I-368
Історія | |
---|---|
Японія | |
Назва: | I-368 |
Будівник: | верф ВМФ у Йокосуці |
Закладений: | 15 липня 1943 |
Спуск на воду: | 29 січня 1944 |
Отриманий: | 25 серпня 1944 |
Доля: | 26 лютого 1945-го потоплений поблизу Іводзіми |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | Підводний човен типу D (клас I-361) |
Водотоннажність: | 1463 (над водою), 2251 (при зануренні) |
Довжина: | 73,5 м |
Ширина: | 8,9 м |
Осадка: | 4,76 м |
Двигуни: |
2 дизелі Kampon потужністю 1850 к.с. електромотори потужністю 1200 к.с. |
Швидкість: | 13 вузлів (над водою), 6,5 вузла (при зануренні) |
Дальність плавання: | 28 000 км при швидкості 10 вузлів (над водою) |
Максимальна глибина: | 75 м |
Екіпаж: | 55 |
Озброєння: |
2 × 533 мм торпедних апарата (всі носові), запас 2 торпеди 1 × 140-мм палубна гармата (до переобладнання у носій кайтенів) 2 х 25-мм зенітні автомати 5 кайтенів (після переобладнання у носій кайтенів) |
I-368 — підводний човен Імперського флоту Японії, який взяв участь у бойових діях Другої світової війни.
Корабель спорудили у 1944 році на корабельні ВМФ у Йокосуці. Він належав до типу D (також знаний як клас I-361) та проєктом призначався для здійснення транспортних місій з метою постачання численних японських гарнізонів, які з другої половини 1942-го почали дедалі частіше потрапляти у блокаду союзних сил. Втім, для самозахисту на човні все-таки зберегли два торпедні апарати (без запасних торпед).
Човен так і не виконав жодної транспортної місії, а через певний час був призначений для переобладнання у носій 5 керованих торпед «кайтен». Ця конверсія, яка, зокрема, потребувала демонтажу палубної гармати, завершилась у січні 1945-го, після чого І-368 перейшов до тренувань зі застосування свого нового озброєння.
20 лютого 1945-го човен дістав наказ вийти в море для дій проти ворожого флоту, який напередодні розпочав операцію з заволодіння островом Іводзіма. Вночі 26 лютого І-368, що перебував на поверхні за сім десятків кілометрів на захід від Іводзіми, був виявлений пілотом з ескортного авіаносця «Анціо». З літака позначили місце перебування ворожої субмарини спеціальним маркером, а після занурення І-368 скинули буй з сонарним обладнанням, а потім і протичовнову торпеду. Втім, І-368 не був знищений, що підтвердила короткострокова поява на поверхні його бойової рубки. У підсумку до місця зіткнення прибув другий літак, що скинув додаткові сонарні буї та ще одну торпеду. Цей бій став останнім для І-168, який загинув разом з усіма 86 особами, що перебували на борту.[1]
- ↑ Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Процитовано 10 грудня 2022.