Очікує на перевірку

Шкала ураганів Саффіра — Сімпсона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Шкала ураганів Саффіра-Сімпсона)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шкала Саффіра-Сімпсона
Категорія 1-хв максимальний постійний вітер
м/с вуз км/г км/г
5 ≥ 70 м/с ≥ 137 вуз ≥ 157 м/г ≥ 252 км/г
4 58–70 м/с 113–136 вуз 130–156 м/г 209–251 км/г
3 50–58 м/с 96–112 вуз 111–129 м/г 178–208 км/г
2 43–49 м/с 83–95 вуз 96–110 м/г 154–177 км/г
1 33–42 м/с 64–82 вуз 74–95 м/г 119–153 км/г
ТШ 18–32 м/с 34–63 вуз 39–73 м/г 63–118 км/г
ТД ≤ 17 м/с ≤ 33 вуз ≤ 38 м/г ≤ 62 км/г

Шкала ураганів Саффіра — Сімпсона — шкала для вимірювання збитку від ураганів. Її розробили Герберт Саффір і Роберт Сімпсон в 1969 році для вимірювання потенційних збитків від ураганів. Ґрунтується на швидкості вітру і включає оцінку штормових хвиль у кожній з п'яти категорій.

Дія на прибережну зону

[ред. | ред. код]

Перша категорія

[ред. | ред. код]
1  Категорія
Сила вітру Приклад
33–42 м/с
64–82 вузли
119–153 км/г
Ніколь наближається до Флориди.

Дія на наземні предмети: ушкоджені дерева і кущі.

Дія на прибережну зону: невеликі ушкодження пірсів, деякі невеликі судна на стоянці зірвані з якорів.

Приклади ураганів: Стен (2005), Макс (2017), Нейт (2017), Баррі (2019), Лорена (2019), Ханна (2020), Ісаяс (2020), Нана (2020), Гамма (2020), Нора (2021), Ніколас (2021), Памела (2021), Джулія (2022), Ліза (2022), Ніколь (2022).

Друга категорія

[ред. | ред. код]
2  категорія
Сила вітру Приклад
43–49 м/с
83–95 вузлів
154–177 км/г

Агата на піку своєї інтенсивності перед виходом на берег в Пуерто-Анхель Мексика

Дія на наземні предмети: значні ушкодження дерев і кущів; деякі дерева повалені, сильно ушкоджені збірні будиночки.

Дія на прибережну зону: значні ушкодження пірсів і пристаней для яхт, невеликі судна на стоянці зірвані з якорів: Фіфі (1974), Діана (1990), Хуан (2003), Катаріна (2004), Алекс (2010), Томас (2010), Шарлотта (2012), Артур (2014), Саллі (2020), Олаф (2021), Рік (2021), Агата (2022).

Третя категорія

[ред. | ред. код]
3  Категорія
Сила вітру Приклад
50–58 м/с
96–112 вузли
178–208 км/г
Джон під час свого виходу на берег в Мексиці.

Дія на наземні предмети: повалені великі дерева, збірні будиночки зруйновані, в окремих невеликих будинків ушкоджені вікна, двері і дахи.

Дія на прибережну зону: сильні повені вздовж берегової лінії; невеликі будинки на березі зруйновані: Елена (1985), Жанна (2004), Лейн (2006), Карл (2010), Отто (2016), Зета (2020), і Джон (2024).

Четверта категорія

[ред. | ред. код]
4  Категорія
Сила вітру Приклад
58–70 м/с
113–136 вузли
209–251 км/г
Хелен під час свого виходу на берег в штаті Флорида.

Дія на наземні предмети: дерева, кущі і рекламні щити повалені, збірні будиночки повністю зруйновані, сильно ушкоджені вікна, двері й дахи.

Дія на прибережну зону: затоплені ділянки, що розташовані на висоті до 3 метрів над рівнем моря; повені поширюються на 10 км вглиб суші; збитки від хвиль і принесених ними уламків: Айріс (2001), Денніс (2005), Густав (2008), Айк (2008), Гарві (2017), Лаура (2020), Ета (2020), Йота (2020), Іда (2021), Лідія (2023) і Хелен (2024).

П'ята категорія

[ред. | ред. код]
5  Категорія
Сила вітру Приклад
70 м/с
113–137 вузли
252 км/г
Ураган Отіс під час свого виходу

на берег в Мексиці.

Дія на наземні предмети: всі дерева, кущі і рекламні щити повалені, багато будинків серйозно ушкоджені; деякі будинки повністю зруйновані; збірні будиночки знесені.

Дія на прибережну зону: сильний збиток заподіяний нижнім поверхам будинків на висоті до 4,6 метрів над рівнем моря в зоні до 45,7 км вглиб суші; необхідна масова евакуація населення з прибережних територій.

Приклади ураганів: Камілла (1969), Гілберт (1988), Ендрю (1992), Дін (2007), Фелікс (2007), Ірма (2017), Марія (2017), Майкл (2018), Доріан (2019) і Отіс (2023).

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]