006.

У чвертьфіналі їм протистояв Камерун (1:1, 12:11 по пенальті), а в півфіналі Нігерія, яку вони обіграли 1:0 (вирішальний гол забив Дідьє Дрогба). У фіналі івуарійцям протистояла господарі турніру, збірна Єгипту, в серії післяматчевих пенальті івуарійці програли 2:4.

На ЧС-2006 у Німеччині збірна Кот-д'Івуара виявилася єдиною, де не було гравців, що грають всередині країни, збірну повністю склали легіонери. Команда потрапила до групи С («групу смерті»), програла дві перші зустрічі і позбулася шансів на вихід в наступний раунд.

Перший гол в історії збірної на чемпіонатах світу забив Дідьє Дрогба в матчі з Аргентиною, в якому івуарійці поступилися з рахунком 1:2. Другий матч, зі збірною Нідерландів, був також програний з рахунком 1:2. Гол на рахунку Бакарі Коне. У третьому матчі, що не мав турнірного значення, івуарійці зуміли вирвати першу в своїй історії перемогу на чемпіонатах світу з рахунком 3:2, забивши два голи з пенальті.

Відбірковий турнір ЧС-2010 збірна Кот-д'Івуара пройшла впевнено, вигравши обидві групові стадії. На турнірі, який проводився в іншій афірканской країні — ПАР -, команда потрапила в групу до Португалії, Бразилії і КНДР. Зігравши з європейською збірною нульову нічию, «слони» очікувано програли Бразилії (1:3) і так само очікувано виграли у записного аутсайдера турніру — збірною КНДР (3:0). Африканці могли б вийти в 1/8 фіналу чемпіонату, якби одночасно Португалія не зіграла внічию (0:0) з Бразилією. Але цього не сталося, і команда Кот-д'Івуара відправилася додому відразу після групового етапу.

У 2012 році збірна Кот-д'Івуара стала фіналістом Кубка африканських націй, а в 2013 році змогла дійти тільки до чвертьфіналу наступного такого турніру. Потім команда стала другою африканської збірної після Нігерії, яка пробилася на ЧС-2014.

Це третя участь поспіль у чемпіонатах світу для збірної цієї країни. На ньому вона потрапила в групу C зі збірними Греції, Японії та Колумбії. У першому матчі африканці здолали збірну Японії з рахунком 2:1. Програючи, Кот-д'Івуар за 3 хвилини зміг вийти вперед завдяки голам Вільфред Боні і Жервіньйо.

У другому матчі з Колумбією африканці програли з рахунком 1:2, гол престижу забив Жервіньйо. В останньому матчі достатньо було зіграти внічию для виходу в плей-офф, але збірна Греції з таким же рахунком обіграла Кот-д'Івуар і вибила команду з розіграшу.

Поточний склад

[ред. | ред. код]

Наступні гравці були викликані на товариські матчі проти Бурунді та Буркіна-Фасо 16 та 19 листопада 2022 року відповідно.

Матчі та голи вірні станом на 16 листопада 2022 року, після матчу проти Бурунді.

Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб
Бадра Алі Сангаре 30 травня 1986 (38 років)(19860530) 28 0 ПАР Секухуне Юнайтед
Елієзер Іра Тапе 31 серпня 1997 (27 років)(19970831) 2 0 Кот-д'Івуар Сан-Педро
Ісса Фофана 30 січня 2004 (20 років)(20040130) 0 0 Судан Аль-Гіляль
Серж Ор'є () 24 грудня 1992 (31 рік)(19921224) 82 4 Англія Ноттінгем Форест
Сімон Делі 27 жовтня 1991 (33 роки)(19911027) 25 0 Туреччина Адана Демірспор
Ґіслен Конан 27 грудня 1995 (28 років)(19951227) 24 0 Саудівська Аравія Ан-Наср
Оділон Коссуну 4 січня 2001 (23 роки)(20010104) 16 0 Німеччина Баєр Леверкузен
Сіналі Діоманде 9 квітня 2001 (23 роки)(20010409) 10 0 Франція Ліон
Сулейман Думбія 24 вересня 1996 (28 років)(19960924) 6 1 Франція Анже
Вільфрід Сінго 25 грудня 2000 (23 роки)(20001225) 5 0 Італія Торіно
Абакар Сілла 25 грудня 2002 (21 рік)(20021225) 2 0 Бельгія Брюгге
Жан Мікаель Сері 19 липня 1991 (33 роки)(19910719) 44 4 Англія Галл Сіті
Ібрагім Сангаре 2 грудня 1997 (26 років)(19971202) 27 7 Нідерланди ПСВ
Жан-Філіпп Гбамен 25 грудня 1995 (28 років)(19951225) 14 0 Туреччина Трабзонспор
Секо Фофана 7 травня 1995 (29 років)(19950507) 8 3 Франція Ланс
Жан-Ед Ахолу 20 березня 1994 (30 років)(19940320) 2 0 Франція Страсбур
Макс Градель 30 листопада 1987 (36 років)(19871130) 100 17 Туреччина Сівасспор
Ніколя Пепе 20 травня 1995 (29 років)(19950520) 36 10 Франція Ніцца
Вілфрід Заха 10 листопада 1992 (31 рік)(19921110) 30 5 Англія Крістал Пелес
Крістіан Куаме 6 грудня 1997 (26 років)(19971206) 16 1 Італія Фіорентіна
Жан-Еврар Куассі 25 вересня 1994 (30 років)(19940925) 11 1 Туреччина Трабзонспор
Карім Конате 21 березня 2004 (20 років)(20040321) 4 0 Австрія Ліферінг
Жан-Філіпп Крассо 17 липня 1997 (27 років)(19970717) 3 1 Франція Сент-Етьєн
Датро Фофана 22 грудня 2002 (21 рік)(20021222) 2 0 Норвегія Молде
  • 1930-1970 — не брав участі
  • 1974 — не пройшов кваліфікацію
  • 1978 — не пройшов кваліфікацію
  • 1982 — не брав участі
  • 1986-2002 — не пройшов кваліфікацію
  • 2006 — груповий турнір
  • 2010 — груповий турнір
  • 2014 — груповий турнір
  • 2018 — не пройшов кваліфікацію
  • 2022 — не пройшов кваліфікацію
  • 1957-1963 — не брав участі
  • 1965 — третє місце
  • 1968 — третє місце
  • 1970 — четверте місце
  • 1972 — не пройшов кваліфікацію
  • 1974 — груповий турнір
  • 1976 — не пройшов кваліфікацію
  • 1978 — дискваліфікований
  • 1980 — груповий турнір
  • 1982 — не брав участі
  • 1984 — груповий турнір
  • 1986 — третє місце
  • 1988 — груповий турнір
 
  • 1990 — груповий турнір
  • 1992 — чемпіон
  • 1994 — третє місце
  • 1996 — груповий турнір
  • 1998 — чвертьфінал
  • 2000 — груповий турнір
  • 2002 — груповий турнір
  • 2004 — не пройшов кваліфікацію
  • 2006 — друге місце
  • 2008 — четверте місце
  • 2010 — чвертьфінал
  • 2012 — друге місце
  • 2013 — чвертьфінал
 
  • 2015 — чемпіон
  • 2017 — груповий турнір
  • 2019 — чвертьфінал
  • 2021 — 1/8 фіналу
  • 2023 — чемпіон

Відомі гравці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 4 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]