Куніцин Сергій Володимирович
Сергій Володимирович Куніцин | |||
| |||
---|---|---|---|
1 червня 2006 — 6 квітня 2010 | |||
Попередник: | Сергій Іванов | ||
Наступник: | Валерій Саратов | ||
Народження: |
27 липня 1960 (64 роки) Бекдаш, Туркменська РСР, СРСР | ||
Країна: | Україна | ||
Освіта: | Придніпровська державна академія будівництва та архітектури | ||
Ступінь: | доктор економічних наук[d] (2013) | ||
Партія: | Блок Петра Порошенка | ||
Нагороди: | |||
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
8-го скликання | |||
Блок Петра Порошенка | 4 грудня 2014 | — | 29 серпня 2019 |
|
Сергій Володимирович Куніцин (нар. 27 липня 1960, смт Бекдаш, Красноводський район, Туркменська РСР) — український політик. Радник Президента України (з 24 червня 2014). Голова Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану та АТО (ВАсВААТО)[1]. Колишній голова Севастопольської міської державної адміністрації, колишній голова уряду Автономної Республіки Крим, колишній представник президента України в Автономній республіці Крим[2]. Депутат Верховної ради Автономної Республіки Крим в 1998–2012 роках.
- Сімферопольська філія Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту (1977–1982), інженер-будівельник-технолог, «Виробництво будівельних виробів і конструкцій».
- Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського (2001–2004).
- Доктор економічних наук (2013).
- Липень — серпень 1982 — трубоукладальник ПМК-40 тресту «Перекопхімбуд», місто Красноперекопськ.
- Вересень 1982 — квітень 1983 — майстер, заступник начальника цеху Тюменського домобудівного комбінат.
- Травень 1983 — серпень 1984 — служба в армії (Афганістан).
- Вересень — жовтень 1984 — перебуває на перепідготовці офіцерів запасу.
- Січень — квітень 1985 — інженер-технолог цеху заводу залізобетонних виробів управління «Кримканалбуд».
- Травень 1985 — липень 1989 — начальник цеху, головний інженер Красноперекопського заводу залізобетонних виробів.
- Серпень 1989 — березень 1990 — інструктор ідеологічного відділу Красноперекопського міськкому КПУ.
- Квітень 1990 — травень 1998 — голова Красноперекопської міськради народних депутатів і виконкому.
- З листопада 1994 — керівник організаційної групи зі створення Перекопської вільної економічної зони.
- Червень 1995 — грудень 2001 — голова Адміністрації Північно-кримської експериментальної економічної зони «Сиваш».
- 27 травня 1998 — 24 липня 2001 — голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
- Липень 2001–2002 — радник Президента України[3].
- 29 квітня 2002 — 21 квітня 2005 — голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
- 1 червня 2006 — 6 квітня 2010 — голова Севастопольської міськдержадміністрації[4][5].
- 6 квітня — 13 жовтня 2010 — Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим.
Член Ради національної безпеки і оборони України (травень — вересень 2007).
Радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах (вересень 1997 — грудень 1999)[6][7], радник Президента України (поза штатом) (квітень 2005 — жовтень 2006)[8].
Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим (березень 2002 — квітень 2005), керівник групи «Крим» (з травня 2005), депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим від «Блоку Куніцина» (2006–2010), голова групи «Крим»; депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим (2010–2012).
Голова Партії Союз на підтримку Республіки Крим (грудень 1993–1997). Член Політради НДП (з лютого 1996); голова Кримської регіональної організації НДП (до червня 2008); перший заступник голови НДП (березень 2005 — травень 2006); голова Кримської регіональної організації партії «Єдиний центр» (червень 2008 — травень 2009).
Президент Федерації футболу Криму (з липня 2003).
Із 2004 року стає Головою Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану та АТО (ВАсВААТО)[1]
Президент спортклубу «Таврія» (з 2005).
Президент Асоціації вільних економічних зон України.
Заступник представника України в Палаті регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи на 2006–2007 роки.
27 лютого 2014 — 26 березня 2014 року — постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим[9].[10].
24 червня 2014 року призначений Радником Президента України Петра Порошенка (поза штатом).[11]
Голова Консультативної ради у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України[12].
Народний депутат України 12(1)-го скликання з березня 1990 (1-й тур) до квітня 1994, Красноперекопський виборчій округ № 247, Республіка Крим. Член Комісії з питань діяльності рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування.
Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 від ПП «УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка». 2014 р. обраний Народним депутатом України VIII скликання по загальнодержавному багатомандатному округу партія «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА», номер у списку 68.
- Дата набуття депутатських повноважень 4 грудня 2014 р.
- Член депутатської фракції «Блок Петра Порошенка».
- Заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань державної політики у сфері соціального захисту громадян Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Дружина Юлія Сергіївна (1982); дочка Наталія (1986); син Олексій (1991).
Заслужений економіст України (січень 2009)[13].
Медалі: «За бойові заслуги» (1985), «70 років Збройних Сил СРСР», «Від вдячного афганського народу».
Грамота Президії Верховної Ради СРСР.
Знак «Воїн-інтернаціоналіст».
Орден «За заслуги» III (вересень 1999)[14], II (лютий 2004)[15], I ступенів (лютий 2007)[16].
Медаль «Захиснику Вітчизни»[17]
Почесна грамота Кабінету Міністрів України (липень 2001)[18].
Орден Святого Станіслава (2000).
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999; «Розробка теоретичних основ технології і обладнання виробництва кальцинованої соди і створення промислового комплексу Кримського содового заводу»).
22 січня 2014 року відмовився прийняти нагороду — орден князя Ярослава Мудрого V ступеня, протестуючи проти загибелі п'яти людей того дня на вулиці Грушевського в Києві.[19]
Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (21 серпня 2015) — за значний особистий внесок у державне будівництво, консолідацію українського суспільства, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, активну громадську діяльність, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[20]
Відзнака МВС України «Закон і честь» (2003)[21]
Державний службовець 1-го рангу (серпень 2001)[22].
Почесна грамота Верховної Ради України (2016).
«Заслужений працівник фізичної культури і спорту Автономної Республіки Крим»
- ↑ а б ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ВЕТЕРАНІВ АФГАНІСТАНУ ТА АТО ПРОВЕЛА УРОЧИСТІ ЗАХОДИ. kunitcyn.com. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
- ↑ Указ Президента України «Про звільнення С. Куніцина з посади Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим» від 26.03.2014 № 342/2014
- ↑ Указ Президента України від 24 липня 2001 року № 543/2001 «Про призначення С. Куніцина Радником Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 1 червня 2006 року № 464/2006 «Про призначення С. Куніцина головою Севастопольської міської державної адміністрації»
- ↑ Указ Президента України від 6 квітня 2010 року № 509/2010 «Про звільнення С. Куніцина з посади голови Севастопольської міської державної адміністрації»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 1997 року № 1000 «Про призначення Куніцина С.В. радником Прем'єр-міністра України».
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1999 року № 2397 «Про звільнення радників Прем'єр-міністра України, які працювали на громадських засадах».
- ↑ Указ Президента України від 9 жовтня 2006 року № 844/2006 «Про увільнення С. Куніцина від виконання обов'язків Радника Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 27 лютого 2014 року № 167/2014 «Про призначення С. Куніцина Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим»
- ↑ Куніцина звільнили з посади представника президента в Криму за неналежне виконання обов'язків. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 24 червня 2014 року № 550/2014 «Про призначення С. Куніцина Радником Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 2 червня 2020 року № 209/2020 «Про Консультативну раду у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України»
- ↑ Указ Президента України від 16 січня 2009 року № 26/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 1 вересня 1999 року № 1096/99 «Про відзначення нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 18 лютого 2004 року № 207/2004 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій Автономної Республіки Крим»
- ↑ Указ Президента України від 14 лютого 2007 року № 110/2007 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав»
- ↑ Світлина [1] [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Думская.net [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 23 липня 2001 року № 860 «Про нагородження Куніцина С.В. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
- ↑ Ударівець відмовився від нагороди
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2015 року № 491/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- ↑ Награды // Персональный информационный сайт Сергея Куницына [Архівовано 16 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Указ Президента України від 15 серпня 2001 року № 622/2001 «Про присвоєння рангу державного службовця С. Куніцину»
- Куніцин Сергій Володимирович, Офіційний сайт(рос.)
- Сайт Верховної Ради України [Архівовано 5 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Відкрита Україна [Архівовано 3 липня 2013 у Archive.is]
Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 27 липня
- Народились 1960
- Випускники Придніпровської державної академії будівництва та архітектури
- Доктори економічних наук
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого IV ступеня
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені відзнакою «Закон і честь»
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Заслужені економісти України
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Народні депутати України 8-го скликання
- Уродженці Туркменістану
- Кандидати економічних наук України
- Спортивні функціонери Криму
- Народні депутати України 1-го скликання
- Народні депутати України 7-го скликання
- Голови Ради міністрів АРК
- Представники Президента України в АРК
- Міські голови Севастополя
- Депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим 3-го скликання
- Члени РНБО
- Учасники Афганської війни (1979—1989)
- Члени конституційних комісій в Україні
- Фракція Блоку Петра Порошенка у ВР України 8-го скликання
- Депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим 4-го скликання
- Депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим 5-го скликання
- Депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим 6-го скликання
- Керівники консультативно-дорадчих органів при Президентові України