Координати: 46°50′46.000032100012″ пн. ш. 35°22′23.000052099994″ сх. д. / 46.84611° пн. ш. 35.37306° сх. д. / 46.84611; 35.37306
Очікує на перевірку

Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного
ТДАТУ
46°50′46.000032100012″ пн. ш. 35°22′23.000052099994″ сх. д. / 46.84611° пн. ш. 35.37306° сх. д. / 46.84611; 35.37306
Назва латиноюDmytro Motornyi Tavria State Agrotechnological University
Типаграрний
Країна Україна[1][2]
РозташуванняЗапорізька область
ГаслоDocendo discimus
Засновано1932
РекторКюрчев Сергій Володимирович
ПриналежністьМіністерство освіти і науки України
ВипускникиКатегорія:Випускники Таврійського державного агротехнологічного університету
АдресаМелітополь, просп. Б. Хмельницького, 18
Сайтwww.tsatu.edu.ua
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» I ступеня
Мапа
CMNS: Tavrian State Agrotechnological University у Вікісховищі

Таврійський державний агротехнологíчний університéт íмені Дмитрá Мотóрного (ТДАТУ) — потужний заклад вищої освіти, який здійснює освітню, наукову, міжнародну та виховну діяльність з метою розвитку та закріплення провідних позицій університету в регіоні та державі загалом, спрямованих на підготовку висококваліфікованих фахівців.

Університет надає широкий спектр освітніх послуг і веде підготовку фахівців за такими освітніми рівнями: бакалавр — за 21 спеціальністю; магістр — за 15 спеціальностями; кандидат наук (PhD) — за 8 спеціальностями.

В університеті працює високопрофесійний науково-педагогічний колектив, серед яких лауреат Державної премії України з науки і техніки, 2 члени-кореспонденти Національної академії аграрних наук України, 46 докторів наук, професорів, понад 225 кандидатів наук, доцентів, 7 Заслужених діячів науки і техніки та Заслужених працівників освіти України.

Структура

[ред. | ред. код]
ТГАТУ (фотозона)

ТДАТУ — регіональний університетський центр, де отримують освіту понад 8 тисяч студентів. До складу РУЦ входить:

Освітню, наукову і організаційно-методичну діяльність здійснюють 27 кафедр.

Кампус та інфраструктура

[ред. | ред. код]

Кампус Таврійського агротехнологічного університету — велика впорядкована територія з зеленими куточками, альпійськими гірками, скверами, квітучими клумбами, острівками каштанових та платанових насаджень. Площа кампусу — понад 5 га, з яких озелененої території — понад 4,5 гектари. У зоні крокової доступності знаходяться 9 навчальних корпусів.

Три гуртожитки університету дозволяють розмістити більше 1700 студентів.

Історія

[ред. | ред. код]

Сучасний Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного створювався протягом століття і пройшов низку реорганізацій та реформувань.

9 лютого 1932 року Постановою Наркомзему СРСР на базі технікуму індустріалізації сільського господарства був створений вищий заклад освіти — Мелітопольський інститут інженерів сільського господарства (МІІСГ), який став основою університету.

Під час Другої світової війни інститут був евакуйований до Ашхабада (Туркменія) і повернувся в Мелітополь тільки у 1944 році.

У цьому ж році він був перейменований в Мелітопольський інститут механізації сільського господарства (МІМСГ).

У наступні роки навчальний заклад активно розвивався: відкривались нові відділення, факультети, спеціальності; аспірантура; збільшувалась кількість студентів, докторів і кандидатів наук серед викладацького складу.

У 1981 році успіхи інституту в підготовці висококваліфікованих фахівців відзначено високою державною нагородою — орденом Трудового Червоного Прапора.

У 1994 році МІМСГ стає Таврійською державною агротехнічною академією (ТДАТА).

23 травня 2007 року виш було реорганізовано у Таврійський державний агротехнологічний університет (ТДАТУ)[3].

7 лютого 2019 року Таврійському державному агротехнологічному університету присвоєно ім'я відомого випускника 1959 року, Героя України, двічі Героя Соціалістичної Праці Дмитра Моторного [4]. У тому ж році для студентів механіко-технологічного факультету заснована стипендія імені Дмитра Моторного.

