Координати: 43°10′ пн. ш. 16°27′ сх. д. / 43.167° пн. ш. 16.450° сх. д. / 43.167; 16.450

Хвар (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хвар
—  Місто  —
Grad Hvar
Хвар
Хвар
Хвар
Прапор
Прапор		 Офіційна печатка: Хвар
Герб
Координати: 43°10′ пн. ш. 16°27′ сх. д. / 43.167° пн. ш. 16.450° сх. д. / 43.167; 16.450
Країна Хорватія Хорватія
Жупанія Сплітсько-Далматинська
Острів Хвар
Уряд
 - Мер П'єріно Бебіч
Pjerino Bebić
Площа
 - громада 75,5 км²
Населення (2011) [1]
 - громада 4251
 - місто 3771
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 21450
Телефонний код(и) 021
Вебсайт: hvar.hr
Хвар. Карта розташування: Хорватія
Хвар
Хвар
Розташування міста на карті Хорватії
Мапа

Хвар (діалект: Hvor або For, грец. Pharos, лат. Pharina, італ. Lesina) — місто та порт на острові Хвар, входить до складу Сплітсько-Далматинської жупанії в Хорватії. Населення муніципалітету налічує 4138 жителів (2001 р.), в самому місті проживає 3672 жителя, що робить його найбільшим містом на острові[2]. Місто розташоване на узбережжі бухти на півдні острова, навпроти сусідніх міст Старі Град та Єлса.

Історія

[ред. | ред. код]

Місто Хвар має давню і багату історію торговельного та культурного центру Адріатики. Бувши незалежною комуною у Венеційській імперії з XIII до XVIII століть, місто було важливою військово-морською базою, захищеною фортецею та оточене муром[3]. Культурне життя в місті розвивалось разом з розвитком економіки, і в місті досі діє один з найстаріших працюючих театрів Європи відкритий в 1612 р.[4] Досі зберігся побудований сім століть тому мур та багато інших споруд XV-XVII століття.

В XIX столітті місто перестає бути військовою базою, і Асоціація з Гігієни Хвару (Higijeničko društvo u Hvaru) скерувала розвиток економіки, міста, та острова в новому напряму. Одна з найперших туристських рад в Європі, асоціація була заснована 1868 р. з метою надавати «допомогу відвідувачам». Нині в місті розташовано багато готелів, галерей, музеїв, виставкових залів[5].

Мережива Хвар

[ред. | ред. код]

Мережива унікальні тим, що нитки для них витягуються з листя агави (алое), яке росте на острові.

Ці мережива, які також називають «мережива алое», в місті Хвар виготовляють тільки черниці бенедиктинського монастиря.

ЮНЕСКО включило кружевоплетение в місті Хвар в список нематеріальної культурної спадщини людства[6].

Транспорт

[ред. | ред. код]

Порт Хвар знаходиться в природній бухті, захищеній Паклинськими островами з півдня, служить безпечним прихистком для човнів протягом всього року. Хвар має регулярне водне сполучення з містами Спліт, Брач, Корчула, Ластово, та Вис[7].

Населення

[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 4251 осіб[1], 3 з яких назвали рідною українську мову[8]. Населення самого міста становило 3771 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[9]:

Динаміка чисельності населення міста[9]:

Муніципалітет

[ред. | ред. код]

Площа муніципалітету Хвар становить 7535 га. Крім міста Хвар, до громади також входять:

Географія

[ред. | ред. код]
Південне узбережжя острова Хвар.

Місто розташоване на узбережжі невеличкої бухти в південній частині острова Хвар, ближче до західного краю. Навколо міста розкинувся типовий карстовий ландшафт, бідний на поверхневі джерела води незважаючи на адекватні опади. Землеробство в таких умовах потребує дбайливого збереження води та захисту ґрунтів від ерозії. Цистерни з водою в полях та в кам'яних резервуарах, особливо в терасах на схилах гір важливі для підтримки землеробства на острові[10].

Гірський хребет, який простягнувся вздовж острова фактично відгородив Хвар від поселень на півночі острова. Раніше шлях пішки відбирав декілька годин, або ж треба було добиратись морем. 2000 р. був відкритий тунель на дорозі Хвар – Старі-Град,[11] який значно спростив та пришвидшив сполучення між містами.

Узбережжя переважно круте та порізане, з невеличкими пляжами з гравію в бухтах. Острова Паклені та Галешнік захищені ландштафтні парки.

Клімат

[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 16,29°C, середня максимальна – 27,93°C, а середня мінімальна – 4,85°C. Середня річна кількість опадів – 714 мм.[12][13]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 13,36 12,84 14,78 17,65 22,21 26,10 27,93 27,82 24,39 20,39 16,13 13,68
Середня температура, °C 9,38 8,86 10,78 13,67 18,22 22,12 24,95 24,84 21,41 17,43 13,16 10,73
Середній мінімум, °C 5,39 4,85 6,79 9,68 14,23 18,11 21,98 21,89 18,46 14,45 10,19 7,76
Норма опадів, мм 69 56 63 56 48 37 24 41 60 78 96 86
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 3.63 3.84 3.90 3.59 3.14 2.86 2.90 2.75 3.09 3.30 4.07 3.96
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 5677 8471 12146 16795 20913 23524 25215 22159 16438 10745 6165 4814
Джерело: [12][13]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 05 червня 2018. [Архівовано 2017-06-04 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Census of Population, Households and Dwellings, 31 March 2001, Republic of Croatia: Central Bureau of Statistics, 2001, архів оригіналу за 27 травня 2006, процитовано 14 липня 2009
  3. ↑ Novak, Grga (1960) [1924], Hvar Kroz Stoljeća (Hvar Through the Centuries), Historijski Arhiv - Hvar (Historical Archives of Hvar) (Croatian) , т. I (вид. 2nd), Narodni Odbor Općine Hvar (National Council of Hvar Municipality)
  4. ↑ Ring, Trudy; Salkin, Robert M.; La Boda, Sharon (1996) [1995], Robert M. Salkin; Sharon La Boda (ред.), International Dictionary of Historical Places (Vol 3:Southern Europe) (вид. 2nd), Taylor and Francis, с. 331—334, ISBN 1884964028, 9781884964022, загальний огляд {{citation}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  5. ↑ Tourist Board of City of Hvar, архів оригіналу за 26 червня 2009, процитовано 14 липня 2009
  6. ↑ Lacemaking in Croatia - intangible heritage - Culture Sector - UNESCO. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 13 квітня 2020.
  7. ↑ Ferry Schedule, Jadrolinija Ferries, архів оригіналу за 23 липня 2009, процитовано 21 липня 2009
  8. ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 05 червня 2018. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  9. ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 05 червня 2018. [Архівовано 2019-03-06 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Janislav Kapelj & Sanja Kapelj, The hydrogeological function of the karst poljes on some islands of the Adriatic Sea (PDF), Institute of Geology, Department for hydrogeology and engineering geology, Zagreb, Croatia, архів оригіналу (PDF) за 15 липня 2011, процитовано 22 червня 2011
  11. ↑ S., J. (16 липня 2000), Otvoren Tunel na Hvaru (Tunnel Open on Hvar) (Croatian) , Vjesnik Online (Online Gazette), архів оригіналу за 3 серпня 2003, процитовано 22 червня 2011
  12. ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  13. ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
  14. ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Хвар (місто) (англ.) .

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хвар (місто)

43°10′ пн. ш. 16°27′ сх. д. / 43.167° пн. ш. 16.450° сх. д. / 43.167; 16.450

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хвар_(місто)&oldid=43926918