Косіба Масатосі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Масатосі Косіба
яп. 小柴 昌俊
Народився19 вересня 1926(1926-09-19) (98 років)
Тойохасі, Японія
Помер12 листопада 2020(2020-11-12)[1] (94 роки)
Токіо, Японія
Місце проживанняЯпонія
КраїнаЯпонія Японія
Діяльністьфізик, професор, дослідник
Alma materТокійський університет, Рочестерський університет
ГалузьФізика
ЗакладГамбурзький університет
Токійський університет
KEK
Токайський університет
HFBSd
Науковий керівникТомонага Синітіро
Аспіранти, докторантиСузукі Ацуто
Кадзіта Такаакі
Yoji Totsukad[2]
ЧленствоАкадемія наук Японії
Російська академія наук
Американське фізичне товариство[3]
Національна академія наук США
Відомий завдяки:нейтрино
Нагороди
CMNS: Косіба Масатосі у Вікісховищі

Масатосі Косіба (19 вересня 1926, Тойохасі, Японія — 12 листопада 2020) — японський фізик, однин із засновників нейтрінної астрономії, лауреат Нобелівської премії з фізики 2002 року «за піонерський внесок в астрофізику, зокрема за виявлення космічних нейтрино» (спільно з Раймондом Девісом). Професор Токійського університету.

Його робота на нейтринних детекторах Каміока і Супер-Каміоканде допомогла виявити сонячні нейтрино та виміряти їхню нестачу в порівнянні з тодішніми теоретичними передбаченнями — так звану проблему сонячних нейтрино.

Біографія

[ред. | ред. код]

Косіба народився в Тойохасі в центральній Японії 19 вересня 1926 року в родині Тосіо та Хаяко Косіби. Його батько був військовим офіцером. Коли Масатосі було три роки, його мати померла, і батько одружився з її старшою сестрою[4]. Масатосі виріс у Йокосуці, а закінчив середню школу в Токіо. Згадують, що в школі він спочатку цікавився вивченням німецької літератури, але обрав за спеціалізацію фізику, підштовхуваний жорствою критикою свого вчителя[4].

Він закінчив Токійський університет у 1951 році, а потім здобув ступінь доктора філософії з фізики в Університеті Рочестера в США у 1955 році[5][6].

Косіба розпочав свою кар'єру науковим співробітником на кафедрі фізики Чиказького університету (липень 1955 — лютий 1958). Потім він був асоційованим професором Інституту ядерних досліджень Токійського університету (березень 1958 — жовтень 1963).

Наприкінці 1950-х років, повернувшись до Японії, Косіба одружився з Кіото Като, кураторкою художнього музею. У подружжя народилися син і дочка[7].

Перебуваючи у відпустці з листопада 1959 року по серпень 1962 року, Косіба виконував обов'язки директора Лабораторії фізики високих енергій і космічного випромінювання Фізичного факультету Чиказького університету[8][9]. У Токійському університеті він став асоційованим професором у березні 1963 року, професором на кафедрі фізики наукового факультету у березні 1970 року, а потім емеритованим професором у 1987 році. З 1987 по 1997 рік Косіба викладав в Токайському університеті[9].

У 2002 році він отримав Нобелівську премію з фізики «за піонерський внесок в астрофізику, зокрема за виявлення космічних нейтрино». За те ж саме досягнення Нобелівську премію того року отримав Реймонд Девіс, натомість як Ріккардо Джакконі був нагороджений іншою часткою премії «за створення рентгенівської астрономії і винахід рентгенівського телескопа»[10].

Косіба помер 12 листопада 2020 року в лікарні Едогава в Токіо у віці 94 років[11][12][13][14][15].

Накові результати

[ред. | ред. код]

На початку своєї кар'єри Косіба досліджував космічні промені. У 1969 році він перейшов до досліджень фізики електрон-позитронного колайдера та брав участь у роботі з детектором JADE[en] у Німеччині, що допомогло підтвердити стандартну модель фізики елементарних частинок. Косіба, Масаюкі Накахата[ja] та Ацуто Сузукі спільно розробили експеримент Каміока для виявлення розпаду протона, передбаченого теоріями великого об'єднання. Розпаду протона виявлено не було, але Косіба зрозумів, що детектор можна застосувати для виявлення нейтрино, і адаптував проєкт відповідно до новаторських робіт Девіса в США[16].

Завдяки цьому експерименту Косіба зміг підтвердити передбачення про те, що нейтрино генеруються під час реакцій ядерного синтезу на Сонці. Однак ці експерименти виявили менше нейтрино, ніж очікувалося. Цей дефіцит був названий проблемою сонячних нейтрино[17][18]. У 1987 році детектор Каміока також виявив нейтрино від вибуху наднової зорі SN 1987A у Великій Магеллановій Хмарі[19][20].

Проблему сонячних нейтрино можна було пояснити нейтринними осциляціями — взаємними перетвореннями трьох типів нейтрино під час польоту від Сонця до Землі. Існування нейтринних осциляцій було підтверджено збільшеною версією Каміока, відомою як Супер-Каміоканде, запущеною під керівництвом Такаакі Кадзіти — учня Кошіби й також нобелівського лауреата[21][22].

