Ясельський повіт
Ясельський повіт | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Powiat jasielski | |||||||||||
Повіт на мапі воєводства
| |||||||||||
Країна | Польща | ||||||||||
Воєводство | Підкарпатське | ||||||||||
Адміністративний центр | Ясло | ||||||||||
Населення: | 114 765 (2008[1]) | ||||||||||
Площа: | 830,86 | ||||||||||
Густота: | 138 | ||||||||||
Урбанізація: | 32,78 % | ||||||||||
Номери автомобілів: | RJS | ||||||||||
TERYT: 3.18.25.05.00.0 | Код ISO: | ||||||||||
Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
- |
Ясельський повіт (пол. powiat jasielski) — один з 21 земських повітів Підкарпатського воєводства Польщі. Утворений 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи.
Повіт знаходиться у південно-західній частині воєводства. Межує на сході з Кросненським повітом, на півночі — зі Стрижівським і Дембицьким, на заході — з Тарновським і Горлицьким, на півдні — зі Словаччиною.
Повіт був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного з 1850 р. судового повіту) у складі округу Пільзно.
За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Ясельського повіту (з 61 самоврядної громади-гміни) приєднані повіт Фриштак (з 22 гмін) і більша частина повіту Змигород (з 20 гмін) та частини повітів Бжостек (Бжиська, Блажкова, Чермна, Клодава, Колачиці-Місто, Ліпниця Дольна, Навсе-Колачицькі, Олпіни-Місто, Шежини, Свошова, Совіна, Уязд, Журова) і Беч (Ґлембока, Гаркльова, Ольшини, Йодлувка з Насаловою і Колкувками). Однак у повіті існували й надалі три окремі судові округи (повіти) — Ясло, Фриштак і Змигород.
У 1880 р. населення повіту становило 83 709 осіб, повіт включав 154 населені пункти, поділявся на 150 кадастральних гмін. Почався в повіті видобуток нафти.[2]
15 вересня 1896 року судовий округ Фриштак був переданий з повіту до новоствореного Стрижівського повіту.
В 1900 році населення становило 83 794 особи. За переписом 1910 р. населення становило 87 878 осіб, було 128 гмін (самоврядних громад) і 102 фільварків.
У 1920 р. повіт був включений до новоутвореного Краківського воєводства.
1 січня 1925 р. розпорядженням Ради Міністрів Польщі села Вояшівка і Лончки Ягеллонські з територією фільварку були вилучені з Ясельського повіту Краківського воєводства і включені до Коросненського повіту Львівського воєводства.[3]
1 серпня 1934 року виконано об'єднання ґмін (ця адміністративна одиниця до того часу обмежувалася селом чи містом із присілками і хуторами) у великі сільські ґміни (рівнозначні волості)[4]:
- Гміна Йодлова,
- Гміна Бжостек I,
- Гміна Бжостек II,
- Гміна Шежини,
- Гміна Колачице,
- Гміна Сколишин,
- Гміна Ясло,
- Гміна Тарновець,
- Гміна Дембовець,
- Гміна Осек-Ясельський,
- Гміна Кремпна,
- Гміна Новий Жміґруд.
До середини XX ст. на півдні повіту 90 % населення становили лемки — найзахідніша гілка українців (у 1939 році з 8710 жителів — 8045 українців, 605 поляків, 60 євреїв)[5]. З листопада 1918 по січень 1920 багато сіл та міст входило до складу Лемківської Республіки. Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду в період між 1945 і 1947 роками, коли в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та польськими і радянським військами) більшість українців були вивезені в СРСР.
9 вересня 1944 року в Любліні за вказівкою верховної радянської влади було укладено угоду між Польським комітет національного визволення та урядом УРСР, що передбачала польсько-український обмін населенням[6]. З 15 жовтня 1944 по серпень 1946 року в Україну з Ясельського повіту було депортовано 7270 осіб з 7676 взятих на облік до виселення[7] (оприлюднені поіменні списки виселених в СРСР налічують 7490 осіб[8]).
У квітні-травні 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Ясельського повіту на приєднані до Польщі північно-західні терени 533 українців[9]. Чоловіки були ув'язнені в концтаборі Явожно (колишня філія Освенціму), а решту було виселено на новоприєднані до Польщі німецькі землі[10]. Залишилося 77 невиселених українців, які також підлягали виселенню[9].
- міська гміна: Ясло
- місько-сільська гміна: Гміна Колачице
- Гміна Бжиська,
- Гміна Дембовець,
- Гміна Ясло,
- Гміна Кремпна,
- Гміна Новий Жміґруд,
- Гміна Осек-Ясельський,
- Гміна Сколишин,
- Гміна Тарновець.
Демографічні дані повіту станом на 30.06.2005:
Всього | Жінки | Чоловіки | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
осіб | % | осіб | % | осіб | % | |
Повіт | 115 323 | 100 | 58 838 | 51 | 56 485 | 49 |
Міста | 37 814 | 100 | 19 688 | 52,1 | 18 126 | 47,9 |
Села | 77 509 | 100 | 39 150 | 50,5 | 38 359 | 49,5 |
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Powiat jasielski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 489. (пол.)
- ↑ Dz.U. 1924 nr 34 poz. 353. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 28 вересня 2016.
- ↑ Dz.U. 1934 nr 69 poz. 641. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu jasielskiego w województwie krakowskiem na gminy wiejskie. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 30, 110 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- ↑ Репатріація чи депортація. Переселення українців з Польщі до УРСР / за ред. Є. Місила; пер. з пол. І. Сварника. — Львів : Каменяр, 2007. — С. 8.
- ↑ Надбужанщина: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя / Ред. кол.: М. Мартинюк (гол. ред.), Н. Олійник (літ. ред.), А. Демусь, О. Заставний, І. Калиневич, І. Кравчук, Н. Кравчук, В. Макар, В. Оренчук, Є. Стефанишин. Наукове товариство ім. Шевченка. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто : Об’єднання надбужанців, 1986. — Т. 1. — С. 753-754. — (Український Архів. – Т. XLI)
- ↑ Ярослава Галик. Книга пам"яті Лемківщини 1944-1946. — Львів : Тріада Плюс. 2015. — Т. 1. — С. 28—29, 356—472. — ISBN 978-966-789-147-4.
- ↑ а б Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 425-426. (пол.)
- ↑ Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 16 травня 2016.
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |