Nickelback

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Nickelback
логотип
Nikelback у 2011 році
Nikelback у 2011 році
Основна інформація
Жанрпост-гранж, альтернативний рок, хард-рок, альтернативний метал, хеві-метал, поп-рок
Роки1995-т. ч.
КраїнаКанада Канада
МістоВанкувер[1]
ЛейблRoadrunner Records
СкладЧад Крюгер
Раян Пайк
Майкл Крюгер
Деніел Адаір
Колишні
учасники
Раян Вікедал
Брэндон Крюгер
Офіційний сайт

Nickelback у Вікісховищі

Nickelback — канадський рок-гурт, що грає в стилі постгранж, альтернатива та хеві-метал. До складу гурту на даний момент входять вокаліст Чад Крюгер, гітарист, клавішник та бек-вокаліст Раян Пайк, басист Майкл Крюгер та барабанщик Деніел Адаір.

Nickelback один з комерційно найуспішніших канадських гуртів, продажи їхніх альбомів перетнули позначку у 50 мільйонів копій по всьому світу[2].

Історія гурту

[ред. | ред. код]

Гурт був створений в 1995 році братами Майклом та Чедом Крюгерами в канадському місті Ханна. Згодом до них приєдналися Брендон Крюгер (кузен братів Крюгерів) та гітарист Раян Пайк. У 1996 році з'явився перший демо-альбом гурту Hesher. Спочатку гурт не мав назви та чітко окресленого стилю виконання та грав кавер-версії хітів таких гуртів як Metallica та Motörhead[3]. Переїхавши в Ванкувер, гурт записав новий альбом Curb та вирушив у своє перше турне.

Назву Nickelback запропонував Майк Крюгер, який в цей час працював продавцем в мережі кафетеріїв Starbucks, де найвживанішою його фразою було «Here's your nickel back»[4].

Незабаром молодими виконавцями зацікавився лейбл Roadrunner Records і запропонував їм контракт на наступний альбом Silver Side Up (2001). Цей альбом виявився надзвичайно популярним, а сингл «How You Remind Me» з цього альбому потрапив в Canadian Singles Chart та Billboard Hot 100. Також «How You Remind Me» в 2003 році був номінований на Grammy Awards в номінації Record of the Year.

Наступним успіхом гурту став саундтрек до фільму «Людина-павук». На пісню «Hero» був знятий відеокліп і вона увійшла до нового альбому гурту The Long Road (2003).

З того часу гурт досяг вершин комерційного успіху: тільки у США було продано майже 15 мільйонів альбомів, без урахування 2 мільйонів альбомів в Канаді та близько 25 мільйонів по всьому світу[5].

Nickelback 2006

Наступний альбом гурту All The Right Reasons (2005) тільки в США був проданий тиражем понад 6 мільйонів копій і понад 9 мільйонів по всьому світу. Такі пісні як «Photograph», «Savin' Me», «Far Away», «If Everyone Cared» і «Rockstar» увійшли в Billboard Hot 100 і Billboard 200.

Передостаннім альбомом групи є платівка Dark Horse, що вийшла 18 листопада 2008, з якою випущено три сингли та п'ять кліпів.

28 лютого 2010 Nickelback виступили на закритті Олімпіади у Ванкувері з піснею «Burn It to the Ground».

В одному з інтерв'ю у 2010 році Чед Крюгер заявив, що, закінчивши тури з альбомом Dark Horse, група готується до запису нового альбому, готове вже приблизно чотири композиції, запис почнеться в лютому, платівка вийде наприкінці 2011-го — початку 2012-го року.

Новий альбом Here and Now вийшов 21 листопада 2011 року. Першими синглами стали «Bottoms Up» і «When We Stand Together», які можна було почути на місцевому радіо 26 вересня. З 23 вересня композиції стали доступні для безкоштовного прослуховування на сайті гурту. 3 листопада на телеканалі VH1 відбулася прем'єра відеокліпу «When We Stand Together». За перший тиждень було продано 391 000 екземплярів альбому. За підсумками 2011 року Here And Now посів 37 місце в чарті «Найуспішніших альбомів року» з відміткою 1100000 примірників.

На сьогодні гурт став лауреатом таких престижних музичних премій як Juno Awards[6], American Music Awards (двічі)[7], Billboard Music Awards (тричі в п'яти номінаціях), MTV Video Music Award[8] за кліп до пісні «Hero» і World Music Award[9] як найкраща рок-група, а також сім разів номінувалася на Grammy Awards[10].

Склад гурту

[ред. | ред. код]

Шкала

[ред. | ред. код]

Дискографія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Дискографія Nickelback

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. VIAF[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. Nickelback Take on Haters. Billboard. 29 листопада 2011. Процитовано 14 грудня 2022.
  3. Rhapsody.com. Архів оригіналу за 5 січня 2008. Процитовано 2 січня 2008.
  4. Namely Nickelback [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.] MusicMatch Guide
  5. APRA Music Awards. Архів оригіналу за 13 грудня 2007. Процитовано 2 січня 2008.
  6. Juno Award Winners and nominations. junoawards.ca. Архів оригіналу за 24 лютого 2007. Процитовано 18 серпня 2007.
  7. AMERICAN MUSIC AWARDS Recipients for 2006. www.adc.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 18 серпня 2007. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  8. MTV Video Music Award Recipients. www.mtv.com. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 18 серпня 2007.
  9. World Music Awards Recipients. www.worldmusicawards.com. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 18 серпня 2007.
  10. GRAMMY Award WINNERS. grammy.com. Архів оригіналу за 16 червня 2009. Процитовано 18 серпня 2007. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]