SilkAir

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
SilkAir
Файл:SilkAir Logo.svg
ІАТА
MI 		ІКАО
SLK 		Позивний
SILKAIR
Типавіакомпанія
Дата заснування1 квітня 1992
Завершення діяльності28 січня 2021
ХабиАеропорт Чангі
Материнська компаніяSingapore Airlines
Штаб-квартираСінгапур
Сайтsilkair.com/en_UK/sg/home

SilkAir (Singapore) Private Limited, що діє як SilkAir[1], (там. சில்க்ஏர்சில்க்ஏர், кит. трад. 勝安航空, піньїнь: Shèng'ān Hángkōng) — колишня сінгапурська авіакомпанія[2][3], дочірня структура національного авіаперевізника Singapore Airlines. Портом приписки авіакомпанії і її головним транзитним вузлом (хабом) був міжнародний аеропорт Чангі" в Сінгапурі.

Припинила діяльність наприкінці січня 2021[4]

SilkAir здійснювала регулярні пасажирські перевезення з Сінгапуру в 44 пункту призначення у Південно-Східній Азії, Індію, Китай і Австралію. Працюючи на регіональних напрямах, авіакомпанія обслуговує всі ближньомагістральні маршрути в маршрутній мережі Singapore Airlines Group. В період з 31 березня 2012 по 31 березня 2013 року SilkAir перевезла 3,3 мільйонів пасажирів, виручка компанії за рік зросла на 12,7 % і склала 846 мільйонів доларів США, а чистий прибуток досяг 96,7 мільйонів доларів США.

За станом на 31 березня 2013 року штат співробітників авіакомпанії налічував 1360 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]
Airbus A319 авіакомпанії SilkAir в міжнародному аеропорту Чангі. На задньому плані Boeing 777 авіакомпанії Singapore Airlines

Авіакомпанія Tradewinds Charters була утворена в 1976 році як регіональний авіаперевізник, який працював на чартерних напрямках і використовував переважно повітряні судна материнської компанії Singapore Airlines. На початку 1989 року Tradewinds Airlines отримала в операційний лізинг кілька літаків McDonnell Douglas MD-87 і 21 лютого того ж року відкрила регулярні повітряні перевезення з Сінгапуру по шести напрямках: з сінгапурського аеропорту Чангі в міжнародний аеропорт Бандар Сері-Бегаван, міжнародний аеропорт Утапао, міжнародний аеропорт Пхукет, міжнародний аеропорт Хат'яй, Куантан, і з другого сінгапурського аеропорту Селетар в Тіоман. У цей же період авіакомпанія почала надавати послуги по чартерним перевезенням бізнес-класу в Джакарту, Пномпень та Янгон.

У 1991 році в компанії почалася тривала процедура реструктуризації її діяльності, в процесі якої 1 квітня наступного року авіакомпанія змінила свій офіційний логотип і власну назву на SilkAir[5]. Ребрендинг перевізника торкнувся в першу чергу шість нових літаків Boeing 737-300, що надійшли в її розпорядження роком раніше. В середині 1990-х років з введенням в експлуатацію двох нових Airbus A310-200 були відкриті регулярні маршрути в Індію і міста континентальної частини Китаю. SilkAir стала першою азійською авіакомпанією, яка впровадила сервіс розваги в польоті, використавши для цього портативні відеоплеєри «DigEplayer 5500»[6].

Динаміка розвитку

[ред. | ред. код]

Нижче наведена динаміка розвитку авіакомпанії SilkAir з 2009 по 2013 роки:

Закінчення року — 31 березня:
2009 2010 2011 2012 2013
Оборот (млн. доларів США) 546,3 538,5 670,3 750,8 846,0
Операційний прибуток (млн. доларів США) 33,6 49,2 121,4 104,6 96,7
Перевезено пасажирів (тис) 1954 2356 2764 3032 3295
Динаміка пасажирського потоку ▲20,6 % ▲17,3 % ▲9,7 % ▲8,7 %
Фактор зайнятості пасажирських крісел (%) 72,5 77,1 76,4 75,7 73,6
Кількість повітряних суден (наприкінці року) 16 18 18 20 22
Штат співробітників (в кінці року) 876 944 1116 1192 1360
Джерела [7] [8] [9]