Ректори

[ред. | ред. код]
  • Грінчак Юрій Львович — ректор МІІСГ (1932—1937 рр.).
  • Гулівер Георгій Федотович — ректор МІІСГ — МІМСГ (1937—1951 рр.).
  • Абрамчев Дмитро Васильович — ректор МІМСГ (1951—1962 рр.).
  • Ємельянов Михайло Миколайович — ректор МІМСГ (1962—1971 рр.).
  • Сірий Ігор Сергійович — ректор МІМСГ (1971—1987 рр.), професор.
  • Крижачківський Микола Людвігович — ректор МІМСГ — ТДАТА (1987—2006 рр.), професор, доктор технічних наук (Польща).
  • Кюрчев Володимир Миколайович — ректор ТДАТА -ТДАТУ (2006—2021 рр.-), д.т.н., професор, член-кореспондент НААН України.
  • Кюрчев Сергій Володимирович — ректор ТДАТУ (2021 р.), доктор технічних наук, професор.

Наука

[ред. | ред. код]

Наукова діяльність зосереджена в 4-х науково-дослідних інститутах, наукових та науково-практичних центрах та лабораторіях :

  • Науково-навчальний центр ТДАТУ
  • Центр природного землеробства «Таврія органік»
  • Агрохімічна лабораторія моніторингу якості грунтів та продукції рослинництва
  • Наукові школи. У Таврійському державному агротехнологічному університеті імені Дмитра Моторного функціонує 11 наукових шкіл[5]
    • Проблеми машиновикористання в землеробстві
    • Ресурсозбереження в технологічних процесах АПК
    • Екологічні особливості тварин у природних та штучних екосистемах
    • Автоматизація технологічних процесів в АПК
    • Проектування та розробка гідравлічних машин об'ємної дії
    • Розвиток малого бізнесу в сільському господарстві
    • Проблеми формування системи антикризового управління витратами на оплату праці
    • Ефективне використання антиоксидантів у виробництві та зберіганні сільськогосподарської продукції
    • Розробка технологій і технічних засобів для переробки і зберігання сільськогосподарської продукції та процесів і обладнання харчових виробництв
    • Мелітопольська наукова школа землеробської механіки д. т. н., чл.-кор. НААН України, професора А. С. Кушнарьова
    • Ефективне використання антиоксидантів у виробництві та зберіганні сільськогосподарської продукції
  • Спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій. У виші діють дві спеціалізовані вчені ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій:
    • 05.05.11 Машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва та 05.09.03 «Електротехнічні комплекси та системи»
    • 08.00.04 Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Відомі випускники

[ред. | ред. код]

За роки існування заклад підготував для народного господарства близько 80 тис. спеціалістів. Дев'ятеро з них стали Героями[6].

Малюга Микола Семенович — Герой Радянського Союзу, загинув у роки Другої світової війни, випускник МІМСГ 1941 року.

Моторний Дмитро Костянтинович — Герой України, двічі Герой Соціалістичної праці, голова ради приватно-орендного кооперативу «Зоря» (Херсонська обл.) з 1963—2018 рр., найтитулованіший з усіх випускників.

  • Політики, управлінці, громадські діячі, депутати різних рівнів:

Сергій Мінько — народний депутат України IX скликання, міський голова Мелітополя (2015—2019 рр.).

Анатолій Мангул — народний депутат України ІІІ скликання.

Олександр Мангул — український держслужбовець, голова НАЗК  (2018—2019 рр.).

Анатолій Морозов — народний депутат України ІІІ скликання.

Олександр Білоусенко — народний депутат України І скликання.

Микола Ревенко — народний депутат України 1-го скликання, депутат Верховної Ради УРСР Х-ХІ скликання), кандидат економічних наук.

Євген Дмитрієв — народний депутат України І скликання, кандидат технічних наук.

Іван Федоров - Мелітопольський міський голова.

Іван Малєєв — Голова Кирилівської селищної ради.

Олександр Мордик — голова Мелітопольської районної ради Запорізької області (1998—2020 рр.).

Олег Ніколенко — Заслужений працівник сільського господарства України, директор ПСП «Банівка» Бердянського району Запорізької області.

Сергій Каліман — міський голова м. Василівка Запорізької області[7]

Олег Каліман — депутат Запорізької обласної ради, керівник фермерського господарства «Таврія-Скіф».