Відзнаки

[ред. | ред. код]
Масатосі Косіба та Коїті Танака в резиденції прем'єр-міністра Японії Дзюнітіро Коїдзумі, 11 жовтня 2002
Масатосі Косіба і Дзюнітіро Коїдзум в обсерваторії Каміока Інституту дослідження космічних променів Токійського університету, 27 серпня 2003

Косіба мав ряд престижних наукових нагород[23]:

Крім наукових нагород, він був вшанований багатьма державними й суспільними відзнаками[23]:

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Koshiba, M.; Fukuda, Y та ін. (1998). Evidence for Oscillation of Atmospheric Neutrinos. Physical Review Letters. 81 (8): 1562—1567. arXiv:hep-ex/9807003. Bibcode:1998PhRvL..81.1562F. doi:10.1103/PhysRevLett.81.1562.
  • Koshiba, M.; Fukuda, Y та ін. (1999). Constraints on Neutrino Oscillation Parameters from the Measurement of Day-Night Solar Neutrino Fluxes at Super-Kamiokande. Physical Review Letters. 82 (9): 1810—1814. arXiv:hep-ex/9812009. Bibcode:1999PhRvL..82.1810F. doi:10.1103/PhysRevLett.82.1810.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Japanese physicist Koshiba, 2002 Nobel Prize laureate, dies at 94
  2. ↑ https://www.annualreviews.org/doi/full/10.1146/annurev.nucl.010909.083832#_i3
  3. ↑ NNDB — 2002.
  4. ↑ а б Overbye, Dennis (16 листопада 2020). Masatoshi Koshiba, 94, Dies; Nobel Winner Tracked Ghostly Neutrinos. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 17 листопада 2020.
  5. ↑ Bio.Masatoshi Koshiba. jspsusa.org. Процитовано 17 листопада 2020.
  6. ↑ Yamaguchi, Mari. Japan Nobel laureate Koshiba who found neutrinos dies at 94. The Washington Post (амер.). AP. ISSN 0190-8286. Процитовано 17 листопада 2020.
  7. ↑ Overbye, Dennis (16 листопада 2020). Masatoshi Koshiba, 94, Dies; Nobel Winner Tracked Ghostly Neutrinos. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 17 листопада 2020.
  8. ↑ Yamaguchi, Mari. Japan Nobel laureate Koshiba who found neutrinos dies at 94. The Washington Post (амер.). AP. ISSN 0190-8286. Процитовано 17 листопада 2020.
  9. ↑ а б Bio.Masatoshi Koshiba. jspsusa.org. Процитовано 17 листопада 2020.
  10. ↑ The Nobel Prize in Physics 2002.
  11. ↑ 日本放送協会. ノーベル物理学賞受賞の小柴昌俊さん死去 94歳. NHKニュース. Процитовано 17 листопада 2020.
  12. ↑ Anonym. Masatoshi Koshiba, winner of the Nobel Prize in Physics, died 94 years old | tellerreport.com. www.tellerreport.com (англ.). Процитовано 17 листопада 2020.
  13. ↑ NEWS, KYODO. Japanese physicist Koshiba, 2002 Nobel Prize laureate, dies at 94. Kyodo News+. Процитовано 17 листопада 2020.
  14. ↑ Japan Nobel laureate Koshiba who found neutrinos dies at 94. ABC News (англ.). Процитовано 17 листопада 2020.
  15. ↑ Overbye, Dennis (16 листопада 2020). Masatoshi Koshiba, 94, Dies; Nobel Winner Tracked Ghostly Neutrinos. The New York Times.
  16. ↑ Nakahata, Masayuki; Suzuki, Atsuto (22 Jan 2021). Masatoshi Koshiba (1926–2020). Science. 371 (6257): 349. Bibcode:2021Sci...371..349N. doi:10.1126/science.abg1561. PMID 33479141.
  17. ↑ Japanese Nobel-prize-winning neutrino pioneer Masatoshi Koshiba dies aged 94. Physics World (брит.). 13 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  18. ↑ Overbye, Dennis (16 листопада 2020). Masatoshi Koshiba, 94, Dies; Nobel Winner Tracked Ghostly Neutrinos. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 17 листопада 2020.
  19. ↑ Browne, Malcolm W. (7 квітня 1987). NEUTRINOS: NEW VIEW INTO SPACE (Published 1987). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 17 листопада 2020.
  20. ↑ Overbye, Dennis (16 листопада 2020). Masatoshi Koshiba, 94, Dies; Nobel Winner Tracked Ghostly Neutrinos. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 17 листопада 2020.
  21. ↑ Nakahata, Masayuki; Suzuki, Atsuto (22 Jan 2021). Masatoshi Koshiba (1926–2020). Science. 371 (6257): 349. Bibcode:2021Sci...371..349N. doi:10.1126/science.abg1561. PMID 33479141.
  22. ↑ Nobel Prize laureate remembered for groundbreaking research on neutrinos. NewsCenter (амер.). 13 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  23. ↑ а б The Nobel Prize in Physics 2002. NobelPrize.org (амер.). Процитовано 17 листопада 2020.
  24. ↑ Masatoshi Koshiba. The Franklin Institute (англ.). 15 січня 2014. Процитовано 17 листопада 2020.
  25. ↑ Latin American Herald Tribune - Japanese Nobel Laureate Masatoshi Koshiba Dies at 94. www.laht.com. Процитовано 17 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  26. ↑ Autumn Entrance Ceremony for the 2017 Academic Year Held | News & Events | About. Meiji University (англ.). Процитовано 17 листопада 2020.
  27. ↑ APS Fellow Archive. APS. Процитовано 17 вересня 2020.
  28. ↑ Nobel chemist, ex-Kobe mayor among government honorees. The Japan Times (амер.). 30 квітня 2003. Процитовано 17 листопада 2020.
  29. ↑ 寺崎昌男 2007 『東京大学の歴史 大学制度の先駆け』 講談社

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Косіба_Масатосі&oldid=42974587