Нідерландська мова: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TeoBot (обговорення | внесок)
Боти
42 924 редагування
→‎Посилання: checkwiki за допомогою AWB
Скасовано 1 останнє редагування
Мітка: Ручний відкіт
 
(Не показано 42 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка:Мова
{{Мова
| Колір = індоєвропейська
| Колір = індоєвропейська
| Назва = Нідерландська мова
| Назва = Нідерландська мова
| Самоназва = Nederlandse taal, Nederlands
| Самоназва = Nederlandse taal, Nederlands
| Поширена_в=[[Нідерланди]], [[Бельгія]], [[Суринам]], [[Аруба]], [[Нідерландські Антильські острови]], інші країни.
| Поширена_в = [[Нідерланди]], [[Бельгія]], [[Суринам]], [[Аруба]], [[Нідерландські Антильські острови]], інші країни.
| Регіон=[[Європа]], [[Південна Америка]]
| Регіон = [[Європа]], [[Південна Америка]]
| Кількість_мовців=22 млн.
| Кількість_мовців = 25 млн. (2021 р.)
| Місце=37-48
| Місце = 37-48
| Класифікація=[[Індоєвропейські мови|Індо-Європейська]]<br />&nbsp;[[Германські мови|Германська]]<br />&nbsp;&nbsp;[[Західно-германські мови|Західно-германська]]<br />&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[Нижньофранкські мови|Нижньофранкська]]
| Класифікація = [[Індоєвропейські мови|Індо-Європейська]]
:[[Германські мови|Германська]]
::[[Західно-германські мови|Західно-германська]]
:::[[Нижньофранкські мови|Нижньофранкська]]
| Державна=-
| Державна =
| Офіційна = {{ABW}}, {{BEL}}, {{EU}}, {{CUW}}, {{NLD}}, {{SXM}}, {{SUR}}
| Офіційна=[[Аруба]], [[Бельгія]], [[Європейський союз]], [[Кюрасао]], [[Нідерланди]], [[Сінт-Мартен]], [[Сурінам]]
| Регулює=[[Нідерландська мовна спілка]]
| Регулює = [[Нідерландська мовна спілка]]
| ISO_639=nl
| ISO_639 = nl
| ISO_639-2=dut
| ISO_639-2 = dut (B)<br/>nld (T)
| ISO_639-3 = [[iso639-3:nld|nld]]
| SIL=nld
| Зображення = Map Dutch World.png
| SIL = nld
| Зображення = Map of the Dutch World.svg
| Ширина_зображення = 300пкс
| Ширина_зображення = 300пкс
| Підпис = Поширення нідерландської мови
| Підпис = Поширення нідерландської мови|
|}}
}}
[[Файл:WIKITONGUES- Eva speaking Dutch.webm|thumb|Нідерландськомовна дівчина]]
⚫
'''Нідерла́ндська мо́ва''' (''de Nederlandse taal, het Nederlands'')&nbsp;— [[Західногерманські мови|західногерманська мова]], яка належить до [[Германські мови|германської]] гілки [[Індоєвропейські мови|індо-європейської]] мовної сім'ї.


Є третьою найпоширенішою [[Германські мови|германською мовою]], після [[Англійська мова|англійської]] та [[Німецька мова|німецької]]. Близько 25&nbsp;млн осіб послуговуються нею як [[Рідна мова|рідною]]<ref>[https://web.archive.org/web/20210321083122/http://taalunieversum.org/inhoud/feiten-en-cijfers Feiten en cijfers&nbsp;— Wat iedereen zou moeten weten over het Nederlands] taalunieversum.org</ref>, і ще 5&nbsp;млн&nbsp;— як [[Друга мова|другою мовою]].
⚫
'''Нідерландська мова''' (''нід.'' '''Nederlands''' або '''Nederlandse taal''') належить до західногерманської підгілки [[германські мови|германської гілки]] [[Індоєвропейські мови|індо-європейської]] мовної сім'ї.


⚫
Поширена здебільшого в землях, які належать [[Нідерланди|Королівству Нідерландів]] (власне Нідерланди (разом з островами [[Саба (острів)|Саба]], [[Сінт-Естатіус]] і [[Бонайре]]), [[Кюрасао]], [[Сінт-Мартен]] й [[Аруба]]), у двох із трьох [[Бельгія|бельгійських]] земель&nbsp;— [[Фландрія|Фландрії]] та [[Брюссель|Брюсселі]]; у [[Суринам]]і, на півночі [[Франція|Франції]] та в [[Індонезія|Індонезії]].
Щодо кількості мовців (близько 23 млн осіб) посідає третє місце серед [[германські мови|германських мов]], після [[англійська мова|англійської]] й [[німецька мова|німецької]].