Маршрутна мережа

[ред. | ред. код]

Партнерські угоди

[ред. | ред. код]

У 2012 році авіакомпанія SilkAir мала код-шерінгові угоди з такими авіакомпаніями[10]:

Флот

[ред. | ред. код]
Airbus A320 авіакомпанії SilkAir в міжнародному аеропорту Давао (Філіппіни)
Літак SilkAir в міжнародному аеропорту імені Сема Ратуланги (Манадо, Індонезія)

Спочатку авіакомпанія експлуатувала два літаки McDonnell Douglas MD-87, взяті в лізинг у материнської компанії. У 1990 році SilkAir отримала шість нових лайнерів Boeing 737-300, експлуатація яких почалася в наступному році. З 1993 по 1995 роки авіакомпанія використовувала два літака Airbus A310-200, які потім були передані в Singapore Airlines, а також два лайнери Fokker 70 в період з 1995 по 2000 роки. 18 вересня 1998 року в розпорядження перевізника надійшов перший Airbus A320-200 і вже в наступному році SilkAir замінила всі літаки виробництва концерну Boeing на європейські машини[12]. 3 вересня 1999 року авіакомпанія прийняла свій перший літак моделі A319-100. 20 грудня 2006 року керівництво компанії підписало угоду про придбання 11 літаків Airbus A320-200 з опціоном ще на дев'ять машин цієї моделі. Всі замовлені лайнери були поставлені перевізника в період з 2009 по 2012 роки[13].

3 серпня 2012 року SilkAir підписало з Boeing договір про наміри придбання 68 повітряних суден. Попередню угоду з концерном включало в себе замовлення на 23 літака Boeing 737-800 і 31 літак Boeing 737 MAX 8 з правами придбання ще 14 повітряних суден[14]. 14 листопада того ж року попередню угоду було оформлено у вигляді твердого контракту[15]. Поставляються лайнери Boeing-737 компанія планує повністю замінити суду Airbus A319/320.

4 лютого 2014 року авіакомпанія отримала свій перший Boeing 737-800[16].

Станом на 28 лютого 2014 року авіакомпанія SilkAir експлуатує такі повітряні судна:

Повітряний флот авіакомпанії SilkAir[17]
Тип літака В експлуатації Замовлено Опціон Пасажирських місць
J Y Всього
Airbus A319-100
6
—
—
8
120
128
Airbus A320-200
5
—
—
16
126
142
Airbus A320-200
13
—
—
12
138
150
Boeing 737-800
1
22
—
12
150
162
Boeing 737 MAX 8
—
31
14
{{{1}}}
Всього 25 53 14

Салони

[ред. | ред. код]

Всі повітряні судна авіакомпанії SilkAir сконфігуровані в двокласному компонуванні салонів.

Салон економічного класу Airbus 320-200 авіакомпанії SilkAir

Бізнес-клас

[ред. | ред. код]

Сервіс бізнес-класу доступний на всіх рейсах авіакомпанії. Салони бізнес-класу обладнані шкіряними пасажирськими кріслами (ширина 99 до 101 см) з кроком між ними в 49 див.

Економічний клас

[ред. | ред. код]

Салони економічного класу авіакомпанії обладнані стандартними пасажирськими кріслами з шириною 78 см і кроком між ними в 30 см.

Послуги на борту

[ред. | ред. код]

Харчування

[ред. | ред. код]

Як борт-харчування SilkAir пропонує страви як східної, так і європейської кухні. На ряді маршрутів авіакомпанія пропонує такі делікатеси, як хайнанський рис з куркою, лаксу, сіамську локшину та інші.

Розваги

[ред. | ред. код]

До уваги пасажирів авіакомпанії безліч різних журналів і коротких ознайомлювальних роликів на персональних відеоекранах. SilkAir щомісяця випускає власний журнал «Silkwinds»

Бездротова система розваги

[ред. | ред. код]

Авіакомпанія впроваджує сервіс бездротової системи розваги в польоті, скориставшись яким, пасажири мають можливість під час польоту завантажувати телевізійні програми, потокове відео, музику, фільми і дивитися їх з власних електронних пристроїв (ноутбуків, планшетів і смартфонів). Послуга надається безкоштовно.

