Житловий будинок, 1916
Первісна забудова була малоповерховою, дерев'яною, в тилах садиби містився сад. 1880 власник спорудив у глибині садиби триповерховий цегляний флігель за проектом арх. В. Ганке (не зберігся). На межі 19 —20 ст. садиба перейшла у володіння А. та М. Бендерських. Родині Бендерських також належали садиби на сучасній вул. Горького, 3 та 3-а, що виходили в тили ділянок на вул. Червоноармійській. 1912 в садибі був влаштований кінотеатр «Люнівер», який відкрила дворянка А. Сусаліна. На поч. 1914 нащадки подружжя Бендерських — доктор медицини І. Бендерський та магістр юридичних наук Д. Бендерський здійснили розділ садиби № 26 на два домоволодіння. Цей будинок було зведено після розділу садиби на замовлення Д. Бендерського, який став власником садиби № 26-а. Дозвіл на будівництво виданий у лютому 1914. Роботи було закінчено, найімовірніше, у кін. 1915 або в 1916, враховуючи уповільнення темпів будівельних робіт у зв'язку з 1-ю світовою війною. На другій половині ділянки залишався старий одноповерховий будинок. Ця будівля, вочевидь, згоріла під час війни у 1940-х рр. На її місці запроектований наявний багатоповерховий будинок № 24.
Під час війни будинок № 26 був пошкоджений пожежею. Замовником його відбудови було управління шосей них шляхів НКВС. За умовами відтворення в будинку мали залишити первісне архітектурне оформлення з урахуванням доробки деталей, яких не вистачало, та відновлення зруйнованого карниза. Під час відновлення квартири було переплановано, в будинку влаштовано 40 окремих квартир. Роботи завершилися в грудні 1948. У дворовій секції розмістили гуртожиток. Під час робіт збережено дерев'яні перекриття, ліфт був відновлений, покрівлю виконали з етерніту. Шестиповерховий, цегляний, тинькований, складний у плані, утворюється з двох Т-подібних об'ємів — фасадного й дворового, що прилягають один до одного. Дах двосхилий.
Архітектурна композиція головного фасаду симетрично-осьова. Вона відображає характерні для поч. 20 ст. пошуки, спрямовані на відхід від усталених норм. Новаторство виявилось у парному числі вертикальних осей, на яких основана композиція фасаду: їх вісім, замість традиційних семи, дев'яти і т. д. Нетрадиційним є і число вертикальних осей (дві), об'єднаних пласким ризалітом, який акцентує вісь симетрії. Ризаліт увінчує щипець з трикутним завершенням і круглим горищним вікном, бічні частини фасаду — низькі парапети невиразної конфігурації.
У декоративному оздобленні головного фасаду поєднуються традиційні класичні елементи з елементами стилю модерн. До перших належать орнаментальні розетки під вікнами п'ятого поверху, трикутні сандрики на консолях над вікнами третього поверху, висока барельєфна ваза, вміщена між вікнами шостого поверху центрального ризаліту. З класичних атрибутів складається і барельєфна композиція, яка заповнює площину щипця над вікнами шостого поверху. Кругле вікно в центрі щипця знизу обрамляє гірлянда з квітів, обабіч нього — факели зі стрічками та дві алегоричні фігури. Вплив стилю модерн виявився як у трактовці цих класичних компонентів, так і у вишуканому стилізованому барельєфному орнаменті під вікнами шостого та четвертого поверхів і над вікном п'ятого. Підвіконні фільонки шостого поверху містять композиції з зображеннями двох амурів, які тримають лавровий вінок. У двох підвіконних фільонках п'ятого поверху — рельєфні розетки - квітки з жіночими голівками в центрі. Під вікнами четвертого поверху — кар-туші. Ознаки цього стилю помітні у різкому контрасті між оздобленням першого поверху масивними гранітними блоками та гладенькою тинькованою фасадною поверхнею верхніх поверхів, а також у м'яко окресленій криволінійній формі арок проїзду на подвір'я та парадного входу, перемичок вітрин магазинів першого поверху. Композиція та оздоблення головного фасаду будинку — зразок пошуків нетрадиційного вирішення, має перехідний характер, що виявилось у поєднанні класичних деталей з елементами стилю модерн.
Тепер на першому поверсі — магазин [1953].
Також на цій вулиці
-
Садиба 1897-98, в якій проживав і працював Бурвассер Г. X.
Червоноармійська, 10
-
Житловий будинок 1967, в якому проживав Коновалюк Ф. 3.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 102
-
Палац «Україна» (національний палац «УКРАЇНА»), 1970
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 103
-
Лікарня Київського благодійного товариства 1909—10, в якій працював Трітшель К. Г.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 104
-
Житловий будинок, поч. 20 ст.
