Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]
відмінок
|
однина
|
множина
|
Н.
|
зі́рка
|
зірки́
|
Р.
|
зі́рки
|
зіро́к
|
Д.
|
зі́рці
|
зірка́м
|
З.
|
зі́рку
|
зірки́
|
Ор.
|
зі́ркою
|
зірка́ми
|
М.
|
зі́рці
|
зірка́х
|
Кл.
|
зі́рко*
|
зірки́*
|
зі́рка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*с за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -зір-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Поширена помилкова:
[ред.]
Семантичні властивості
[ред.]
- самосвітне небесне тіло, що являє собою скупчення розжарених газів [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Холодні зірки мерехтіли в темному небі. Олександр Довженко
- перен. людина, що має широку славу, популярність [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]
- геометрична фігура із гострокінцевими виступами по колу; предмет такої форми [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
- світла пляма на лобі у тварин [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
- мн. садова рослина, суцвіття якої має квітки з п'ятьма пелюстками [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ немає прикладів застосування.
- зоол. морська зірка [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]
Прислів'я та приказки
[ред.]
Від ??
самосвітне небесне тіло, що являє собою скупчення розжарених газів
|
|
|
людина, що має широку славу, популярність
|
|
|
геометрична фігура із гострокінцевими виступами по колу; предмет такої форми
|
|
|
світла пляма на лобі у тварин
|
|
|
садова рослина, суцвіття якої має квітки з п'ятьма пелюстками
|
|
|
- Словник УЛІФ: зірка
- Новий тлумачний словник української мови 42 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.