⚫
Статус і царина вжитку нідерландської мови на зазначених землях неоднакові. Так, у власне Нідерландах мовою спілкуються на всіх рівнях, від побутового до службового&nbsp;— зокрема й у церкві. Мешканці нідерландської провінції [[Фрисландія (Нідерланди)|Фрисландії]] мають право спілкуватись із місцевою та провінційною владою ще й [[фризька мова|фризькою мовою]].
⚫
Цією мовою спілкуються здебільшого в землях, що складають [[Нідерланди|Королівство Нідерландів]] (власне Нідерланди (разом з островами [[Саба (острів)|Саба]], [[Сінт-Естатіус]] і [[Бонайре]]), [[Кюрасао]], [[Сінт-Мартен]] й [[Аруба]]), у двох з трьох [[Бельгія|бельгійських]] земель — [[Фландрія|Фландрії]] та [[Брюссель|Брюсселі]]; у [[Суринам]]і, на самій півночі [[Франція|Франції]] та в [[Індонезія|Індонезії]].


⚫
На Нідерландських Антильських островах і Арубі нідерландська вживається передусім як мова службова й навчальна. У побуті нідерландські антильці розмовляють найчастіше [[англійська мова|англійською]] (на півночі) та мовою [[пап'яменто]] (на півдні й Арубі).
⚫
Статус та царина вжитку нідерландської мови на зазначених землях неоднакові. Так, у власне Нідерландах мовою спілкуються на всіх рівнях, від побутового до службового — зокрема, й у церкві. Мешканці нідерландської провінції [[Фрисландія|Фрисландії]] мають право спілкуватись із місцевою та провінційною владою ще й [[фризька мова|фризькою мовою]].


⚫
У Фландрії нідерландська мова єдина службова, у Брюсселі вона править за одну з двох службових мов нарівні з [[Французька мова|французькою]].
⚫
На Нідерландських Антильських островах і Арубі нідерландська дістала вжитку передусім як мова службова й навчальна. У побуті нідерландські антильці розмовляють найчастіше [[англійська мова|англійською]] (на півночі) та мовою [[пап'яменту]] (на півдні й Арубі).


⚫
Мешканці півночі Франції (відомої як [[Французька Фландрія]]), як і Брюсселя, первісно розмовляли в побуті місцевими нідерландськими говірками. У [[XVII століття|XVII столітті]], за [[Людовик XIV|Людовика XIV]], ці землі відійшли до Франції, і французька мова стала тут за службову. Після [[французька революція|Французької революції]] [[1789]] року нідерландські говірки стали діяльно витискати й з побутового вжитку, і тамтешня людність згодом пофранцузилась. Тільки дещиця літніх людей розмовляє там тепер місцевою нідерландською говіркою в побуті щодня&nbsp;— здебільшого навколо [[Дюнкерк]]а. У Франції нідерландська мова не має жодного статусу на жодному рівні влади.
⚫
У Фландрії нідерландська мова єдина службова, у Брюсселі вона править за одну з двох службових мов поряд з французькою.


⚫
У [[Суринам]]і, який належав до Королівства Нідерландів до 1975 року, нідерландська мова править за службову та навчальну мову. Частина суринамців має її за рідну й розмовляє нею щодня в побуті.
⚫
Мешканці півночі Франції (відомої як [[Французька Фландрія]]), як і Брюсселя, первісно розмовляли в побуті місцевими нідерландськими говірками. У 17 столітті, за Людовика XIV, ці землі відійшли до Франції, і французька мова стала тут за службову. Після [[Велика французька революція|французької революції]] [[1789]] року нідерландські говірки стали діяльно витискати й з побутового вжитку, і тамтешня людність згодом пофранцузилась. Тільки дещиця літніх людей розмовляє там тепер місцевою нідерландською говіркою в побуті щодня — здебільшого навколо [[Дюнкерк]]а. У Франції нідерландська мова не має жодного статусу на жодному рівні влади.


⚫
В Індонезії нідерландську мову знають передусім люди, які здобули освіту до того, як країна здобула незалежність від Нідерландів. Нідерландська мова не має службового статусу в Індонезії.
⚫
У [[Суринам]]і, що належав до Королівства Нідерландів до 1975 року, нідерландська мова править за службову та навчальну мову. Частина сурінамців має її за рідну й розмовляє нею щодня в побуті.


== Назва ==
⚫
В Індонезії нідерландську мову знають передусім люди, що здобули освіту до того, як країна дістала волю від Нідерландів. Нідерландська мова не має службового статусу в вільній Індонезії.
Історично для позначення цієї мови використовували одночасно 2 назви: '''нідерла́ндська мова''' (''Nederlands, Nederlandse taal'') та '''голла́ндська мова''' (''Hollands, Hollandse taal'').


Але 2020 року влада Нідерландів відмовилася від використання назви «Голландія» на користь сучасної назви. Відмова передбачала також припинення використання терміну «голландська мова»<ref>{{Cite web|url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/01/2/7104741/|title=Нідерланди відмовились від назви Голландія|last=|first=|date=|website=Європейська Правда|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
Нідерландську мову часто неофіційно називають ''голландська'' чи ''фламандська'', відповідно до місця її вжитку — Нідерландів або Бельгії відповідно. Через це складається хибне враження, що йдеться про дві різні мови.

