Михайло Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Павлович
Народився8 лютого 1798(1798-02-08)[1][2][3]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер9 вересня 1849(1849-09-09)[1][2][3] (51 рік)
Варшава, Російська імперія
ПохованняПетропавлівський собор
Країна Російська імперія
Діяльністьаристократ
УчасникВійна шостої коаліції, Повстання декабристів, Російсько-турецька війна 1828–1829 і Листопадове повстання 1830—1831
Посадачлен Державної ради Російської імперії[d]
Військове званнягенерал-ад'ютант
РідГольштейн-Готторп-Романови
БатькоПавло I
МатиМарія Федорівна
Брати, сестриАнна Павлівна Романова, Марія Павлівна Романова, Grand Duchess Olga Pavlovna of Russiad, Олександра Павлівна, Катерина Павлівна Романова, Олена Павлівна Романова, Костянтин Павлович, Олександр I і Микола I
У шлюбі зPrincess Charlotte of Württembergd
ДітиGrand Duchess Catherine Mikhailovna of Russiad, Єлизавета Михайлівна Романова[2], Grand Duchess Maria Mikhailovna of Russiad[2], Nadezhda Polovtsovad, Grand Duchess Alexandra Mikhailovna of Russiad[2] і Anna Mikhailovna Romanov, Grand Duchess of Russiad[2]
Нагороди
орден Андрія Первозванного орден Святого Георгія 2 ступеня орден Святого Володимира 1 ступеня Орден Святого Олександра Невського орден Святої Анни I ступеня орден Нідерландського лева Орден Золотого руна Королівський угорський орден Святого Стефана Орден Золотого руна орден Чорного орла орден Червоного орла Орден Святого Духа Орден святого Михайла орден Святого Губерта орден Серафимів орден Білого Орла Вищий орден Святого Благовіщення Knight Grand Cross of the Military Order of William орден Вюртемберзької корони Орден Вірності (Баден) кавалер ордена Святого Духа Орден Людвіга (Гессен-Дармштадт) лицар ордена святого Михайла Золота зброя «За хоробрість» Орден Святого Іоанна Єрусалимського Орден Білого соколу

Мих́айло П́авлович (нар. 28 січня (8 лютого) 1798(17980208), Санкт-Петербург — пом. 9 вересня 1849, Варшава) — великий князь російський з дому Гольштейн-Готторп-Романови, син імператора Павла І.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Михайло Павлович був четвертим сином та десятою дитиною царя Павла І та його другої дружини Марії Федорівни.

Він проживав у Михайлівському палаці, збудованому в 1819—1825 роках за проектом Карла Россі.

Помер під час перебування у Варшаві, у Бельведері[4].

Шлюб та діти

[ред. | ред. код]

19 лютого 1824 року він одружився з принцесою Шарлоттою Вюртемберзькою, яка перейшла у православ'я та прийняла ім'я Олена Павлівна. У подружжя було п'ятеро доньок:

Позашлюбна донька:

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  2. ↑ а б в г д е ж Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б в Pas L. v. Genealogics — 2003.
  4. ↑ Sokoł, Kirył (2011). Cerkwie w centralnej Polsce 1815–1915. Białystok: Fundacja Sąsiedzi. с. 175. ISBN 978-83-931480-2-8.
  5. ↑ Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008, 2008, s. 285.
  6. ↑ Bona, Federico. I Cavalieri dell'Ordine Supremo del Collare o della Santissima Annunziata. Blasonario subalpino (італ.).

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Михайло_Павлович&oldid=43184545