Михайло Маслов — депутат Запорізької обласної ради, генеральний директор ТОВ «МПІ-АГРО» м. Мелітополя Запорізької області.

Олена Ковальова — директор ННІ неперервної освіти і туризму (НУБІП), заступниця міністра аграрної політики і продовольства (2015—2019 рр.)[8]

  • Науковці та освітяни, доктори наук, професори:

Володимир Кюрчев — доктор технічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України, Заслужений працівник освіти України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Анатолій Панченко — доктор технічних наук, професор.

Володимир Діордієв — доктор технічних наук, професор.

Ігор Назаренко — доктор технічних наук, професор.

Володимир Тарасенко — доктор технічних наук, професор.

Євген Михайлов — доктор технічних наук, професор.

Олександр Леженкін — доктор технічних наук, професор.

Олександр Караєв — доктор технічних наук, старший науковий співробітник, член-кореспондент Міжнародної академії аграрної освіти, директор НДІ зрошуваного садівництва.

Світлана Нестеренко — доктор економічних наук, професор.

Анжела Волошина — доктор технічних наук, професор.

Сергій Кюрчев — доктор технічних наук, професор.

Наталя Трусова — доктор економічних наук, професор.

Олена Яцух — доктор економічних наук, доцент

Юрій Рогач — професор, Заслужений працівник освіти України.

Володимир Бех — український вчений-філософ, започаткував новий напрямок — ноосоціогенез, доктор філософських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України.

Валерій Чеботарьов — доктор технічних наук, професор, зав. кафедри сільгоспмашин Білоруського державного аграрного технічного університету (БДАТУ).

Владислав Валентинов — доктор політичних наук, професор, Лейбніц-Інститут аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою, м. Галле, Німеччина[9]

Олександр Скляр — професор, заслужений діяч науки і техніки України.

Михайло Рунчев — академік ВАСГНІЛ.

Павло Карпуша — доктор технічних наук, професор.

Володимир Черкун — професор, Заслужений працівник Вищої школи, один із засновників наукової школи з надійності та ремонту гідравлічних систем сільськогосподарської техніки.

Володимир Найдиш — український вчений і педагог, доктор технічних наук, професор, академік Академії інженерних наук України[10], заслужений діяч науки і техніки України.

Володимир Овчаров — доктор технічних наук, професор.

Федір Ялпачик — професор, Відмінник аграрної освіти та науки.

Володимир Дідур  доктор технічних наук, професор, член Академії наук України та Міжнародної академії аграрної освіти.

Юрій Куценко доктор технічних наук, професор.

Досягнення

[ред. | ред. код]

За вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки і освіти, значні успіхи в підготовці висококваліфікованих фахівців для аграрної галузі, впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес колектив Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного відзначено:

НАГОРОДИ НА ОСВІТЯНСЬКИХ ЗАХОДАХ

  • Гран-Прі «Лідер вищої освіти України» (2017, 2011)
  • Гран-Прі «Лідер наукової діяльності» (2012)
  • Гран-Прі «Лідер міжнародної діяльності» (2016)
  • Гран-Прі «Лідер післядипломної освіти» (2019)
  • Гран-Прі «Лідер наукової та науково-технічної діяльності» (2020)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GeoNames — 2005.
  2. GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію Таврійської державної агротехнічної академії» від 23.05.2007 № 311-р
  4. https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-prisvoyennya-imeni-tavrijskomu-derzhavnomu-agrotehnologichnomu-universitetu
  5. http://www.tsatu.edu.ua/nauka/n/naukovi-shkoly/
  6. http://www.tsatu.edu.ua/pro-universytet/nam-85/slavetni-vypusknyky/
  7. http://vasrada.gov.ua/kerivnitstvo_miskoi_radi/
  8. https://kurkul.com/dosye/kovalova-olena-viktorivna
  9. https://www.iamo.de/institut/mitarbeiterinnen-und-mitarbeiter/details/valentinov/
  10. А. М. Підкоритов (2020). Найдиш Володимир Михайлович. Енциклопедія сучасної України. 71726. Архів оригіналу за 21 серпня 2023. Процитовано 1 листопада 2023.


Посилання

[ред. | ред. код]