У [[Бельгія|Бельгії]] також поширена назва '''флама́ндська мова''' (''Vlaams, Vlaamse taal''), однак вона вважається розмовною та у офіційних документах не використовується.

В [[Англійська мова|англійській мові]] побутує назва ''Dutch'', яку не варто плутати з назвою [[Данська мова|данської мови]] ({{lang-en|Danish}}).


== Історія ==
== Історія ==


Точну дату виникнення нідерландської мови встановити досить складно, проте більшість лінгвістів називають часовий проміжок між 500 р. та 700 р. н. е. як імовірний початок самостійного розвитку мови після виокремлення з протогерманської мови.
Точну дату виникнення нідерландської мови встановити досить складно, проте більшість лінгвістів називає часовий проміжок між 500&nbsp;р. і 700&nbsp;р. н.&nbsp;е. як імовірний початок самостійного розвитку мови після виокремлення з протогерманської мови.


За найдавнішу писемну пам'ятку нідерландської мови вважають вірш, що його написав чернець із Західної Фландрії десь у 1100 році (див. зображення[http://s2.ned.univie.ac.at/Publicaties/taalgeschiedenis/gif/hebbanzw.jpg]). Текст вірша містить три рядки, два останні з них римуються:<br />
За найдавнішу писемну пам'ятку нідерландської мови вважають вірш, що його написав чернець із [[Західна Фландрія|Західної Фландрії]] приблизно в 1100 році (див. зображення [http://s2.ned.univie.ac.at/Publicaties/taalgeschiedenis/gif/hebbanzw.jpg]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}). Текст вірша містить три рядки, два останні з них римуються:


''hebban olla vogala nestas hagunnan'' <br />
''hebban olla vogala nestas hagunnan'' <br/>
''hinase hi(c) (e)nda thu'' <br />
''hinase hi(c) (e)nda thu'' <br/>
''uu(at) unbida(n) (uu)e nu'' <br />
''uu(at) unbida(n) (uu)e nu''


Переклад українською:<br />
Переклад українською:<br/>
''Усі птахи стали звивати собі гнізда''<br />
''Усі птахи стали звивати собі гнізда''<br/>
''Окрім нас із тобою.''<br />
''Окрім нас із тобою.''<br/>
''Чого ми тепер ждемо?''<br />
''Чого ми тепер чекаємо?''


Нідерландська мова пройшла 3 основні етапи у своєму історичному розвитку: <br />
Нідерландська мова пройшла 3 основні етапи у своєму історичному розвитку: <br/>
1. '''Давньонідерландська мова''' (500-1150). У цей період формуються головні фонетичні, морфологічні та синтаксичні особливості нідерландської мови, з'являються перші письмові пам'ятки.<br />
1. '''[[Старонідерландська мова|Давньонідерландська мова]]''' (500—1150). У цей період формуються головні фонетичні, морфологічні та синтаксичні особливості нідерландської мови, з'являються перші письмові пам'ятки.<br/>
2. '''Середньонідерландська мова''' (1150-1500). Для цього періоду характерними є такі особливості: формується граматична структура мови (система відмінків, форми дієслів, заперечення тощо), утверджується порядок слів. На розвитку нідерландської мови у цей час позначаються латина та французька мова. З'являються перші словники нідерландської мови.<br />
2. '''[[Середньонідерландська мова]]''' (1150—1500). Для цього періоду характерними є такі особливості: формується граматична структура мови (система відмінків, форми дієслів, заперечення тощо), утверджується порядок слів. На розвитку нідерландської мови у цей час позначаються латина та французька мова. З'являються перші словники нідерландської мови.<br/>
3. '''Теперішня нідерландська мова''' (бл. 1500-нині) — дальша стандартизація мови. <br />
3. '''Теперішня нідерландська мова''' (бл. 1500 і дотепер)&nbsp;— дальша стандартизація мови.


Процес стандартизації нідерландської мови було розпочато у період [[Середньовіччя]]. Найвпливовішими у розвитку мови на той час були діалекти Фландрії та Брабанту. Пізніше, у 16-тому сторіччі вагомішу роль відігравав міський діалект міста [[Антверпен]]. Після захоплення Антверпена іспанцями у 1585 році багато мешканців міста мусили втекти до північних провінцій Нідерландів, зокрема, до Голландії, переносячи з собою особливості мови і тим самим сприяючи її уніфікації. Важливою подією у розвитку нідерландської мови став перший переклад Біблії у 1637 році; текст перекладу ґрунтувався на голландському діалекті.
Процес стандартизації нідерландської мови було розпочато в період [[Середньовіччя]]. Найвпливовішими в розвитку мови на той час були діалекти Фландрії та Брабанту. Пізніше, у [[XVI століття|XVI сторіччі]], вагомішу роль відігравав міський діалект [[Антверпен]]а. Після здобуття Антверпена іспанцями у 1585 році багато мешканців міста мусили втекти до північних провінцій Нідерландів, зокрема до Голландії, переносячи з собою особливості мови цим сприяючи її уніфікації. Важливою подією в розвитку нідерландської мови став перший переклад Біблії у 1637 році; текст перекладу ґрунтувався на голландському діалекті.