Tradewinds Tours and Travel

[ред. | ред. код]

Дочірня структура Tradewinds Tours and Travel Private Limited авіакомпанії працює як туристичний оператор, реалізуючи турпутівки на регулярних та чартерних маршрутах SilkAir в Азійському регіоні. Компанія була заснована в 1975 році, однак повноцінну ліцензію туроператора отримала лише в 1984 році.

Премії

[ред. | ред. код]

У 2009 і 2010 роках авіакомпанія займала перше місце в номінації «Краща регіональна авіакомпанія Південно-Східної Азії» рейтингового агентства Skytrax. У жовтні 2011 року SilkAir отримала першу премію «Регіональна авіакомпанія року» від «Centre for Aviation» (CAPA)[18].

Авіаподії

[ред. | ред. код]
  • 19 грудня 1997 року. Літак Boeing 737-36N, що виконував регулярний рейс 185 з Джакарти в Сінгапур, майже через 40 хвилин після зльоту перекинувся на 180 градусів, увійшов у вертикальне піку і звалився в річку Музі в околицях Палембанг (Індонезія). Загинули 104 людини, що знаходилися на борту. Розслідування причин авіакатастрофи призвело до різних думок і, відповідно, різних висновків. Офіційно причина трагедії вважається невстановленої (див. основну статтю)[19][20].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Singapore Airlines Annual Report 2009/2010 (PDF). Singapore Airlines. с. 67. Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2010. Процитовано 27 серпня 2017.
  2. ↑ Singapore Air Operators [Архівовано 2012-08-31 у Wayback Machine.].
  3. ↑ Directory: World airlines.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ SILKAIR — THE REGIONAL WING OF SINGAPORE AIRLINES. SilkAir. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 27 серпня 2017.
  6. ↑ Inflight Entertainment. SilkAir. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 27 серпня 2017.
  7. ↑ Singapore Airlines Annual Report 2008/09 (PDF). Singapore Airlines Group. Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2012. Процитовано 8 січня 2014.
  8. ↑ Singapore Airlines Annual Report 2010/11 (PDF). Singapore Airlines Group. Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2013. Процитовано 8 січня 2014.
  9. ↑ Singapore Airlines Annual Report 2012/13 (PDF). Singapore Airlines Group. Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2014. Процитовано 8 січня 2014.
  10. ↑ Silk Air S14 Operation Changes as of 06JAN14: Planned Boeing 737-800 Routes | Airline Route. Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 27 серпня 2017.
  11. ↑ Singapore Airlines, SilkAir signs codeshare agreement. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 27 серпня 2017.
  12. ↑ Airfleets: SilkAir. Airfleets.net. Архів оригіналу за 13 березня 2008. Процитовано 27 серпня 2017.
  13. ↑ SILKAIR PLACES NEW ORDER FOR 20 AIRBUS A320 PLANES,TO MEET GROWTH AND FLEET RENEWAL (Пресреліз). SilkAir. 20 грудня 2006. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 6 серпня 2010.
  14. ↑ SilkAir signs LOI for 31 Boeing 737-8s, 23 737-800s. Flightglobal.com. 3 серпня 2012. Архів оригіналу за 20 серпня 2012. Процитовано 2 листопада 2012.
  15. ↑ Boeing, SilkAir Finalize Order for 54 737s. http://boeing.mediaroom.com. Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 15 листопада 2012.
  16. ↑ «Boeing, SilkAir Begins Transition to All 737 Fleet [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]» SilkAir. retrieved 6 February 2014.
  17. ↑ List of Aircraft on Singapore Register. Управление гражданской авиации Сингапура. March 2014. Архів оригіналу за 5 травня 2020. Процитовано 8 березня 2014.
  18. ↑ SilkAir wins Regional Airline of the Year. Channel News Asia. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 21 жовтня 2011.
  19. ↑ Accident description на ресурсі Aviation Safety Network
  20. ↑ Final flight: SilkAir (PDF). Управление авиационной безопасности (CASA). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2009. Процитовано 27 серпня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/SilkAir