Очікує на перевірку

Нікі Лауда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікі Лауда
ГромадянствоАвстрія Австрія
Народився22 лютого 1949(1949-02-22)[1][2][…]
Відень, Окупація Австрії союзниками[1]
Помер20 травня 2019(2019-05-20)[1][3][…] (70 років)
Цюрих, Швейцарія[5]
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Австрія 1971
Остання гонка Австралія 1985
Сезони13 (1971—1979, 1982—1985)
КомандиMarch, BRM, Ferrari, Brabham, McLaren
Гран-прі (старти)177 (171)
Чемпіон світу3 (1975, 1977, 1984)
Перемоги25
Подіуми54
Поули24
Найшвидші кола24
Очки420,5
Перша перемога Гран-прі Іспанії 1974
Остання перемога Гран-прі Нідерландів 1985
Перший поул Гран-прі ПАР 1974

Андреас Ніколаус Лауда (нім. Andreas Nikolaus Lauda), відомий як Нікі Лауда (нім. Niki Lauda); (22 лютого 1949 — 20 травня 2019) — австрійський автогонщик, підприємець, менеджер, письменник та коментатор. Триразовий чемпіон світу з автоперегонів у класі Формула-1 (1975, 1977, 1984), засновник авіакомпаній Lauda Air (1980) та Niki (2003).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Нікі Лауда народився в 1949 році у Відні в династії австрійських банкірів. Родичі не підтримували його захоплення автоспортом, на цьому ґрунті Нікі посварився з багатою родиною, яка позбавила його фінансової підтримки. Лауда прийшов до Ferrari у 1974 році і вже наступного року приніс команді перемогу в Кубку конструкторів, а сам Нікі 5 разів у 14 гонках зайняв верхню сходинку п'єдесталу.[6]

1 серпня 1976 року, через рік після здобуття свого першого чемпіонського титулу, на трасі Нюрбургринг Нікі Лауда з невідомих причин втратив контроль, його автомобіль вдарився у загорожу і спалахнув. З ним уже прощалися в лікарні, але майже дивом (будучи у комі) він одужав і вже за 40 днів повернувся до перегонів, ще в бинтах.[7]

У 1979 році Нікі оголосив про те, що завершує кар'єру гонщика. Відразу ж після цього він став засновником авіакомпанії Lauda Air, яка спеціалізувалася на виконанні чартерних рейсів.[6]

В кіно

[ред. | ред. код]

В 2013 році вийшов фільм «Гонка», в якому описується протистояння Джеймса Ганта та Нікі Лауди. Роль Лауда зіграв німецький актор Даніель Брюль.

Письменництво

[ред. | ред. код]

У 70-х—80-х Лауда видав чотири книги:

  • Niki Lauda. The Art and Science of Grand Prix Driving. Motorbooks International, 1977 (ISBN 0-87938-049-7)
  • Niki Lauda. My Years with Ferrari. Motorbooks International, 1978 (ISBN 0-87938-059-4)
  • Niki Lauda. The New Formula-1: A Turbo Age. Motorbooks International, 1984 (ISBN 0-87938-179-5)
  • Niki Lauda. Mein Story. Orac Verlag, 1986 (ISBN 3701500258)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Niki Lauda

Смерть

[ред. | ред. код]

Помер 20 травня 2019 року в оточенні родини.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Le « Robot » Niki Lauda, triple champion du monde de formule 1, est mort
  2. ↑ Discogs — 2000.
  3. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ F1 star Niki Lauda's family reveal he died surrounded by close relatives at Swiss clinic days after he was hospitalised for dialysis
  6. ↑ а б Бакланов, Олег (17 вересня 2019). Биография гонщика Ники Лауда - история жизни и спортивной карьеры | Niki Lauda фото, видео — Ники Лауди после аварии и Джемся Хант. Stone Forest (ru-RU) . Процитовано 21 травня 2020.
  7. ↑ Помер чемпіон Формули-1 Нікі Лауда. Як він став легендою. BBC News Україна (укр.). 21 травня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
  8. ↑ Помер Нікі Лауд /УНН, 21.5.2019/

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Нікі Лауда
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікі_Лауда&oldid=41383597