== Діалекти ==
== Діалекти ==
Діалекти нідерландської мови зазвичай поділяють на 2 групи: нижньосаксонські та франконські діалекти. <br />
Діалекти нідерландської мови зазвичай поділяють на 2 групи: нижньосаксонські і франконські діалекти. <br/>
[[Файл:Koart Leegsaksisch.png|thumb|300px|Нижньосаксонські діалекти в Нідерландах]]
[[Файл:Koart Leegsaksisch.png|thumb|300px|Нижньосаксонські діалекти в Нідерландах]]
'''Нижньосаксонські діалекти''' поширені на півночі Нідерландів: на території, північнішої від лінії, яка з'єднує озеро [[Ейсселмеер]] з німецьким кордоном та проходить через місто [[Арнем]]. Цими діалектами говорять у провінціях [[Гронінген]], [[Дренте]] та Оверейссел. Ці діалекти ближчі до нижньонімецької мови, ніж до франконської групи діалектів нідерландської. Для нижньосаксонських діалектів, зокрема, характерне збереження вимови літери n у кінці багатоскладових слів, а для норми нідерландської мови характерно опускати цей звук в усному мовленні.
'''Нижньосаксонські діалекти''' поширені на півночі Нідерландів: на території, північнішій від лінії, яка з'єднує озеро [[Ейсселмеер]] з німецьким кордоном та проходить через місто [[Арнем]]. Цими діалектами говорять у провінціях [[Гронінген]], [[Дренте]] та Оверейссел. Ці діалекти ближчі до [[Нижньонімецька мова|нижньонімецької мови]], ніж до франконської групи діалектів нідерландської. Для нижньосаксонських діалектів, зокрема, характерне збереження вимови літери n у кінці багатоскладових слів, а для норми нідерландської мови характерно опускати цей звук в усному мовленні.


'''Франконські діалекти''' посідають найважливіше місце в розвитку нідерландської мови та налічують такі діалекти:<br />
'''Франконські діалекти''' посідають найважливіше місце в розвитку нідерландської мови та налічують такі діалекти:<br/>
1) голландський — поширений у провінціях [[Північна Голландія|Північна]] та [[Південна Голландія]] та [[Утрехт (провінція)|Утрехт]]. Разом з тим, міські діалекти Амстердама, Гааги та Утрехта сильно відрізняються навіть у межах одної діалектної групи;<br />
1) голландський&nbsp;— поширений у провінціях [[Північна Голландія|Північна]] та [[Південна Голландія]] та [[Утрехт (провінція)|Утрехт]]. Водночас міські діалекти Амстердама, Гааги та Утрехта істотно відрізняються навіть у межах однієї діалектної групи;<br/>
2) брабантський — поширений у [[Північний Брабант|Північному Брабанті]] (головне місто — [[Гертогенбос]]), [[Антверпен (провінція)|Антверпені]], [[Фламандський Брабант|Фламандському Брабанті]] та [[Східна Фландрія|Східній Фландрії]].<br />
2) брабантський&nbsp;— поширений у [[Північний Брабант|Північному Брабанті]] (головне місто&nbsp;— [[Гертогенбос]]), [[Антверпен (провінція)|Антверпені]], [[Фламандський Брабант|Фламандському Брабанті]] та [[Східна Фландрія|Східній Фландрії]].<br/>
3) лімбурзький — нідерландська провінція [[Лімбург]] (столиця — місто [[Маастрихт]]) та бельгійський Лімбург (столиця — місто [[Гасселт]]);<br />
3) лімбурзький&nbsp;— нідерландська провінція [[Лімбург]] (столиця&nbsp;— місто [[Маастрихт]]) та бельгійський Лімбург (столиця&nbsp;— місто [[Гасселт]]);<br/>
4) діалекти [[Зеландія (провінція)|Зеландії]] та [[Західна Фландрія|Західної Фландрії]].<br />
4) діалекти [[Зеландія (провінція)|Зеландії]] та [[Західна Фландрія|Західної Фландрії]].


Теперішня нідерландська мова базується головним чином на голландському діалекті зі значним впливом брабантського діалекту.
Теперішня нідерландська мова базується головним чином на голландському діалекті зі значним впливом брабантського діалекту.


Африкаанс та фризьку мову часто помилково вважають за діалекти нідерландської мови, проте більшість теперішніх лінгвістів визнають їх за самостійні мови. [[Фризька мова]] поширена в провінції [[Фрисландія]] на північному заході Нідерландів і має статус офіційної мови. [[Африкаанс]] походить від нідерландської, проте розвинувся в самостійну мову й має статус однієї з державних мов у Південно-Африканській Республіці.
Африкаанс та фризьку мову часто помилково вважають діалектами нідерландської мови, проте більшість теперішніх лінгвістів визнає їх за самостійні мови. [[Фризька мова]] поширена в провінції [[Фрисландія (Нідерланди)|Фрисландія]] на північному заході Нідерландів і має статус офіційної мови. [[Африкаанс]] походить від нідерландської, проте розвинулася в самостійну мову й має статус однієї з державних мов у Південно-Африканській Республіці.