Червоноармійська, 106
-
Житловий будинок робітників Київської трикотажної фабрики ім. Р. Люксембург, 1948—50
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 108
-
Житловий будинок 1951—54, в якому проживали Кавалерідзе І. П., Литвиненко В. Г., Овчинников В. Ф.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 12
-
Житловий будинок 1881, 1949—52, в якому проживав Семадені Б.-О. А.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 12
-
Житловий будинок, 1881, 1911
Червоноармійська, 13/1
-
Житловий будинок 1959, в якому проживали Сабадиш П. Є., Шесто палов А. В.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 134
-
Васильківська водогінна насосна станція 1908
Червоноармійська, 137
-
Житловий будинок 1910—12, 1952, в якому містилися Клуб російських націоналістів, редакція журналу «Українська кооперація», проживав Донець Г. П.
Червоноармійська, 14
-
Пам'ятне місце формування загонів народного ополчення трамвайного заводу ім. Ф.Дзержинського 1941
Червоноармійська, 143/2
-
Житловий будинок 1968, в якому проживав Сова А. К.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 145/1
-
Житловий будинок, 1951
Червоноармійська, 16
-
Садиба, кін. 19 — поч. 20 ст.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 17
-
Житловий будинок («малий пасаж»), 1911—12
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 18
-
Кінотеатр «Київ», 1952
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 19
-
Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживав Скоропадський П. П.
Червоноармійська, 21
-
Садиба 1888—93, 1930-х рр., 51, в якій містився Київський торговельно-промисловий технікум, де працювали відомі вчені
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 23
-
Житловий будинок, 1953
Червоноармійська, 24/1
-
Садиба 1897—1901, в якій містилися Київське шахове товариство, де давав сеанс шахової гри Альохін О. О., редакція журналу «Українська кооперація»
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 25
-
Житловий будинок 1915—18, 1927—28, в якому містилися клуб і музична школа єврейської культурно - просвітницької організації «Культурна Ліга»
Червоноармійська, 27
-
Житловий будинок, 1898
Червоноармійська, 28
-
Житловий будинок, 1953
Червоноармійська, 29
-
Житловий будинок 1906, в якому проживав Бабель І. Е.
Червоноармійська, 30
-
Садиба, поч. 20 ст.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 32-А
-
Житловий будинок, 1899
Червоноармійська, 33
-
Житловий будинок, кін. 19 — поч. 20 ст.
Червоноармійська, 34
-
Житловий будинок 1892—93, 1963, в якому проживав Покровський П. М.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 35
-
Житловий будинок, 1951
Червоноармійська, 36
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому містився Центральний комітет єврейської культурно-просвітницької організації «Культурна Ліга»
Червоноармійська, 37
-
Садиба 1897—98, 1900, в якій містилася редакція газети «Южная копейка»
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 38
-
Житловий будинок, 1888, 1941
Червоноармійська, 39-б
-
Житловий будинок, 1912
Червоноармійська, 40
-
Житловий будинок, 1901
Червоноармійська, 41
-
Житловий будинок, 1938
Червоноармійська, 42
-
Житловий будинок 1910—11, в якому проживав Борохов Б. М.
Червоноармійська, 43/16
-
Житловий будинок, 1898—99
Червоноармійська, 44
-
Житловий будинок 1911—12, в якому проживала Яблонська Т. Н.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 46
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому містився Київський загальноміський ревком Січневого повстання 1918
Червоноармійська, 47
-
Житловий будинок, 1949—51
Червоноармійська, 48
-
Житловий будинок, 1907
Червоноармійська, 50/23
-
Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02
Червоноармійська, 53
-
Центральний республіканський стадіон (тепер стадіон «Олімпійський») 20 ст., де проходила «Олімпіада-80»
Червоноармійська, 55
-
Житловий будинок, 1900
Червоноармійська, 56
-
Житловий будинок 1952, в якому проживали відомі письменники, діячі науки і культури
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 6
-
Садиба, 1899—1900
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 60/5
-
Житловий будинок, кін. 19 ст.
Червоноармійська, 63
-
Адміністративний будинок, 1900-і рр., 1945
Червоноармійська, 65
-
Житловий будинок, 1899 — поч. 1900-х рр.
Червоноармійська, 66—68
-
Житловий будинок, 1952—57
Червоноармійська, 67
-
Житловий будинок, кін. 1930-х рр
Червоноармійська, 69
-
Житловий будинок, кін. 1950-х рр.
Червоноармійська, 71/6
-
Миколаївський костьол, 1899—1909
Червоноармійська, 75
-
Адміністративний будинок 1950-х рр., в якому працював Гаркуша М. А.
Червоноармійська, 8
-
Житловий будинок 1968, в якому проживали відомі діячі культури
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 85/87
-
Житловий будинок 1951, в якому проживав Амосов М. М.
Червоноармійська, 90
-
Житловий будинок, 1952
Червоноармійська, 92
-
Четверта чоловіча гімназія 1897-98, в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури
Червоноармійська, 96
-
Житловий будинок, 1908—10
Червоноармійська, 98