літера
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | лі́тера | лі́тери |
Р. | лі́тери | лі́тер |
Д. | лі́тері | лі́терам |
З. | лі́теру | лі́тери |
Ор. | лі́терою | лі́терами |
М. | лі́тері | лі́терах |
Кл. | лі́теро* | лі́тери* |
лі́-те-ра
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -літер-; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; буква. ‖ істор. металевий брусочок із випуклим зображенням цього знака, що вживався для друкарського лінотипного набору. [≈ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- у системах обробки інформації: елемент алфавіту; елемент літерного набору. ◆ немає прикладів застосування.
- чого, перен. суто формальне значення чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: літера
- Літера // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.