[[Файл:Niederländische Dialekte.png|300px|thumb|right|Нідерландські діалекти та їхні кордони на Заході ([[Французька Фландрія]]) та на сході ([[Нижній Рейн]])]]
[[Файл:Niederländische Dialekte.png|300px|thumb|right|Нідерландські діалекти та їхні кордони на Заході ([[Французька Фландрія]]) та на сході ([[Нижній Рейн]])]]
Рядок 80: Рядок 91:
== Орфографія ==
== Орфографія ==


Нідерландська мова використовує [[латинський алфавіт]]. У корінних словах не використовуються літери q, x, y.<br />
Нідерландська мова використовує [[латинський алфавіт]]. У корінних словах не використовуються літери q, x, y. Для нідерландської мови характерна велика кількість [[диграф]]ів: ch, ng, eu, ie, ij, ei, ou, oe, ui. На відміну від решти [[IJ|диграф ij]] виступає переважно як окрема самостійна літера.
Для нідерландської мови характерна велика кількість диграфів: ch, ng, eu, ie, ij, ei, ou, oe, ui.


Для нідерландського правопису важливе значення має довгість голосних. Короткі голосні позначаються однією літерою у закритому складі, наприклад, р'''е'''n 'перо'. Довгі голосні позначаються одною голосною у відкритому складі (наприклад, sp'''e'''len 'грати') та подвоєнням голосної літери у закритому складі: '''oo'''g 'вухо'.<br />
Для нідерландського правопису багато важить довгість голосних. Короткі голосні позначаються однією літерою у закритому складі, наприклад, р'''е'''n 'перо'. Довгі голосні позначаються одною голосною у відкритому складі (наприклад, sp'''e'''len 'грати') та подвоєнням голосної літери у закритому складі: '''oo'''g 'вухо'.

При зміні слова дотримується правило збереження довгості голосного: якщо голосна у корінному слові довга, то при зміні слова цю довгість треба передати за допомогою правопису, наприклад: zaak (справа, однина) — zaken (справи, множина), zak (кишеня, однина) — zakken (кишені, множина). Винятком з цього правила є позначення довгого e в кінці слова диграфом ее: zee 'море', twee 'два'.
При зміні слова дотримується правило збереження довгості голосного: якщо голосна в корінному слові довга, то при зміні слова цю довгість треба передати за допомогою правопису, наприклад: zaak (справа, однина)&nbsp;— zaken (справи, множина), zak (кишеня, однина)&nbsp;— zakken (кишені, множина). Винятком з цього правила є позначення довгого e в кінці слова диграфом ее: zee 'море', twee 'два'.


== Регулювання ==
== Регулювання ==


Розвиток нідерландської мови регулюється міжнародною організацією під назвою «[[Нідерландська мовна спілка]]» ({{lang-nl|Nederlandse Taalunie}}), яку було створено згідно з міжурядовою угодою між Королівством [[Бельгія]] та Королівством [[Нідерланди]] 9 вересня 1980 року. До цілей Нідерландської мовної спілки входить співпраця задля регулювання норм правопису, впровадження освітніх програм та міжнародного поширення нідерландської мови.
Розвиток нідерландської мови регулюється міжнародною організацією під назвою «[[Нідерландська мовна спілка]]» ({{lang-nl|Nederlandse Taalunie}}), яку було створено згідно з міжурядовою угодою між Королівством Бельгія та Королівством Нідерланди 9 вересня 1980 року. До цілей Нідерландської мовної спілки входить співпраця задля регулювання норм правопису, впровадження освітніх програм та міжнародного поширення нідерландської мови.


== Приклад ==
== Приклад ==
«Заповіт» [[Тарас Шевченко|Т.Шевченка]] нідерландською мовою (переклав Фреарк Дам)
«Заповіт» [[Тарас Шевченко|Т.&nbsp;Шевченка]] нідерландською мовою (переклав Фреарк Дам).


