Артема

До 1869 була частиною Житомирської вул., з 1869 мала назву Львівської, у 1920-х рр. деякий час носила ім'я радянського політичного діяча Троцького Льва Давидовича (1879—1940). З 1929 отри­мала сучасну назву за ім'ям радянського партійного і державного діяча України Артема (справж.— Сергєєв) Федора Андрійовича (1883—1921). Од­на з центральних магістралей міс­та, орієнтована з півночі на південь. Пролягає від Львівської площі до Лук'янівської площі, по північно-за­хідному схилу Старокиївської гори, спускається у долину р. Глибочиця, доходить до Лук'янівських висот. Ви­никла в часи Київської Русі як торго­вельний шлях, що брав початок від Жидівської (Львівської) брами «міста Ярослава». Проходила через укріплене передмістя Копирів кінець до уро­чища Дорожище, або Дорогожичі,від якого розгалужувалися шляхи на захід (через Білгород) і північ (Вишгород). Роль заміського шляху зберігала після монголо-тагарської навали. З відновленням укріплень Копиревого кінця у 30—40-х рр. 18 ст. стає части­ною планування передміського с. Кудрявець. Сучасне трасування вулиці на­креслено генеральним планом Києва, затвердженим 1837, й реалізовано в 40—50-х рр. 19 ст. Значення вулиці посилюється у зв'язку з переселенням мешканців Подолу, який 1845 і в на­ступні роки зазнав значної повені, у район Лук'янівки (назва походить від однойменного заміського села). У се­ред. 19 ст. після знесення оборонних укріплень та Жидівської (Львівської) брами Верхнього Києва створено Львів­ську і Лук'янівську площі. Початок формування об'ємно-просторової ком­позиції вулиці було покладено пере­плануванням Львівської площі під Сін­ний ринок (1873), влаштуванням Лук'янівського ринку й площі. На рубежі 19—20 ст. периметр вулиці забудову­ється багатоповерховими прибутко­вими житловими будинками, прокла­дається трамвайна лінія (1897). На ді­лянці під № 46 стояла Вознесенська церква (знесена у 1930-х рр.). Важливою умовою подальшої рекон­струкції та розширення вулиці було виникнення Петрівсько-Куренівського промислового району, розвиток жит­лового району Лук'янівки, включення її до складу загальноміської магістра­лі, що з'єднувала північні райони з центром міста — Радянською (тепер Майдан Незалежності) і Урядовою (нині Михайлівська) площами (генплан 1936). Реконструкція зі знесенням бу­динків і влаштуванням на їхньому місці розкритих озеленених просторів тор­кнулася незначних ділянок вулиці. Збережено цінні архітектурні споруди 19— поч. 20 ст., вирішені в стилях еклектизму й модерн (№ 7, 14, 22, 24, 33, 40/1, 42, 46, 47, 72). Поєднання цих будівель з архітектурними пам'ятками періоду конструктивізму й неокласи­цизму 1930 — 50-х рр. (№ 26-а, 48, 76, 79), новітніми спорудами (Будинок побуту, № 15; Республіканський бу­динок моделей, № 37—41; Республі­канське управління зеленого будівниц­тва, № 51; висотний адміністративний будинок, № 73; Держпроектінститут «Південнафтопровід», № 64; кінотеатр «Київська Русь», № 93), а також скве­рами й парками надають вулиці рис своєрідності.

У багатьох будинках проживали відо­мі діячі науки і культури, громадсько- політичного життя країни: в № 10 — філолог П. Житецький, художники Волков і О. Осмьоркін, більшовик Смирнов-Ласточкін; в № 33 — ху­дожник В. Пальмов; у будинку № 41 (зруйнованому у 1960-х рр.) — пи­сьменник I. Нечуй-Левицький; в № 46 — письменники В. Василевська і О. Корнійчук; в № 48 — співак А. Кікоть. У будинку № 53 проживали у 1960-х рр. академіки АН УРСР: хімік А. Бабко, фізик-хімік В. Єременко, зоолог і палеонтолог І. Підоплічко, геофізик С. Субботін, чл.-кор, АН УРСР, матеріалознавець Г. Самсонов та ін. (пізніше мешкали за іншими адресами).

З історичними подіями періоду виз­вольних змагань 1917—21 та Великої Вітчизняної війни пов'язаний будинок № 24. Тут у 1917—18 містилися казар­ми Січових стрільців, у 1941 під час оборони Києва — штаб Київського укріпрайону.

Фотогалерея

Пам'ятник Косiору С.В. 1970, 1984 (знесений)

Артема

Житловий будинок, 1910

Артема вул-7

Садиба кін. 19 — поч. 20 ст., в якій проживали Волков О. М., Осмьоркін О. О., Смирнов-Ласточкін І. Ф.

Артема вул, 10

Житловий будинок, 1898

Артема вул, 14

Житловий будинок серед. 19 ст.

Артема вул, 22

Житловий будинок, 1890

Артема вул, 26

Житловий будинок комунальни­ків, 1935

Артема вул, 26а

Будинок 1911—12 приватних на­вчальних закладів Жекуліної А. В., в якому містився евакогоспіталь, де по­мер Ватутін М. Ф.

Артема вул, 27

Житловий будинок 1913, в якому проживав Пальмов В. Н.

Артема вул, 33а

Житловий будинок 1913—15, в якому проживав Даміловський М. О.

Артема вул, 40

Житловий будинок 1910, в якому проживав Фельдман В. А.

Артема вул, 42

Маєток 1945, в якому прожива­ли Василевська В. Л., Корнійчук О. Є.

Артема вул, 46

Житловий будинок, 1913—14

Артема вул, 47

Житловий будинок працівників Наркомюсту 1930-х рр., в якому проживав Кікоть А. І.

Артема вул, 48

Житловий будинок, 1930-і рр.

Артема вул, 76

Житловий будинок працівників енергомережі, 1930-і рр., 1954,

Артема вул, 79

Садиба 2-ї пол. 19 ст., де містилися Бессарабські казарми, штаб Київського укріпленого району

Артема, 24

Житловий будинок, рубіж 19—20 ст.

Артема, 72