<table class = "wikitable" width="230">
<table class = "wikitable" width="230">
<tr>
<tr>
<td>
<td>
:'''TESTAMENT'''<br />
: '''TESTAMENT'''
:Als 'k dood ga, wil ik rusten<br />
: Als 'k dood ga, wil ik rusten: In Oekraïens grond,
⚫
: Mijn graf hoog op een heuvel: Ziet heel de steppe rond.
:In Oekraïens grond,<br />
⚫
: Vandaar zal ik aanschouwen: Al wat mij dierbaar was,
⚫
:Mijn graf hoog op een heuvel<br />
⚫
: De heuvels en de dalen: De bomen en het gras.
:Ziet heel de steppe rond.<br />
: En steeds zal ik weer horen: Het brullen der rivier&nbsp;— : Totdat de trouwe Dnjepr: In golven breed en fier: Des vijands bloed in stromen: Wegvoert voorgoed naar zee.
⚫
:Vandaar zal ik aanschouwen <br />
⚫
: Dan zal ik afscheid nemen,
:Al wat mij dierbaar was,<br />
⚫
: Verhoord is dan mijn beê.
⚫
:De heuvels en de dalen<br />
⚫
: Dan zal ik God aanbidden: En danken voor altijd,
:De bomen en het gras.<br />
⚫
: Omdat mijn Oekraïne: Voor immer werd bevrijd.
:En steeds zal ik weer horen<br />
⚫
: Als allen één zijn, broeders,
:Het brullen der rivier –<br />
⚫
: In waarheid sterk en vrij,
:Totdat de trouwe Dnjepr<br />
⚫
: Denk dan, met simple woorden,
:In golven breed en fier<br />
⚫
: O dan, denk dan aan mij!
:Des vijands bloed in stromen<br />
:Wegvoert voorgoed naar zee.<br />
⚫
:Dan zal ik afscheid nemen,<br />
⚫
:Verhoord is dan mijn beê.<br />
⚫
:Dan zal ik God aanbidden<br />
:En danken voor altijd,<br />
⚫
:Omdat mijn Oekraïne <br />
:Voor immer werd bevrijd.<br />
⚫
:Als allen één zijn, broeders,<br />
⚫
:In waarheid sterk en vrij,<br />
⚫
:Denk dan, met simple woorden,<br />
⚫
:O dan, denk dan aan mij!<br />
</td>
</td>
</tr></table>
</tr></table>


''('''Джерело''': Т.Г.Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)''
''('''Джерело''': [[Шевченко Тарас Григорович|Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко]], Заповіт мовами народів світу.&nbsp;— Київ: Наукова думка, 1989)''

== Примітки ==
{{reflist}}


== Посилання ==
== Посилання ==
{{InterWiki|nl||нідерландською|}}
{{InterWiki|nl|Hoofdpagina|нідерландською|}}
{{Wiktionary|Категорія:Нідерландська мова}}
{{Wiktionary|Категорія:Нідерландська мова}}
{{Commonscat}}
* [http://www.internetpolyglot.com/ukrainian/lessons-nl-uk Голландські словникові уроки на Інтернет Поліглоті]
* [http://www.internetpolyglot.com/ukrainian/lessons-nl-uk Голландські словникові уроки на Інтернет Поліглоті]
* [http://taalunieversum.org/taalunie/Nederlandse Taalunie]
* [http://taalunieversum.org/taalunie/Nederlandse Taalunie]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1002-14 Правила передачі українською мовою географічних назв і термінів Нідерландів] (наказ Міністерства аграрної політики)
* Нідерландська мова на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:nld|Dutch. A language of Netherlands]] {{ref-en}}
* Нідерландська мова на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/dutc1256 Language: Dutch] {{ref-en}}
* Нідерландська мова на сайті [[Світовий атлас мовних структур|WALS Online]]: [http://wals.info/languoid/lect/wals_code_dut Language Dutch] {{ref-en}}
* [[Нідерландсько-українська практична транскрипція]]


{{Германські мови}}
{{Германські мови}}
{{Мови ЄС}}
{{Мови ЄС}}
{{Бібліоінформація}}


[[Категорія:Західногерманські мови]]
[[Категорія:Західногерманські мови]]
[[Категорія:Нідерланди]]
[[Категорія:Мови Нідерландів]]
[[Категорія:Бельгія]]
[[Категорія:Мови Бельгії]]
[[Категорія:Нідерландська мова|*]]
[[Категорія:Нідерландська мова| ]]
[[Категорія:Мови SOV]]

Поточна версія на 21:10, 23 серпня 2024

Нідерландська мова
Nederlandse taal, Nederlands
Поширення нідерландської мови
Поширення нідерландської мови
Поширена вНідерланди, Бельгія, Суринам, Аруба, Нідерландські Антильські острови, інші країни.
РегіонЄвропа, Південна Америка
Носії25 млн. (2021 р.)
Місце37-48
Писемністьлатинське письмо
КласифікаціяІндо-Європейська
Германська
Західно-германська
Нижньофранкська
Офіційний статус
ОфіційнаАруба Аруба, Бельгія Бельгія, Європейський Союз Європейський Союз, Кюрасао Кюрасао, Нідерланди Нідерланди, Сінт-Мартен Сінт-Мартен, Суринам Суринам
РегулюєНідерландська мовна спілка
Коди мови
ISO 639-1nl
ISO 639-2dut (B)
nld (T)
ISO 639-3nld
SILnld
Нідерландськомовна дівчина

Нідерла́ндська мо́ва (de Nederlandse taal, het Nederlands) — західногерманська мова, яка належить до германської гілки індо-європейської мовної сім'ї.

Є третьою найпоширенішою германською мовою, після англійської та німецької. Близько 25 млн осіб послуговуються нею як рідною[1], і ще 5 млн — як другою мовою.

Поширена здебільшого в землях, які належать Королівству Нідерландів (власне Нідерланди (разом з островами Саба, Сінт-Естатіус і Бонайре), Кюрасао, Сінт-Мартен й Аруба), у двох із трьох бельгійських земель — Фландрії та Брюсселі; у Суринамі, на півночі Франції та в Індонезії.

Статус і царина вжитку нідерландської мови на зазначених землях неоднакові. Так, у власне Нідерландах мовою спілкуються на всіх рівнях, від побутового до службового — зокрема й у церкві. Мешканці нідерландської провінції Фрисландії мають право спілкуватись із місцевою та провінційною владою ще й фризькою мовою.

На Нідерландських Антильських островах і Арубі нідерландська вживається передусім як мова службова й навчальна. У побуті нідерландські антильці розмовляють найчастіше англійською (на півночі) та мовою пап'яменто (на півдні й Арубі).

У Фландрії нідерландська мова єдина службова, у Брюсселі вона править за одну з двох службових мов нарівні з французькою.

Мешканці півночі Франції (відомої як Французька Фландрія), як і Брюсселя, первісно розмовляли в побуті місцевими нідерландськими говірками. У XVII столітті, за Людовика XIV, ці землі відійшли до Франції, і французька мова стала тут за службову. Після Французької революції 1789 року нідерландські говірки стали діяльно витискати й з побутового вжитку, і тамтешня людність згодом пофранцузилась. Тільки дещиця літніх людей розмовляє там тепер місцевою нідерландською говіркою в побуті щодня — здебільшого навколо Дюнкерка. У Франції нідерландська мова не має жодного статусу на жодному рівні влади.

У Суринамі, який належав до Королівства Нідерландів до 1975 року, нідерландська мова править за службову та навчальну мову. Частина суринамців має її за рідну й розмовляє нею щодня в побуті.

В Індонезії нідерландську мову знають передусім люди, які здобули освіту до того, як країна здобула незалежність від Нідерландів. Нідерландська мова не має службового статусу в Індонезії.

Назва

[ред. | ред. код]

Історично для позначення цієї мови використовували одночасно 2 назви: нідерла́ндська мова (Nederlands, Nederlandse taal) та голла́ндська мова (Hollands, Hollandse taal).

Але 2020 року влада Нідерландів відмовилася від використання назви «Голландія» на користь сучасної назви. Відмова передбачала також припинення використання терміну «голландська мова»[2].

У Бельгії також поширена назва флама́ндська мова (Vlaams, Vlaamse taal), однак вона вважається розмовною та у офіційних документах не використовується.

В англійській мові побутує назва Dutch, яку не варто плутати з назвою данської мови (англ. Danish).

Історія

[ред. | ред. код]

Точну дату виникнення нідерландської мови встановити досить складно, проте більшість лінгвістів називає часовий проміжок між 500 р. і 700 р. н. е. як імовірний початок самостійного розвитку мови після виокремлення з протогерманської мови.

За найдавнішу писемну пам'ятку нідерландської мови вважають вірш, що його написав чернець із Західної Фландрії приблизно в 1100 році (див. зображення [1][недоступне посилання з липня 2019]). Текст вірша містить три рядки, два останні з них римуються:

hebban olla vogala nestas hagunnan
hinase hi(c) (e)nda thu
uu(at) unbida(n) (uu)e nu

Переклад українською:
Усі птахи стали звивати собі гнізда
Окрім нас із тобою.
Чого ми тепер чекаємо?

Нідерландська мова пройшла 3 основні етапи у своєму історичному розвитку:
1. Давньонідерландська мова (500—1150). У цей період формуються головні фонетичні, морфологічні та синтаксичні особливості нідерландської мови, з'являються перші письмові пам'ятки.
2. Середньонідерландська мова (1150—1500). Для цього періоду характерними є такі особливості: формується граматична структура мови (система відмінків, форми дієслів, заперечення тощо), утверджується порядок слів. На розвитку нідерландської мови у цей час позначаються латина та французька мова. З'являються перші словники нідерландської мови.
3. Теперішня нідерландська мова (бл. 1500 і дотепер) — дальша стандартизація мови.

Процес стандартизації нідерландської мови було розпочато в період Середньовіччя. Найвпливовішими в розвитку мови на той час були діалекти Фландрії та Брабанту. Пізніше, у XVI сторіччі, вагомішу роль відігравав міський діалект Антверпена. Після здобуття Антверпена іспанцями у 1585 році багато мешканців міста мусили втекти до північних провінцій Нідерландів, зокрема до Голландії, переносячи з собою особливості мови цим сприяючи її уніфікації. Важливою подією в розвитку нідерландської мови став перший переклад Біблії у 1637 році; текст перекладу ґрунтувався на голландському діалекті.

Діалекти

[ред. | ред. код]

Діалекти нідерландської мови зазвичай поділяють на 2 групи: нижньосаксонські і франконські діалекти.

Нижньосаксонські діалекти в Нідерландах

Нижньосаксонські діалекти поширені на півночі Нідерландів: на території, північнішій від лінії, яка з'єднує озеро Ейсселмеер з німецьким кордоном та проходить через місто Арнем. Цими діалектами говорять у провінціях Гронінген, Дренте та Оверейссел. Ці діалекти ближчі до нижньонімецької мови, ніж до франконської групи діалектів нідерландської. Для нижньосаксонських діалектів, зокрема, характерне збереження вимови літери n у кінці багатоскладових слів, а для норми нідерландської мови характерно опускати цей звук в усному мовленні.

Франконські діалекти посідають найважливіше місце в розвитку нідерландської мови та налічують такі діалекти:
1) голландський — поширений у провінціях Північна та Південна Голландія та Утрехт. Водночас міські діалекти Амстердама, Гааги та Утрехта істотно відрізняються навіть у межах однієї діалектної групи;
2) брабантський — поширений у Північному Брабанті (головне місто — Гертогенбос), Антверпені, Фламандському Брабанті та Східній Фландрії.
3) лімбурзький — нідерландська провінція Лімбург (столиця — місто Маастрихт) та бельгійський Лімбург (столиця — місто Гасселт);
4) діалекти Зеландії та Західної Фландрії.

Теперішня нідерландська мова базується головним чином на голландському діалекті зі значним впливом брабантського діалекту.

Африкаанс та фризьку мову часто помилково вважають діалектами нідерландської мови, проте більшість теперішніх лінгвістів визнає їх за самостійні мови. Фризька мова поширена в провінції Фрисландія на північному заході Нідерландів і має статус офіційної мови. Африкаанс походить від нідерландської, проте розвинулася в самостійну мову й має статус однієї з державних мов у Південно-Африканській Республіці.

Нідерландські діалекти та їхні кордони на Заході (Французька Фландрія) та на сході (Нижній Рейн)

Орфографія

[ред. | ред. код]

Нідерландська мова використовує латинський алфавіт. У корінних словах не використовуються літери q, x, y. Для нідерландської мови характерна велика кількість диграфів: ch, ng, eu, ie, ij, ei, ou, oe, ui. На відміну від решти диграф ij виступає переважно як окрема самостійна літера.

Для нідерландського правопису багато важить довгість голосних. Короткі голосні позначаються однією літерою у закритому складі, наприклад, реn 'перо'. Довгі голосні позначаються одною голосною у відкритому складі (наприклад, spelen 'грати') та подвоєнням голосної літери у закритому складі: oog 'вухо'.

При зміні слова дотримується правило збереження довгості голосного: якщо голосна в корінному слові довга, то при зміні слова цю довгість треба передати за допомогою правопису, наприклад: zaak (справа, однина) — zaken (справи, множина), zak (кишеня, однина) — zakken (кишені, множина). Винятком з цього правила є позначення довгого e в кінці слова диграфом ее: zee 'море', twee 'два'.

Регулювання

[ред. | ред. код]

Розвиток нідерландської мови регулюється міжнародною організацією під назвою «Нідерландська мовна спілка» (нід. Nederlandse Taalunie), яку було створено згідно з міжурядовою угодою між Королівством Бельгія та Королівством Нідерланди 9 вересня 1980 року. До цілей Нідерландської мовної спілки входить співпраця задля регулювання норм правопису, впровадження освітніх програм та міжнародного поширення нідерландської мови.

Приклад

[ред. | ред. код]

«Заповіт» Т. Шевченка нідерландською мовою (переклав Фреарк Дам).

TESTAMENT
Als 'k dood ga, wil ik rusten: In Oekraïens grond,
Mijn graf hoog op een heuvel: Ziet heel de steppe rond.
Vandaar zal ik aanschouwen: Al wat mij dierbaar was,
De heuvels en de dalen: De bomen en het gras.
En steeds zal ik weer horen: Het brullen der rivier — : Totdat de trouwe Dnjepr: In golven breed en fier: Des vijands bloed in stromen: Wegvoert voorgoed naar zee.
Dan zal ik afscheid nemen,
Verhoord is dan mijn beê.
Dan zal ik God aanbidden: En danken voor altijd,
Omdat mijn Oekraïne: Voor immer werd bevrijd.
Als allen één zijn, broeders,
In waarheid sterk en vrij,
Denk dan, met simple woorden,
O dan, denk dan aan mij!

(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу. — Київ: Наукова думка, 1989)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Feiten en cijfers — Wat iedereen zou moeten weten over het Nederlands taalunieversum.org
  2. ↑ Нідерланди відмовились від назви Голландія. Європейська Правда.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
нідерландською мовою
Hoofdpagina

У Вікісловнику є сторінка Категорія:Нідерландська мова.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нідерландська мова
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нідерландська_мова&oldid=43337494